Понад пів року в Офісі президента працює координаційна платформа, яка розглядає справи, повʼязані з тиском на бізнес з боку правоохоронних органів. На що скаржаться підприємці та чи чують їх правоохоронці? Інтервʼю з заступником Генерального прокурора Дмитром Вербицьким, який входить до складу платформи від держави
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Розмова заступника Генерального прокурора Дмитра Вербицького з Forbes у червні була однією з перших спроб представників правоохоронного блоку відреагувати на регулярні скарги бізнесу на дії силових органів.
Згодом він увійшов до складу групи топпосадовців, які, починаючи з липня, проводять у Офісі президента (ОП) зустрічі з підприємцями. Предмет розгляду – кейси, що повʼязані з тиском правоохоронців на бізнес. За цей час координаційна платформа при ОП розглянула понад 30 заявок від бізнесу, каже Вербицький. Втім інтенсивність процесу зменшилась, додає він.
Чому так та чим завершилися найбільш резонансні кейси?
Forbes вибрав головне з бесіди. Інтерв’ю скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Про координаційну платформу в Офісі президента
Всього відбулось понад десять зустрічей. На них були присутні 30 компаній. Розглянули близько 50 ситуацій. Не всі питання стосувалися Офісу Генерального прокурора. Звучали питання щодо колізій у законодавстві та санкцій проти російського бізнесу. Також були питання до податкової.
Ці зустрічі не закінчились, але їхня інтенсивність зменшилась. Головна причина – знизилась кількість звернень від бізнесу до ОП. Остання зустріч відбулась у кінці жовтня. На ній були представники всього двох компаній з паливно-енергетичного сектору. Якщо кількість запитів від бізнесу збільшиться, то знов готові брати участь у відповідних заходах.
Про тиск на бізнес
Законодавчо терміну «тиск на бізнес» не існує. Кожен це трактує по-різному. Деякі представники бізнесу кажуть, що тиск – це, наприклад, запит про надання певної інформації у межах кримінального провадження. При цьому у компанії не арештовані рахунки, обшуки не проводилися, інших зловживань з боку правоохоронних органів також не зафіксовано. І це – в переважній більшості опрацьованих нами випадків у рамках координаційної платформи при ОП.
Можу лише оцінювати ефективність досудового розслідування та доцільність проведення тих чи інших заходів, зокрема співрозмірність втручання в господарську діяльність. Наприклад, коли можна звернутися з тимчасовим доступом до певних документів, а слідчі замість цього проводять обшуки. Вкотре підкреслюю, що Офіс Генпрокурора неодноразово доводив до прокуратур усіх рівнів – обшуки це виключний захід.
Також слідчий може ініціювати блокування не суми коштів, на яку завдані збитки, а всі рахунки компанії. Такі випадки ми теж відстежуємо та вживаємо заходи.
Є запит від суспільства, яке вимагає перевіряти, наприклад, державні закупівлі й притягати до відповідальності винних у зловживаннях щодо цих закупівель. Ми бачимо десятки закупівель бруківки, барабанів, овочерізок за завищеною ціною. І правоохоронні органи мають реагувати на такі кейси. Мають запросити інформацію у бізнесу про ці закупівлі. Можливо вони були в змові чи є інша причина завищення ціни.
З одного боку у суспільства є запит на справедливість, а з іншого – є бізнес, який сприймає будь-яку взаємодію з правоохоронними органами як тиск на його діяльність.
Резонансні справи проти бізнесу
Справа проти мережі кінотеатрів «Мультиплекс».
Перший кейс по цій справі вже скеровано до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності. Це не означає, що факт вчинення правопорушення відсутній, але враховуючи, що кошти (у вигляді податків, – Forbes) надійшли до бюджету до притягнення особи до кримінальної відповідальності, то вона звільняється від неї.
Друга справа також стосується порушення податкового законодавства і розслідується БЕБ. Вона походить з першої справи. Зараз по ній триває експертиза. Наразі підозрюваних у межах кримінального провадження немає. Якщо буде встановлена недоплата до бюджету погашених збитків до моменту оголошення підозри, то винна особа буде звільнена від кримінальної відповідальності.
Більше сказати не можу, бо це таємниця досудового слідства.
Справа «Села Енерджі» про купівлю прав користування Майницьким газовим родовищем.
Орган досудового розслідування був змінений з Нацполіції на ДБР. Арешти з рахунків зняті. Зараз ще триває експертиза. Після цього буде прийнято рішення про закриття або продовження справи. Також запланована оперативна нарада по цьому кримінальному провадженню, де будуть заслухані результати слідчих дій та обговорено подальшу долю досудового розслідування. Я особисто поки не бачу складу кримінального злочину.
