Юлія Свириденко /Олег Терещенко
Категорія
Гроші
Дата

Ціна блекауту, держава в економіці, бронювання працівників та страхування ризиків війни. Інтервʼю з міністеркою економіки Юлією Свириденко

Юлія Свириденко Фото Олег Терещенко

Скільки втрачає економіка через атаки РФ на критичну інфраструктуру, як бізнес працюватиме у разі блекауту, коли очікувати страхування від воєнних ризиків, чи зміниться бронювання співробітників та кому дозволять виїжджати за кордон у 2023 році? Інтервʼю Forbes із віце-премʼєркою та міністеркою економіки Юлією Свириденко.

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Більша частина каденції Юлії Свириденко, 37, на чолі Міністерства економіки, яким вона керує з листопада 2021 року, припала на війну з РФ та, відповідно, наймасштабніші економічні виклики часів незалежності.

Як міністерство маневрує між обмеженнями, накладеними війною, потребами бізнесу та наслідками російських атак? Forbes зустрівся зі Свириденко наприкінці передостаннього тижня 2022 року. Яких змін чекати підприємцям?

Це скорочена та відредагована для ясності версія інтервʼю з Юлією Свириденко.

«У 2023-му економіка все одно вийде на траєкторію зростання»

Скільки українській економіці вже коштували російські обстріли? 

Враховуючи позитивні результати із третього кварталу, ми вважали, що річне падіння не перевищить 30%. Хоча на початку війни ми не виключали й більшого падіння – до 45%. Через масовані обстріли, що почалися у жовтні, ми переглянули прогноз і вважаємо, що ВВП цьогоріч знизиться на 32%.

Інший аспект – власне обстріли, блекаути та перехід на генератори призводять до підвищення собівартості продукції. Це позначається на ціні товарів та може додати до інфляції у першому кварталі 2023-го 1–2 відсоткові пункти.

Чи означає погіршення ситуації цього року, що падіння ВВП варто очікувати й у 2023-му?

Як цього року, наступного наш розвиток більше залежить від того, як розгортатимуться події на фронті. Наш прогноз, що передбачає у 2023-му 3,2% зростання ВВП, побудований на припущенні, що війна завершилася перемогою України у середині року.

Якщо будуть істотні зміни, пов’язані з обстрілами чи зміною сценаріїв війни, розглядатимемо повторно. Наразі ми маємо два альтернативні сценарії, пов’язані саме з обстрілами енергетичної інфраструктури. Відповідно до них, у 2023 році ми все одно вийдемо на траєкторію відновлювального зростання, але воно буде меншим. Орієнтовно від 1% до 1,5%. Але поки що підстав для переходу на якийсь із цих альтернативних сценаріїв ми не бачимо.

Чи залишаються заявки від бізнесу на релокацію до регіонів на заході України? Чи вистачає там потужностей? 

З початку війни ми реалізували 772 заявки від підприємств на релокацію. З них 605 уже працюють. Ще є близько 200 заявок – здебільшого на релокацію у Чернівецьку, Львівську чи Закарпатську області. Зараз ми шукаємо для них відповідні приміщення та потужності.

Але, враховуючи, що ми говоримо про те, як повернути людей, уже потрібно думати про наступну ітерацію цієї програми – щодо «дерелокації», тобто перевезення підприємств на місця, де вони працювали до війни. Інше важливе завдання – «дерелокація» в Україну підприємств, що виїхали за кордон.

Чи має держава інструменти, щоб пом’якшити наслідки для економіки від масштабного блекауту

Головна загроза від блекауту – звуження пропозиції товарів. Головний інструмент уряду для розширення пропозиції – доступ до кредитних грошей для бізнесів, через програму «5-7-9». 

Крім того, нам потрібно, щоб працювали банки, продуктові магазини та мережі АЗС. Ми визначили «опорні мережі», які повинні працювати навіть за повного блекауту, тобто мати генератори та (якщо це можливо) Starlink. Якщо говорити саме про цю категорію бізнесу, то серед АЗС найбільших мереж уже близько 90% забезпечені генераторами, продуктові магазини – на 50–60%. 

У банків інша ситуація – там потрібні й Starlink. Нещодавно уряд скасував податкові платежі для того, щоб пришвидшити постачання генераторів та Starlink і здешевити вартість цього обладнання для бізнесу. З 11 листопада, коли було прийняте це рішення, в Україну завезли 289 500 генераторів (269 500 – юрособи, 20 000 – фізособи). Це більше, ніж сукупно за останні п’ять років.

Як довго уряд готовий зберігати податкові послаблення для генераторів та Starlink? 

Постанова Кабміну передбачає, що вони діятимуть до кінця воєнного часу. 

У нещодавній розмові з нами Данило Гетманцев сказав, що податкові пільги «губляться на дні кишень» перекупників, які продають генератори та Starlink із дуже великою націнкою. Чи є необхідність у держави впливати на ціноутворення за цими товарами? 

