Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який зобовʼязує небанківські обмінні пункти платити авансом податок на прибуток у розмірі трьох мінімальних зарплат щомісяця за кожну касу. Йдеться майже про 20 000 грн податку на місяць з кожного пункту та 1 млрд грн на рік додаткових надходжень до бюджету. Що це означає для ринку готівкової валюти, де домінують саме небанківські обмінники?
Новий номер журналу Forbes Україна
Цей матеріал із останнього номеру Forbes. Придбати його можна за цим посиланням. У номері: Олександр Конотопський і його Ajax Systems, 30 стійких компаній України під час війни, список українських підприємців, які пішли воювати та інше.
27 вересня, близько опівдня. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев проводить зустріч, тема якої – новий податок для небанківських обмінників валюти.
Дискусія, на якій присутні банкіри, керівники фінкомпаній і кількох асоціацій, представники НБУ і Мінфіну, відбувається на підвищених тонах. Представники обмінників вимагають скоротити суму податку та обкладати їм і банки. Банкіри різко проти.
Конфронтація між банківською та небанківською сторонами валютного ринку зрозуміла. На кону – контроль за сегментом ринку готівкової валюти, який у довоєнний рік сягнув $20 млрд. І банкірам є чого перейматися: вже п’ятий рік небанківські обмінники витісняють банки. Наразі, за даними регулятора, вони контролюють близько 70% готівкового валютообміну.
Є привід для невдоволення й у Нацбанку: неконтрольовані обмінники не сприяють дедоларизації української економіки, рівень якої близько 36%. І це за офіційними даними, а готівковий ринок, на якому задають тон фінкомпанії, за оцінками НБУ, принаймні на третину перебуває в тіні.
Війна переполовинила ринок обміну валюти, через те що Нацбанк ввів низку обмежень на такі операції. Небанківські фінустанови виявилися кризостійкими і, попри тиск регулятора та відсутність доступу до дешевшої валюти з НБУ, зберегли свою частку ринку.
Як їм це вдалося і хто стоїть за тисячами точок обміну валют?
Смачний пиріг: як виглядає ринок готівкової валюти в Україні
З початку війни в Україні закрилося 873 обмінники, або 21%, однак натомість відкрилося 750 нових, каже очільник департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінустанов НБУ Сергій Савчук. Він зазначає, що посилилася тенденція і до укрупнення цього ринку.
Затребуваність послуг обмінників легко пояснити. Різке зростання попиту на валюту є атрибутом усіх криз в Україні. Утім, для банків, додає Савчук, обмін – не основний бізнес. За оцінками НБУ, він приносить лише 0,4% оподаткованого доходу від послуг.
Небанківські обмінники порівняно з банками мають кілька переваг. «Офіційні» – нижчі, ніж у банків вимоги до капіталу та відсутність обмежень, адже банки зараз можуть продавати валюту лише в обсязі купленої.
«Неформальна» особливість – зручність для великих клієнтів, які бажають не потрапляти під фінмоніторинг, ділиться власним досвідом на правах анонімності один з депутатів з фінансового комітету Ради. «Ви колись міняли $30 000? Заходиш в окрему кімнату і міняєш без зайвих документів», – розповідає співрозмовник. Такі операції не відображаються у звітності і дають обмінникам ресурси, щоб торгувати валютою за більш вигідним курсом, вважає він.
Гаслі табло
29 липня НБУ заборонив небанківським обмінникам демонстрацію даних про курси валют поза межами пункту обміну. На думку регулятора, гравці цього ринку «розганяли» вартість іноземних валют. «Небанківські установи почали штучно підвищувати курс, фактично підтримуючи цим існування «банкоматного туризму», – заявили в НБУ.
Ексбанкіри та айтішники
У серпні Національний банк підготував презентацію з обґрунтуванням нового податку (є у розпорядженні Forbes). Там є інформація про основних гравців ринку обміну. Майже половину всіх обмінників «тримають» три гравці.
За обсягами торгів лідирує компанія «Фінод» – купівля-продаж валюти через її обмінники становить 17% від обсягів на цьому ринку за перше півріччя 2022-го. «Альфа-Інвест Груп» має частку 16%, «Магнат» разом із пов’язаною компанією «Октава Фінанс» – 15% (остання – лідер за кількістю обмінників – 478 у 2022-му, частина з яких працює під брендом Money24).
«Магнат» та «Октава Фінанс» за реєстром мають різних власників – Оксану Бродовську та Людмилу Бауман, котрі, однак, зареєстровані за однією адресою. Пов’язаність цих компаній підтвердив і співрозмовник серед учасників ринку.
Бродовська також є співвласницею ІТ-компанії «Фінсофт», якою керує Олександр Кушніренко. Це, ймовірно, брат Павла Кушніренка, очільника Асоціації учасників валютного ринку: в обох збігаються адреси проживання, однакове по батькові та обидва в переліку засновників асоціації. Павло Кушніренко очолює «ІТ Хаб Україна» – «дочку» американської компанії DataArt.
У компанії «Фінод» 432 обмінники – під час війни їхня кількість збільшилася на два. Її ключовий власник, одесит Олексій Штевнін (85%), має бізнес у сфері оптової торгівлі кавою, чаєм та прянощами.
«Альфа-Інвест Груп», за даними державного реєстру, належить Денису та Світлані Дмитрук (34% і 27%) і Володимиру Січовому (39%). Останній був керівником збанкрутілого банку «Ринковi технологiї». Ця фінустанова фігурувала у справі Генпрокуратури про незаконне виведення більш як 10 млрд грн в інтересах ексміністра МВД Віталія Захарченка. Савчук каже, що ділова репутація компанії, її власників та керівників до цього не викликала нарікань.
Водночас у Нацбанку сумніваються, що «документальні» власники окремих компаній є реальними, говорить він. Савчук відмовився уточнити, щодо яких компаній підозри. Наразі регулятор здійснює перевірку фінансового стану власників. Якщо вони не зможуть показати кошти або майно пропорційно до частки в капіталі, компанії не працюватимуть на ринку, попереджає він.
Внутрішня кухня
Секрет швидкої експансії обмінників – робота за франшизою. Невеликі гравці приєднуються до лідерів і платять за право торгувати валютою під їхньою ліцензією – $200 на місяць з однієї точки. За таким принципом працюють усі лідери ринку, розповів Forbes на правах анонімності співвласник однієї з мереж.
Закон про фінансові послуги не передбачає роздачу франшиз, забороняючи передачу ліцензії, пояснює Савчук з НБУ. Вихід, яким користуються фінансисти, – оформити «покупця» франшизи як штатного працівника компанії та поставити пункт обміну на її баланс, зазначає він.
Наскільки вигідний бізнес обмінників? Вони заробляють на маржі між купівлею та продажем валюти. Нині це близько 1% від обсягу проданої валюти, говорить співвласник однієї з мереж. Маржа ще не є прибутком, адже потрібно покрити видатки на оренду, зарплати.
За даними НБУ, обсяги «небанківського» продажу валюти у 2021-му становили $14,1 млрд (через банки обміняли $6,2 млрд), у першому півріччі 2022-го – $2,9 млрд (через банки – $1,3 млрд). Неважко підрахувати, що фінкомпанії, які володіють обмінниками, могли за пів року отримати маржу $29 млн.
У представників індустрії – свої контраргументи. Вони стверджують, що падіння обсягів є істотнішим. «До війни за день пункт приймав $10 000 на день, зараз – $1000», – каже співвласник однієї з мереж. Він навіть наводить лист Державної податкової служби у відповідь на депутатський запит члена фінансового комітету Олександра Сови, згідно з яким обсяги продажу валюти небанківськими обмінниками становили лише $374 млн за перше півріччя.
Офіційно Нацбанк причини розбіжностей не пояснив. Неофіційно керівник одного з підрозділів НБУ каже, що реальні цифри в рази вищі за зазначені у податкових звітах.
Лідери ринку готівкової валюти за обсягами продажу. Інфографіка Forbes
Генеральне прибирання
Нацбанк не планує масштабної чистки небанківського ринку, як було із банками у кризу 2015–2016 років, запевняє Савчук з НБУ. Проте регулятор хоче навести на ньому лад, не чекаючи закінчення війни.
Якщо НБУ жорстко закручуватиме гайки, обмінники просто підуть у тінь
Владислав Парьоха головний казначей Таскомбанку
НБУ впритул зайнявся обмінниками з серпня – заборонив їм показувати курси на табло. Хто не послухався – втратили ліцензії. Жертвами нової регуляції стали мережі «Константа М», «ДСД Фінанс», «24 Онлайн», та «Фінансова гарантія», що мали сукупно 15% ринку та понад 600 пунктів обміну валют.
У серпні також Нацбанк встановив нові вимоги до обладнання пунктів. Купівля нових камер відеоспостереження та джерел безперебійного живлення обійшлась у $1000 на кожну точку, говорить співрозмовник з ринку. Ще одна вимога – підтвердження майнового стану власників. Вона обійдеться у 50 000 грн за аудиторські послуги, додає він. Термін подання документів спливає у жовтні. Вже очевидно, що перевірку пройдуть не всі, додає Савчук з НБУ.
Є вимоги щодо репутації: якщо бенефіціар є ексвласником або посадовцем збанкрутілого банку чи російським резидентом, компанія має піти з ринку або змінити власника чи призначити довірену особу, продовжує представник регулятора. Далі – будуть перевірки й штрафні санкції за недостовірну звітність, анонсує він.
Усі ці заходи та новий податок – убивство для ринку обмінників, які принаймні зараз не мають надприбутків, вважає співвласник однієї з компаній. «Так ми повернемося в епоху «мінял», – попереджає він.
Такі побоювання поділяють і конкуренти обмінників з банківського сектора. «Якщо НБУ жорстко закручуватиме гайки, обмінники просто підуть у тінь», – каже головний казначей Таскомбанку Владислав Парьоха. Сам ринок не зникне, вважає він, адже попит на валюту нікуди не подінеться.
Цей ринок – високоприбутковий, і поки що не видно бажання фінкомпаній іти з нього, заперечує Савчук з НБУ.
Представники фінкомпаній і асоціацій, що представляють інтереси обмінників, схоже, не переконали Данила Гетманцева та його колег депутатів. Законопроєкт №7655, що вносить відповідні зміни у Податковий кодекс, уже ухвалено у першому читанні, і, скоріш за все, депутати до кінця року знайдуть час для голосування в цілому. Гетманцев розраховує побачити додаткові надходження від обмінників уже в бюджеті наступного року, про це він сказав в інтерв’ю «Укрінформу» в середині жовтня.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
