НБУ забрав ліцензію у однієї з найбільших мереж валютних обмінників в Україні «Фінод». До компанії є питання стосовно її реальних власників (вона може бути повʼязана з одним із топконтрабандистів), однак це тривожний сигнал і для решти ринку. Як зараз виглядає індустрія роздрібного валютообміну та скільки на ній заробляють
Індустрія валютних обмінників готується до серйозних змін. Одна з них уже відбулася – 21 серпня НБУ оголосив про відкликання ліцензії у одного з найстаріших і найбільших операторів ринку в Україні – одеської компанії «Фінод».
Вона мала 360 обмінників (всього в Україні близько 3200 обмінних пунктів). Компанія, згідно звітності, продавала валюти на десятки мільярдів гривень у еквіваленті щокварталу. Особливо вдалим для неї був 2022-й, коли обсяги операцій «Фіноду» зросли на порядок.
Все закінчилося через зауваження Нацбанку до структури власності фінкомпанії. Втім, у регулятора є й інші питання – не лише до «Фіноду», а й до решти ринку. Річ не тільки у резонансі навколо комісій за зношені чи старі купюри. Цьогоріч показники усієї індустрії обмінників суттєво зросли. Обсяги торгівлі валютою у другому кварталі перевищили 100 млрд грн.
Та чи все чисто у цих цифрах і що буде з багатомільярдним ринком далі?
Справа «Фіноду». Як працював найбільший гравець ринку обмінників
Директор «Фіноду» Максим Ткаленко відмовився надавати коментарі для цієї статті. Під час телефонної розмови з ним було чути, як один із його колег скаржиться, що НБУ «залишив без роботи сотні людей».
На одній обмінній точці в середньому працюють по два касири, розповідає директор та співвласник іншої великої мережі обмінників «Альфа-Інвест Груп» Володимир Січовий. Станом на 1 серпня у цієї компанії було 420 пунктів обміну, у «Фіноду» – 360, свідчать дані НБУ. Відкликання ліцензії одного з найбільших гравців стало несподіванкою для ринку, констатує Січовий. «Навіщо закривати бізнес, якщо є штрафи?» – риторично запитує він.
Причина відкликання ліцензії у «Фіноду» – компанія не надала підтверджень майнового стану своїх офіційних власників. Це Олексій Штевнін (85,2%) і Ткаленко (15,8%), свідчать дані, оприлюднені на сайті компанії. Минулоріч Forbes описував Штевніна як власника оптового бізнесу з торгівлі кавою, чаєм і прянощами. Фізична особа-підприємець з такими самим імʼям, прізвищем і адресою значиться також у реєстрі митних брокерів.
Реальним бенефіціаром «Фіноду» може бути інша людина, зазначає на правах анонімності співрозмовник в НБУ, який попросив не вказувати його імені у цій статті через юридичну сенситивність теми.
Ймовірно, йдеться про одеського бізнесмена Вадима Альперіна. Ця людина з березня 2021-го перебуває під санкціями РНБО за звʼязки з контрабандним бізнесом.
Хто такий Вадим Альперін
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Численні розслідування щодо причетності Вадима Альперіна до системних зловживань на митниці розпочалися у другій половині 2010-х. Як топконтрабандиста його згадував ексгенпрокурор Юрій Луценко у справі про хабар одному з керівників НАБУ. Восени 2019-го «хрещеним батьком контрабанди» Альперіна назвав президент Володимир Зеленський.
Наприкінці 2019-го Альперін був затриманий НАБУ як ймовірний очільник злочинної організації, що займалася махінаціями із розмитненням імпортованих товарів за заниженими цінами.
У 2021 році бізнесмен потрапив до переліку «топ-10 контрабандистів», проти яких були запроваджені санкції РНБО. Пізніше Зеленський позбавив Альперіна українського громадянства. Нинішнє місцезнаходження бізнесмена невідоме.
Як повʼязані Альперін і «Фінод»? Прямих публічних свідчень впливу бізнесмена на компанію немає, однак вона щонайменше двічі фігурувала у судових матеріалах по справах Альперіна.
По-перше, саме «Фінод» вніс за бізнесмена заставу у понад 70 млн грн, коли він був затриманий у справі про системне ухилення від сплати податків на 70 млн грн. По-друге, у той самий період фінкомпанія придбала одну з автівок Альперіна, на яку напередодні був накладений судовий арешт. У матеріалах, оприлюднених у реєстрі судових рішень, не розкривається прізвище ключового фігуранта. Про те, що йдеться саме про Альперіна, повідомляв, зокрема, Центр протидії корупції.
Чи знають про можливий звʼязок «Фіноду» й Альперіна інші учасники ринку? Очільник Асоціації учасників валютного ринку Павло Кушніренко заперечує цей звʼязок.
На початку року НБУ оштрафував «Фінод» на 2 млн грн за низку порушень, наприклад, регулятор виявив операції з валютою у перші дні війни, зокрема з рублями, що було заборонено. Компанія намагалася оскаржити цей штраф у суді.
Інша суттєва претензія – «Фінод» вважають ключовим двигуном введення додаткових комісій для клієнтів, які продавали нібито пошкоджену валюту, розповідає співрозмовник у Нацбанку, близько знайомий з цією ситуацією.
Хто залишився на ринку обмінників
Про те, що посадовці Нацбанку мають сумніви щодо реальних власників окремих гравців обмінного ринку, Forbes ще восени 2022-го розповідав очільник департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінустанов НБУ Сергій Савчук. «Якщо власники не зможуть показати кошти або майно пропорційно до частки в капіталі, компанії не працюватимуть на ринку», – попереджав тоді він.
Втрата ліцензії спіткала «Фінод» після аномально успішного року. Принаймні про це свідчить звітність компанії. У 2022-му їй вдалося на порядок збільшити виручку від реалізації продукції (з 505 млн грн до 5,41 млрд грн), свідчать фінпоказники «Фіноду» у системі YouControl. Ще більш вражаюче (у 17 разів) зросли видатки за статтею «Собівартість реалізованої продукції» – з 285 млн грн до 4,8 млрд грн. У першому півріччі чистий прибуток «Фіноду» сягнув майже 62 млн грн. Серед великих мереж зіставний перформанс тільки у «Альфа-Інвест Груп» (61,6 млн грн). Втім, минулоріч ця компанія не демонструвала такого самого збільшення видатків. Навпаки, за статтею «Витрати на збут» вона показала зменшення з 82,7 млн грн до 67,5 млн грн, свідчить звітність «Альфа-Інвест Груп» за 2022-й.
Які найбільші мережі обмінників залишилися на ринку та скільки вони заробляють
(Натисніть «Читати більше, щоб відкрити повний текст»)
Прибутки найбільших мереж обмінників*
- «Альфа-Інвест Груп»: мережа – 420 точок; чистий прибуток за шість місяців 2023-го – 61,6 млн грн. Основні регіони: Київ.
- «Октава фінанс»**: 357; 27,4 млн грн; Дніпро, Львів, Київ.
- «Преміум фінанс»: 311; 1,5 млн грн; Київ, Одеса, Львів.
- «Магнат»**: 309; 18,9 млн грн; Харків, Київ.
- «Тайгер інвест»: 222, 180 000 грн; Львів.
- «Аверс»: 219; 31,2 млн грн; Київ, Дніпро.
- «Українська фінансова група»: 216; 46,2 млн грн; Київ, Полтава, Кропивницький, Кременчук.
Дані: НБУ
*«Фінод», що втратив ліцензію, був би другим у цьому списку: 360 точок; 61,96 млн грн прибутку; регіони: Одеса, Київ.
**«Октава фінанс» і «Магнат» за реєстром мають різних власників, однак фактично є повʼязаними компаніями (офіційні власниці – Оксана Бродовська та Людмила Бауман, котрі зареєстровані за однією адресою. Пов’язаність цих компаній підтвердив і співрозмовник серед учасників ринку. Бродовська також є співвласницею ІТ-компанії «Фінсофт», якою керує Олександр Кушніренко. Це, ймовірно, брат Павла Кушніренка, очільника Асоціації учасників валютного ринку).
Обсяги операцій фінкомпаній з валютою почали різко зростати у другому півріччі 2022-го. У четвертому кварталі минулого року вони сягнули майже 98 млрд грн, що у 1,5 раза більше, ніж в аналогічному періоді довоєнного 2021-го. Нинішні показники – ще вищі. У другому кварталі 2023 року обсяги валютообміну в небанківському секторі становили 108,5 млрд грн, свідчать дані НБУ.
На «Фінод» припадало 44,5 млрд грн таких операцій, уточнює співрозмовник у НБУ. Регулятор має підстави сумніватися у реальності усіх цих операцій, додає він. Причина – у ймовірній оптимізації податків. Для цього компанії штучно завищують обсяги операцій, щоб урівняти чи скоротити різницю між купівлею та продажем валюти, а отже, і зменшити маржу, каже посадовець. «У деяких сума проданої валюти рівна обсягу купленої, чого не може бути в реальному житті, – зазначає співрозмовник. – Це може пояснюватися фейковими операціями в кінці дня за невигідними курсами, що «зʼїдає» прибуток». Втім, щоб виявити такі практики, потрібно окремо аналізувати операції кожної компанії, уточнює посадовець.
Кількість пунктів обміну у мережах також на завжди відображає реальну картину. Один із прихованих механізмів цього ринку – робота за франшизою. НБУ забороняє цей формат, однак невеликі гравці платять лідерам неформальну винагороду за можливість торгувати валютою під їхньою ліцензією (близько $200 на місяць з однієї точки), описував цю схему Forbes минулої осені.
Щоб обійти обмеження регулятора, компанії оформлюють «покупця» франшизи як штатного співробітника. За таким принципом працюють усі лідери ринку, розповів Forbes на правах анонімності співвласник однієї з мереж.
НБУ почав предметно займатися обмінниками ще влітку 2022 року, коли заборонив їм показувати курси на табло. Реакція на ігнорування вимог була суворою: тоді ліцензії втратили мережі «Константа М», «ДСД Фінанс», «24 Онлайн» та «Фінансова гарантія», що мали сукупно 15% ринку та понад 600 пунктів обміну валют.
Також минулого року Верховна Рада ухвалила закон, за яким індустрія повинна авансом сплачувати податок на прибуток. У червні 2023-го, щоб подолати ажіотаж і спекуляції навколо обміну готівкової валюти, НБУ довелося запровадити окрему регуляцію, яка зобовʼязує банки та обмінники приймати для обміну усі банкноти, крім значно зношених чи пошкоджених.
Жорсткі дії регулятора можуть сприяти укрупненню ринку та навіть його монополізації, вважає Кушніренко з Асоціації учасників валютного ринку. «Головна проблема – у надто широких повноваженнях НБУ», – каже він. Наприкінці липня асоціація звернулася до голови Нацбанку Андрія Пишного з проханням помʼякшити вимоги для нових гравців. Зокрема, у листі йдеться про правило, за яким кошти на відкриття валютообмінного бізнесу мають протягом року перебувати на банківських рахунках інвестора.
Ринок, хоч і з часом, але без особливих потрясінь, переживе втрату такого великого гравця, як «Фінод», вважає Кушніренко. «Більшість компаній орендують приміщення, тож десь у жовтні ми вже, ймовірно, побачимо, хто зайняв найкращі місця», – додає він.
Чи почали вже думати про це найближчі конкуренти? «Альфа-Інвест Груп» готова скористатися можливістю, якщо буде нагода дешево купити обладнане приміщення, каже директор компанії Січовий. Але це більше можливість для невеликих гравців. «У нас достатньо пунктів, аби працювати», – зазначає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