Справа проти інвестиційної групи компаній TIME.
Компанія звернулася щодо розблокування рахунків. Обмеження вже зняті судом, у тому числі за сприяння Офісу Генпрокурора. Зараз триває експертиза, яка встановить, чи є збитки державі, чи ні. Деталі справи наразі коментувати не можу, триває розслідування. Додаткових звернень від підприємства не отримували. Компанія працює.
Чи були підстави блокувати рахунки? В основному арешти ініціюються правоохоронними органами в тому випадку, коли є потреба зберегти майно для виконання завдань кримінального провадження (наприклад, компенсування завданих збитків, – Forbes). Слідчі органи збирають докази у кримінальному провадженні. Ці матеріали надають прокурору. Далі суд дає оцінку цим матеріалам та робить висновки, чи є підстави для застосування арешту. На момент накладення арешту в цьому випадку і прокурор, і суд бачили підстави для таких дій.
Але після того компанія TIME надала додаткові матеріали та розʼяснення, що зумовило скасування арешту. Також було взято до уваги той факт, що у компанії є інше майно, яке, у разі встановлення збитків у кримінальному провадженні, може забезпечити їхнє відшкодування державі, саме тому необхідність в арештах рахунків відпала.
Дмитро Вербицький, заступник Генпрокурора. Фото надано пресслужбою
Про зміни до Кримінально-процесуального кодексу (КПК) та кількість скерованих справ до суду
У недавньому матеріалі Forbes йшлось про те, що цього року лише 23% справ проти бізнесу (кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності) дійшли до суду, в тому числі через оновлений КПК за часів ексголови адміністрації президента Януковича Андрія Портнова.
Це некоректне формулювання. Офіційної статистики, яка б давала розуміння кількості справ проти бізнесу, не існує. Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності – це лише розділ у кримінальному кодексі. До цього розділу входить низка статей, у тому числі контрабанда, переміщення через митний контроль лісоматеріалів, незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів тощо.
Це злочини, які впливають на економіку країни. Але говорити, що всі ці кримінальні провадження – це справи проти бізнесу, не дуже коректно.
Крім того, є питання до трактування статистики. Наприклад, Бюро економічної безпеки (БЕБ) здійснює досудове розслідування за фактами реалізації незаконно виготовлених підакцизних товарів (тютюнові вироби, алкогольна продукція тощо).
Детективи вилучають продукцію, але в більшості випадків кримінальні провадження закриваються у звʼязку з малозначістю (недостатньою кількістю товару для кримінальної відповідальності, – Forbes) та особу притягують до адміністративної відповідальності.
Відповідно такі справи не потрапляють до суду. Це не означає, що справа нічим не закінчується і людина не покарана, просто вона несе інший вид відповідальності, який в статистиці не відображається.
Серед цієї статистики є частина й цих справ, де дійсно наявні формальні звернення. Дійсно, згідно з сьогоднішнім КПК якщо особа повідомляє про злочин, то правоохоронні органи зобовʼязані це реєструвати. Навіть якщо мова йде про дрібне хуліганство. Якщо слідчий відмовляється реєструвати справу, то заявник може змусити правоохоронні органи це зробити через суд.
Так, це дійсно може відволікати слідчих від реальних кримінальних проваджень, але ситуація наразі не є критичною. Справа реєструється, розслідується і закривається, якщо не встановлюється склад злочину. Подібна практика є в більшості країн світу.
Зрештою, зміни до КПК – компетенція Верховної Ради, а не Офісу Генеральної прокуратури.
Про відповідальність для правоохоронців і майбутнє БЕБ
Якщо підприємству завдані збитки у результаті проведення досудового розслідування, то воно може звернутися з позовом до держави та стягнути ці збитки.
Якщо казати про вчинення злочину, наприклад, вимагання хабаря або інші обставини, то таку справу можна зареєструвати й притягнути винного до відповідальності. Для цього підприємець має подати заяву до Офісу генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро чи іншого правоохоронного органу в залежності від субʼєкта злочину.
Але до нас таких заяв від бізнесу по кейсах, які розглядались на координаційній платформі в ОП, не надходило.
Також існує проблема притягнення до будь-якої відповідальності слідчого чи прокурора у випадках погодження їхніх дій судами. Адже судовий контроль якраз і створений для того, щоб унеможливлювати невиправдане втручання правоохоронців у господарську діяльність.
Зараз йде напрацювання нового закону про БЕБ. У тому числі щодо нового конкурсу на голову бюро та нові підходи до добору працівників.
Також йдуть дискусії про передачу додаткових статей у підслідність БЕБ. Зараз є пропозиції, щоб передати всі тендерні закупівлі. Поки це на рівні дискусій і сам документ ще не завершений.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
