Після масованого обстрілу 23 листопада український бізнес активно готується до можливого більш тривалого блекауту. Найбільші ТРЦ, торговельні мережі, АЗС, поштово-логістичні компанії та інші купують генератори й запасаються пальним. Світло та звʼязок підприємцям потрібні, зокрема, щоб забезпечити можливість безготівкової оплати товарів та послуг: без світла класичні POS-термінали не працюють, так само як і банкомати, що забезпечують видачу готівки. Чи працюватимуть платежі під час перебоїв з електрикою?
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком
Наступного дня після обстрілів 23 листопада в Україні працювало 5655 банкоматів та 1920 відділень або майже половина (47%) мережі системно важливих банків, розповідає голова НБУ Андрій Пишний. Наприклад, у ПриватБанку працювало 488 відділень із 912. «Звичайно, на всякий випадок якусь кількість готівки потрібно мати, – каже Пишний, – але також потрібно розуміти, що банківська мережа буде доступна і не «впаде».
Чи поширюється це на систему безготівкових платежів? «Робота терміналів залежить не від наявності електроенергії, а від інтернету», – йдеться в коментарі пресслужби мережі «Ашан».
Як банківські платежі працюватимуть під час повного блекауту? Forbes склав мініінструкцію.
Як сильно платіжні пристрої залежать від світла та звʼязку
Відключення світла не означає зупинки всієї платіжної інфраструктури. В Україні майже 340 000 торговельних платіжних терміналів. Лише деякі з них повністю залежать від електрики (однак Нацбанк не веде статистики з кількості таких терміналів), тоді як мобільні або переносні пристрої працюють автономно.
Ключова умова для їхньої роботи – потрібен лише мобільний інтернет. «Вони працюють від сімкарти. Якщо є хоча б мінімальний зв‘язок, термінал спрацює», – зазначає в коментарі пресслужба «Ашану».
У день обстрілу 23 листопада на піку не працювало понад 60% мережі, розповів СЕО «Київстар» Олександр Комаров. Інтернет-трафік тоді, за даними аналітичного сервісу NetBlocks, станом на 16:00 доступ до інтернету в Україні знизився до 35% від попередніх рівнів.
В «Ашані» не фіксували значних технічних збоїв у роботі терміналів останніми днями. Втім, визнають, що кількість безготівкових розрахунків знизилася, натомість зросли обсяги зняття готівки на касах. Рекомендація покупцям на крайній випадок – знімати готівку безпосередньо в магазинах.
«Всі супермаркети забезпечені 2-3 терміналами на касах, які працюють і за відсутності світла, – кажуть представники пресслужби «Ашану». – На випадок відсутності інтернету в кожному великому магазині на лінії кас є банкомати».
Чи є альтернатива класичним терміналам
Сучасні технології дають змогу українським торговцям збільшити покриття магазинів терміналами, що не залежать від наявності світла. Втім, важлива умова для цього – наявність мобільного інтернету.
Аналог платіжного термінала можна створити у смартфоні – за допомогою спеціальних застосунків, розповідає член правління ПриватБанку з питань малого та середнього бізнесу Євген Заіграєв.
Як саме це зробити? Перший варіант – використати NFC. Якщо у підприємця є смартфон на ОС Android 8.0 і вище, що обладнаний NFC-модулем, його можна перетворити на мобільний POS-термінал.
Для цього потрібно завантажити банківський додаток (наприклад, у ПриватБанку – це «Термінал», в Ощадбанку – «ОщадPAY»), зареєструватися та приймати до оплати картки будь-яких банків.
Друга опція – використати QR-код звичайного POS-термінала, який можна згенерувати через смартфон. Для цього підприємець має знати мерчант-акаунт свого термінала. «Його можна побачити на будь-якому чеку цього ж POS-термінала, починається на S, наприклад S1240RWZ», – пояснює Заіграєв.
У спеціальному додатку (це може бути також Telegram-бот) потрібно натиснути «QR для сплати» та ввести номер мерчант-акаунта. Додаток згенерує QR-код, який зможе просканувати покупець через смартфон та підтвердити операцію. Деякі термінали (наприклад, моделей Ingenico та Verifone) дають змогу видрукувати QR-код на термопапері з POS-термінала, але для цього теж потрібен інтернет-звʼязок.
Чи може безготівковий платіж зависнути або «пропасти» через перебої зі звʼязком?
«Ситуації, коли клієнт здійснив транзакцію, але вона не була коректно завершена, поодинокі», – кажуть у пресслужбі «Ашану». У разі не успішної транзакції кошти з картки клієнта не можуть зникнути. «Гроші просто не спишуться», – коментує заступниця голови банку «Кредит Дніпро» Галина Ізбінська.
Чи варто побоюватися колапсу всієї банківської системи в разі тотального блекауту?
Найбільші банки ще з весни почали готуватися до можливих перебоїв зі світлом та звʼязком через атаки росіян. ПриватБанк у квітні завершив міграцію даних у «хмарні сервіси». Такі самі технології використовують Ощад, Райффайзен Банк та monobank.
Україна повертається в епоху готівки?
За даними НБУ, навіть попри війну, обсяги безготівкових розрахунків в Україні зросли. У травні саме платежі займали 68% від усіх операцій із картками. Аналогічний показник за результатами 2021-го – близько 63%.
Великі банки-еквайри намагаються стимулювати торговельні мережі та підприємців не відмовлятися від безготівкових оплат картками, попри складнощі.
Ощад та Приват продовжили обслуговувати торговельні підприємства на чинних пільгових умовах, попри те, що міжнародні платіжні системи MasterCard і Visa з 1 грудня 2022 року підвищують ставки інтерчейндж із 0,3% до 1%.
«З початку грудня та до кінця року для клієнтів ПриватБанку діятиме пільговий базовий тариф за прийом платежів з карток на рівні 1,3%», – йдеться в релізі пресслужби ПриватБанку.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