Наша філософія – державі не потрібно втручатися туди, де ситуацію може регулювати ринок.

Олег Терещенко

Перша віцепремʼєрка та міністерка економіки Юлія Свириденко Фото Олег Терещенко

«У роботі перші три кейси зі страхування воєнних ризиків»

Зростання економіки безпосередньо залежить від залучення інвестицій. Наскільки сьогодні міжнародні компанії та українські інвестори готові вкладати гроші в Україну? Які активи їх цікавлять?

Міністерство економіки сприяє комунікації з міжнародними організаціями, інвестиційними агенціями для мобілізації міжнародного капіталу. Безпосередньо інвестиційні проєкти супроводжують Advantage Ukraine і «Укрінвест».

Платформу Advantage Ukraine ми запустили ще у вересні. Через неї отримуємо запити на інвестпроєкти в Україні. Зараз там близько 500 заявок. Здебільшого це інвестори зі США, Великої Британії та Німеччини. Переважно їх цікавлять агросектор, великі проєкти у транспортній інфраструктурі та військова промисловість, ІТ-сфера. В роботі зараз 52 проєкти на суму $5,8 млрд.

Додатково Ukraine Invest супроводжує пʼять проєктів на загальну суму $600 млн. Це те, що реально можна реалізувати наступного року. Якщо говорити про умови, то, звичайно, коли інвестори чують наш заклик вкладати в Україну під час війни, вони хочуть мати можливість страхувати воєнні ризики.

Чи вважаєте ви успішним проєкт зі страхування ризиків з агентством Світового банку MIGA?

Ми співпрацюємо з ними у рамках пілоту на $30 млн цього року для того, щоб запустити перші проєкти. Зараз вони мають у роботі три кейси. Ми не можемо розкривати назви компаній, але за секторами це фінанси, логістика та промислова інфраструктура. У пілоті беруть участь одна українська та дві іноземні компанії.

Що ви маєте на увазі, коли кажете про «кейси в роботі»?

Що MIGA зробила компаніям пропозицію щодо ставки страхування. Нині сторони перебувають на етапі структурування угод. Після реалізації пілотних проєктів буде легше масштабувати цей досвід на інші кейси.  

Які ви маєте очікування на наступний рік від кооперації з MIGA?

Наступний рік – очікуємо від MIGA до 1 млрд на покриття воєнних ризиків. Це питання обговорюємо у кожній закордонній поїздці, тому це цілком реальна ціль. 

Окрім MIGA ми ведемо перемовини з американською DFC. MIGA покриває страхування капіталу до 90%, DFC – до 85%. У разі страхування боргу – 90% та 100% відповідно. Ми б хотіли, щоб вартість страховки була у межах 1–1,5%, Наприклад, коли окупність інвестиційного проєкту становить 10 років, страхування воєнних ризиків знадобиться на перші роки, а не протягом усього проєкту.

У DFC готові підтримувати як прямим кредитуванням, так і покриттям кредитних та політичних (воєнних) ризиків. Продукт страхування кредитних ризиків передбачає, що позичальник, отримавши страховку DFC, звернеться до комерціного банку чи іншої міжнародної фінансової установи.  

Які ще інструменти розглядає Міністерство для страхування воєнних ризиків? Чи можна це зробити коштом заморожених активів РФ?

Ми звернулися до всіх експортно-кредитних агенцій країн «Великої сімки», але наразі більшість кредитних агенцій заморозили свої ліміти для України. Винятком є DFC (США), UKEF (Велика Британія). Також ведуться перемовини з Bpifrance (Франція). Французьке агентство розглядає як можливість страхувати через своє ЕКА, так і долучення до трастового фонду на перестрахування ризиків MIGA. Заморожені російські активи краще спрямувати на відбудову житла та соціальних обʼєктів.

«Окрема процедура «єВідрядження» втратила сенс»

Які зміни готує Міністерство економіки у звʼязку з ухваленням нового закону про бронювання співробітників

Новий закон дозволяє бронювати співробітників, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів, а також на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання. 

До цього переліку також входять підприємства, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил України та інших військових формувань, а також підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Наразі Міністерство економіки підготувало проєкт постанови, який деталізує та унормовує критерії та порядок організації бронювання. Нині він перебуває на погодженні. З урахуванням того, що це питання важливе, чутливе та дискусійне, воно потребує узгодження позицій і знаходження балансу всіх зацікавлених сторін. Зараз ця дискусія у самому розпалі. Щойно буде узгоджена позиція, Міністерство економіки вийде з відповідною комунікацією.

Чи потрібно буде заново бронювати всіх співробітників відповідно до нових норм? 

Ні. Вже заброньовані працівники можуть перейти на новий формат після завершення їхнього терміну бронювання. Всі накази, які діють, є чинними весь період наказу.

