Категорія
Гроші
Дата

Справа Ігоря Мазепи — тест для української правової системи. Розбір звинувачень, процедури затримання інвестбанкіра та «невідкладних» обшуків від юристки Juscutum Юлії Коломієць

Ігор Мазепа, співзасновник інвесткомпанії Concorde Capital /надано пресслужбою

Ігор Мазепа, співзасновник інвесткомпанії Concorde Capital Фото надано пресслужбою

ДБР затримало Ігоря Мазепу, співзасновника інвесткомпанії Concorde Capital, 18 січня, під час перетину українсько-польського кордону. В офісі компанії та за місцем проживання інвестбанкіра відбулися обшуки. За версією слідства, бізнесмен є організатором схеми протиправного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури – Київської ГЕС. Forbes попросив Юлію Коломієць, старшу юристку практики безпеки бізнесу в Juscutum, зробити розбір «справи Мазепи» та пояснити законність дій силовиків з його затримання. Спойлер — дії останніх можуть серйозно підірвати довіру громадськості до правової системи та правосуддя в Україні.

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Ввечері 18 січня Держбюро розслідувань (ДБР) затримало бізнесмена Ігоря Мазепу, співзасновника інвестиційної компанії Concorde Capital. Його підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, що незаконно заволоділа понад 7 га землі Київської ГЕС, та інших важких злочинах, за які загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У різних регіонах України затримані ще три учасники злочинної організації, у тому числі брат Ігоря Мазепи, за інформацією ДБР.

Кримінальне провадження за вказаним фактом було внесено до ЄРДР ще у 2014 році. Цей випадок висвітлює низку ключових аспектів сучасного правосуддя та бізнес-етики в Україні. 

Перше — затягування досудового розслідування, яке тривало 10 років, викликає питання щодо ефективності та прозорості правоохоронної та судової систем.

Друге — обвинувачення Ігоря Мазепи в організації злочинної схеми з нерухомістю та зловживання корупційними звʼязками у державних органах є прикладом складної взаємодії між бізнесом та державою.

Суть «справи Мазепи»

Вранці 19 січня на сайті ДБР зʼявився реліз: 29 листопада 2023 року працівники ДБР спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України викрили та затримали учасників злочинної організації, які протиправно заволоділи понад 7 га землі, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури — Київської ГЕС.

До злочинної організації, за версією слідства, входило майже два десятки фігурантів. Серед них відомі інвестори у сфері будівництва елітного житла, їхні помічники, юристи, архітектори, землевпорядники, інші кваліфіковані спеціалісти та представники держорганів. Вони діяли в інтересах декількох забудовників, стверджують правоохоронці. Використовуючи прогалини у правовому статусі ділянок, організатори через корупційні зв’язки у держорганах оформлювали їх як землі сільгосппризначення, що дозволяло виділяти ці ділянки громадянам України.

За такою ж схемою протягом 2020-2021 років організатори та учасники організації заволоділи землями державної власності, які віднесені до земель водного фонду, та розташовані на гідроспорудах стратегічної Київської ГЕС. Реалізації злочинної схеми начебто сприяли дії окремих посадовців органів Держгеокадастру, які перевищили свої службові повноваження під час прийняття рішень щодо виділення земельних ділянок.

Дії учасників злочинної організації та інших осіб кваліфіковано за статтями 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), 233 (незаконна приватизація державного, комунального майна), 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

Фактично, з наданої ДБР інформації відомо, що Ігоря Мазепу підозрюють в організації незаконного заволодіння понад 7 га землі Київської ГЕС, що відбувалося у 2020–2021 роках.

Виходячи з вищенаведеного, постає питання у законності затримання Мазепи без ухвали слідчого судді. Тож детальніше розберемося в процедурі затримання будь-якої особи відповідно до вимог чинного законодавства України.

Чи законно затримали Мазепу

Уповноважена службова особа, згідно зі статтею 208 КПК України, має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

• Якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.

• Якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

• Якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

• Якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 КК України.

Після затримання уповноваженою особою протягом 72 годин суд має прийняти вмотивоване рішення про обрання затриманому запобіжного заходу або звільнити його з-під варти.

Якщо протягом 2023 року ДБР вже вручило у вказаному кримінальному провадженні вісім повідомлень про підозру іншим фігурантам справи та провело ряд слідчих/розшукових дій, в разі, якщо Ігор Мазепа дійсно був причетним до цього кримінального правопорушення, чи чекав би він так багато часу для того, щоб перетнути кордон та втекти від правосуддя.

Порушення силовиками Конституції та КПК

Справа Мазепи також підсвічує питання надмірного використання службових повноважень правоохоронними органами. 

Обшуки, проведені в офісах компанії Concorde Capital, та за місцем проживання Мазепи, були здійснені без судових рішень, повідомили в інвесткомпанії. Це порушує частини 1 та 2 статті 30 Конституції України (вони гарантують право на недоторканість житла), а також норми ч.ч. 1, 3 ст. 233 КПК. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. 

Уповноважені особи мають право без ухвали суду увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна, чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того, Верховний суд у справі №573/2028/19 від 8 квітня 2021 року постановив, що невідкладний обшук можна проводити ЛИШЕ за необхідності врятування життя людей та майна або у разі безпосереднього переслідування підозрюваного.

​Оскільки, так звані «невідкладні» обшуки у Мазепи не проводилися з метою врятування його життя чи майна, а також не були пов’язаними з безпосереднім переслідуванням підозрюваного, мають бути визнаними в судовому порядку незаконними. А «докази», здобуті в результаті таких обшуків, недопустимими та знищеними.

У контексті українського правосуддя, тенденції проведення обшуків без ухвали слідчого судді викликають глибоке занепокоєння. Ця практика, яка була зафіксована, зокрема, 9 січня 2024 року в Дніпровському районному суді міста Києва, відображає потенційне надмірне розширення повноважень Державного бюро розслідувань.

Систематичне використання цієї практики може серйозно підірвати довіру громадськості до правової системи та правосуддя в Україні. Це ставить під сумнів не лише ефективність державних інститутів, але й основоположні принципи демократії та верховенства права.

Тест для української правової системи

​У підсумку, судове засідання щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Мазепі тривало понад дев’ять годин. Бізнесмену було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 лютого 2024 року з альтернативою внесення застави в розмірі 350 млн грн, замість заявлених стороною обвинувачення 700 млн грн.

Уважно слідкуватимемо за розвитком подій. «Справу Мазепи» — можливість для української держави, суспільства та бізнес-спільноти активно працювати над вдосконаленням правових та етичних стандартів, щоб забезпечити справедливість, прозорість та довіру у всіх сферах громадського життя.

Справа Ігоря Мазепи стане черговим тестом для української правової системи щодо здатності розвʼязувати питання, пов’язані із забезпеченням справедливості, дотриманням правових процедур та боротьби з корупцією на найвищих рівнях.

 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні