Україна пропонує план з п’яти кроків для розблокування кордону між Україною та Польщею. Поляки натомість погрожують повністю перекрити торгівлю між країнами. Що відбувається?
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
23 лютого група українських міністрів на чолі з головою уряду Денисом Шмигалем прибули на українсько-польський кордон, щоб розв'язати проблему блокади, яка з перервами триває з листопада.
За день до цього президента Польщі Анджея Дуду та прем’єр-міністра Дональда Туска запросив Володимир Зеленський. «Всі бачать, що в ситуації [на кордоні] досі значно більше політики, ніж економіки. І тільки в Москві зараз радіють», – пояснив президент України.
Але на пропозицію зустрічі на кордоні не відгукнувся жоден представник Польщі. «Нам не потрібний символізм у відносинах», – пояснив голова уряду Польщі.
Натомість за п’ять днів Україна отримала фактично погрозу від Дональда Туска тимчасово перекрити торгівлю між країнами повністю. Що відбувається?
«Болюче рішення для всіх»
Польський та український уряди ведуть переговори про тимчасове закриття кордону для призупинення торгівлі, повідомив премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск 28 лютого. Польський голова уряду пообіцяв проговорити це рішення із місцевими фермерами під час сільськогосподарського саміту 28 лютого у Варшаві. Він додав, що «рішення» буде тимчасовим та «взаємно болючим».
На 1 березня новин про закриття кордону немає. Що спричинило таке загострення?
Forbes Ukraine поставив командам пʼятьох урядових структур два запитання: що сталося за ці п’ять днів та наскільки серйозно вони оцінюють готовність Туска перейти від погроз до дій. Але відповіді не отримав від жодного відомства.
Слова Туска слід приймати як частину внутрішньої комунікації із польським суспільством. Це питання не є частиною переговорного процесу між Україною та Польщею, повідомив 28 лютого заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка в ефірі телемарафону.
«[Перекриття кордону] справді моделювалося, але всі розуміють, що це смерть для бізнесу», – додав він. Агроекспорт – лише незначна частина спільної торгівлі між країнами, каже він. Торік Україна експортувала до Польщі промислових товарів на $4,7 млрд – втричі більше, ніж агро. Польський промисловий експорт в Україну сягнув $6,7 млрд, агротовари – $0,6 млрд.
Що означає заява Туска – пояснення з Польщі
У заяві Туска важливий повний контекст, каже голова комітету Сейму із закордонних справ Павел Коваль. Тарас Качка, на його думку, правильно інтерпретував слова польського прем’єра та «звернув увагу на коми».«Туск сказав щось на кшталт того, що він є премʼєр-міністром уряду, який має різні обґрунтування, як повинен діяти», – каже Коваль. І він пояснив, що з одного боку має враховувати інтереси національних виробників, з іншого – інтереси компаній, які експортують до України.
Заява Туска була радше меседжем, що все дуже серйозно, це не політична справа, а конфлікт економічних процесів, який треба розв’язати, каже Даніель Шеліговський, координатор програми Східної Європи у Польському інституті міжнародних відносин. У меседжу були принаймні два адресати, каже він.
- Україна. Проблему треба вирішити якнайшвидше, бо вона загострюватиметься. У Польщі не сприйняли серйозно ініціативу українського уряду зустрітись на кордоні та обговорити «п’ять кроків уряду Києва», каже Шеліговський.
«Українська пропозиція – політика на принципі «стадіон так стадіон», – пояснює він. – Польська сторона однозначно сприйняла її як медійне шоу і не хотіла підігрувати».
- Єврокомісія. Вона має допомогти українцям і полякам розв’язати проблему та має для цього інструменти, каже аналітик. Такі як субсидії для польських аграріїв, послаблення вимог для них за Зеленою угодою.
Заяву Туска також можна розглядати як підняття ставок напередодні міжурядових переговорів з питання кордону, які заплановані на 28 березня у Варшаві, каже польський аналітик. З українського боку підняття ставок теж є. Натяки урядовців на можливі дзеркальні обмеження польського експорту до України та заява президента Зеленського, що Україна захищатиме бізнес, якщо не вдасться домовитись.
«Всі готують ґрунт для зустрічі, у тому числі в медійному полі», – пояснює Шеліговський.
Закриття кордону для товарів було б особливо болісним Польщі, яка має позитивне сальдо у торгівлі з Україною, додає він. Принаймні до 28 березня це навряд відбудеться. «Туск сам казав, що закривати кордони не хочеться, бо це болісне рішення. В майбутньому воно може бути на столі, але поки що ні», – підсумовує аналітик.
Ціна для України
Через блокаду кордону Україна вже втратила з листопада щонайменше 20 млрд грн, порахував заступник голови податкового комітету ВРУ Ярослав Железняк. Лише за лютий митниця недоотримала 8 млрд грн із майже 40 млрд грн запланованих, вказує він з посиланням на дані Держмитниці.
Чи вірять в Україні, що поляки все ж спробують призупинити торгівлю між країнами, річний обсяг якої сягає $11,7 млрд? «Не заблокують. Це гра на витримку», — написав у facebook голова Агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм. «Це боляче вдарить по нас, зазначає посадовець. — Але це значно більше вдарить по самих поляках та призведе до втрати робочих місць, валютної виручки і підтримки уряду».
Погроза закрити кордон виглядає як «максимальне підняття ставок», погоджується Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. «Щоб розуміючи загрози, сторони почали домовлятися», – пояснює вона.
Якщо Польща зважиться на таке рішення, це може суттєво підважити українську економіку, перш за все імпорт, зазначає економістка. «Такий крок можна прирівняти із блокадою українських портів на початку повномасштабного вторгнення», – пояснює Мовчан. Торік 73% імпортних товарів в Україну завозили наземним транспортом, левову частку – через Польщу, вказує вона.
Через блокаду товаропотік через пропускні пункти з Польщею на 29 лютого коливається в межах 1000-2000 тонн на добу при спроможності обробляти до 10 000 т, вказують аналітики брокерського агентства Spike Brokers. Український бізнес вже змінює ключові торгові маршрути – зернові, олійні та бобові культури з України переорієнтовуються на кордони Румунії, Угорщини та Словаччини, вказують в Spike Brokers.
«Україна повністю відновила доступ до морських шляхів, тож все, що може їхати морем – вже йде ним», – каже співрозмовник Forbes в Міністерстві аграрної політики на умовах анонімності, оскільки неуповноважений коментувати офіційно. Через порти Великої Одеси та Дунаю Україна вивозить понад 90% всього агроекспорту, повідомило Мінінфраструктури. У лютому водними шляхами вивезли 8 млн – рекорд з початку повномасштабного вторгнення.
Наземним транспортом досі вивозять швидкопсувні та заморожені товари, цукор та товари із високою вартістю, також везти свої товари до портів замість польського кордону найменш вигідно експортерам із Волинської та Львівської областей. У березні країна готується запустити ще два варіанти для експорту, каже представник Мінагро, відмовляючись поки розповідати деталі. «Тож Польща стане ще менш цікава», – прогнозує він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.