Чи планує Мінекономіки перевести бронювання в електронний формат? 

Так, ми вже працюємо над цим із Мінцифри та Генштабом. 

Кілька місяців тому ви просували проєкт «єВідрядження». Чи плануєте реанімовувати його наступного року? 

З урахуванням проєкту нової постанови про бронюванню, окрема процедура «єВідрядження» втратила сенс, тому що заброньовані особи матимуть змогу безперешкодно перетинати кордон за наявності необхідних документів.  

Чи стала позиція Міноборони менш суворою щодо відряджень та бронювання? 

Фінальне рішення залишається за Міноборони та Генштабом. Не може бути іншої позиції, бо в країні триває війна. 

У нас не стоїть завдання дозволити виїжджати всім, наше завдання – допомогти бізнесу, який працює, виїхати за кордон для укладання нових контрактів, угод, участі у виставках тощо.

Олег Терещенко

Перша віцепремʼєрка та міністерка економіки Юлія Свириденко Фото Олег Терещенко

«До зменшення податків потрібно підходити обережно»

Ви неодноразово казали, що вплив держави на бізнес та економіку потрібно зменшувати, зокрема через зменшення фіскального ВВП. Ви досі вважаєте, що це реально зробити під час війни? 

Це точно можливо і потрібно робити. Звичайно, роль держави під час війни переосмислена. Але якщо дивитися на нашу економічну стратегію, то міністерство ставить завдання зменшувати свою роль в управлінні економікою.

Наприклад, Мінекономіки під час війни передало сотні підприємств Фондові держмайна і продовжить це робити. І це теж частина цієї стратегії. Міністерство не повинно управляти підприємствами, воно має формувати політику. 

Чи бачите ви сенс стимулювати економіку коштом податкових реформ і, як наслідок, зменшення впливу держави? 

Податкова система України має бути конкурентною у порівнянні з податковою системою інших країн. Це важливо для залучення майбутніх інвестицій у відбудову. Потрібна єдина екосистема – доступ до фінансів, страхування воєнних ризиків, конкурентна податкова система. 

Тобто зараз податкова система не конкурентна?

Треба дивитися у розрізі окремих податків. Можливо, є більше навантаження на заробітні плати. І це призводить до того, що бізнес може йти у тінь. 

З іншого боку, до зменшення податків потрібно підходити обережно. Наприклад, ЄСВ – джерело для двох фондів соціального страхування (пенсії, страхові виплати та виплати з безробіття). 

Якщо ми знайдемо альтернативний механізм наповнення цих фондів, то можемо знижувати ставку. Проте наразі я не бачу таких стимулів. 

«Потрібно відшліфувати критерії «5-7-9»

Наступного року уряд розширив бюджет кредитної програми «5-7-9». Проте бізнес стверджує, що під час кредитування перевага здебільшого надається аграрним компаніям. Чи справді це так? Чи планується перегляд розподілення кредитних коштів у 2023 році? 

За час війни було видано 71 млрд грн. Основні програми – підтримка посівної (33 млрд грн) та підтримка бізнесу у воєнний час (25 млрд грн). Цього року в нас було завдання провести посівну, бо ситуація була критичною.

2023 року нам потрібно відшліфувати критерії програми. Зокрема є плани збільшити кредитування для переробної галузі. Відповідні перемовини вже розпочато з Мінфіном та Нацбанком. 

Яка логіка виділення цього року 30 млрд на «єОселю»?

Докапіталізація «Укрфінжитла» була передбачена у бюджеті на 2022 рік. Ми запустили проєкт «єОселя» у жовтні. За три місяці у нас було понад 20 000 звернень, щодо 8000 з них уже є попереднє позитивне рішення банків. Наразі видано 300 кредитів, з яких 80% – військовослужбовцям.

У 2021 році було видано 10 000 кредитів на житло. У нас є план видавати 12 000–15 000 щороку. У 2023-му розраховуємо видати стільки для першої хвилі – військовослужбовців, науковців, медиків, учителів. А далі запустити для всіх українців.

Можливо, якщо у нас буде багато обʼєктів на первинному та вторинному ринку, то питання докапіталізації «Укрфінжитла» постане, але зараз воно не стоїть.

Коли ви очікуєте наступної міжнародної зустрічі на кшталт нещодавніх заходів у Парижі та Берліні

У червні має відбутися конференція в Лондоні, присвячена плану відбудови. Мета Мінекономіки – привезти чіткий план щодо страхування воєнних ризиків, доступу до фінансування для іноземних компаній, перелік пріоритетних проєктів у розрізі областей та галузей. 

Яка роль Мінекономіки у відбудові?

Залучення приватного капіталу, інвестицій, зокрема у формі державно-приватного партнерства, розробка та страхування воєнних ризиків та допомога у структуруванні приватних фондів на кшталт BlackRock.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні