Михайло Федоров, голова Мінцифри, і Іван Рудий, очільник КРАІЛ /Колаж Анна Наконечна
Категорія
Гроші
Дата

Цифрова «ігорка». Кабмін пропонує ліквідувати регулятора грального бізнесу. Чи допоможе це вилікувати індустрію, яка погрузла в скандалах

4 хв читання

Михайло Федоров, голова Мінцифри, і Іван Рудий, очільник КРАІЛ. Фото Колаж Анна Наконечна

У Верховній Раді пропонують змінити регулятора грального бізнесу. Це було першим пунктом плану голови Мінцифри Михайла Федорова. Що змінює законопроєкт про ліквідацію КРАІЛ

Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного! 

Кабінет міністрів подав на розгляд Верховної Ради законопроєкт №9256. Суть – ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) І створити замість неї новий орган. Терміни стислі – новий регулятор має з’явитися протягом місяця з дня прийняття закону, нова нормативна база – протягом трьох. Сам КРАІЛ працює трохи більше двох років.

В останні місяці українська «ігорка» живе від скандалу до скандалу, а започаткована у 2020-му легалізація галузі буксує. Ліквідація КРАІЛ – перший пункт у новому «рецепті» реформи від віце-прем’єра й голови Мінцифри Михайла Федорова. Його міністерство опікується азартним бізнесом із літа 2022-го, перша спроба змінити правила гри не знайшла відгуку у парламенті.

«Рішення дозволить прибрати людський чинник у видачі ліцензій – процес стане автоматичним і відбуватиметься за чіткими критеріями», – прокоментував документ Федоров у соцмережах. Як він та урядовці пропонують зробити апгрейд регулятора? Розбір законопроєкту від Forbes

Що пропонує Кабмін

Наразі КРАІЛ – це колегіальний орган із семи осіб. Комісія може приймати рішення, лише за наявності кворуму – принаймні п’яти членів. Якщо хтось із них вибуває, заміну мають знайти на відкритому конкурсі, який на практиці може тривати досить довго.

«СитуаціЇ з блокуванням роботи колегіального органу через відсутність кворуму траплялися не вперше», – аргументують автори законопроєкту у пояснювальній записці. Фактично комісія заблокована і зараз.

Наприкінці лютого 2023-го за власним бажанням із посади члена КРАІЛ звільнився Геннадій Новіков. Із того часу КРАІЛ не видає ліцензій й не забирає їх у Parimatch, Pokermatch та Pointloto, що потрапили під санкції РНБО ще 10 березня.

Уряд пропонує прибрати колегіальність регулятора, а всю відповідальність за прийняті рішення покласти на його керівника. Після прийняття закону повноваження комісії, її членів І керівництва припиняються. Протягом місяця Кабмін має створити новий держорган, до якого перейде бюджет КРАІЛ. Паралельно три місяці відводиться на прийняття специфічної нормативної бази під нового регулятора. Forbes звернувся за деталями до керівництва Мінцифри, проте не отримав відповіді на момент публікації матеріалу.

НаразІ в Україні працюють 32 легальні організатори азартних ігор – казино, букмекерів, залів гральних автоматів тощо. За увесь час роботи КРАІЛ видала 4633 ліцензії (левова частка – на гральні автомати та столи). Вони залишаться в силі й після реформи. Де тут автоматизація, про яку згадував Федоров?

Ціна питання

Які розрахункові обсяги «білого» грального бізнесу в Україні

Заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник заявив, що регулятор оцінює щомісячний обсяг гральної індустрії у 12-15 млрд грн. Топменеджер великої беттінгової компанії каже, що коли немає великих спортивних подій, обсяги становлять близько 7 млрд грн. Звичайний обсяг операцій азартного бізнесу, що проходить через банківську систему, – 7-9 млрд грн на місяць, говорив Forbes співрозмовник із топменеджменту одного з банків.

У лютому 2023-го букмекери заплатили 312 млн грн податків, що майже половина від того, скільки податків сплатила індустрія за весь 2022 рік – 730 млн грн податків.

Чи вирішує усі питання апгрейд регулятора

Раніше Федоров називав КРАІЛ сутністю, що взагалі не потрібна. «Якщо є вичерпні правила, хто може отримати ліцензію, потрібно це робити автоматизовано: в реєстрі перевіряти дані про компанію і реєструвати», – казав він у ефірі ютуб-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним».

Змінювати умови ліцензування, виходячи з тексту законопроєкту, його автори не планують. Однак пропонують опцію подачі заяви на отримання ліцензії через держпортал електронних послуг «Дія».

Заступник Федорова Олександр Борняков називає видачу ліцензій одним з найбільш корумпованих етапів у гральній сфері. А автоматизація процесів знизить корупційні ризики. «Ми плануємо змінити підхід надання дозволів і ліцензій на декларативне подання договору», – каже він.

Нинішній очільник КРАІЛ Іван Рудий налаштований скептично. «Я не розумію ККД цього закону», – каже він про урядову ініціативу, додаючи, що не бачить, які проблеми вона вирішує. 

«У даної реформи є дві невирішені проблеми: прийняття податкового закону та запуск державної системи онлайн-моніторингу, і тоді це буде круто», – каже Рудий. Ця дискусія між гральним бізнесом і державою тягнеться понад три роки.

Йдеться про податковий законопроєкт 2317-д, прийнятий у першому читанні ще у липні 2021-го. Публічно його підтримують всі великі легальні гравці ринку, однак через низку перешкод документ «завис» у парламенті.

Інше питання – IT-система онлайн-моніторингу, розробкою якої займається КРАІЛ. Це специфічний софт, що дозволяє у режимі реального часу відслідковувати потоки платежів гральних компаній та підбивати GGR – різницю між сумою всіх ставок і виграшів клієнтів.

У 2022-му КРАІЛ отримала на розробку IT-системи 17,8 млн грн у рамках Національної програми інформатизації. Із початком російського вторгнення гроші повернулися у резервний фонд держбюджету. Однак Рудий стверджує, що система вже готова до тестового впровадження. Назвати підрядника та джерело фінансування він відмовляється.

На початку березня представники восьми гемблінгових компаній зустрілися з депутатами Податкового комітету ВР й погодилися протестувати цю систему на своїх ресурсах й оплатити послуги розробника, повідомив Forbes присутній на зустрічі нардеп. Сума, за словами ще одного присутнього топменеджера однієї з найбільших беттінгових компаній, – $1,5 млн.

Рудий цю інформацію не підтверджує і не спростовує, додаючи, що комісія шукала альтернативні джерела фінансування у міжнародних донорів. Гральний бізнес теж пропонував допомогу, щоб пришвидшити розробку системи. «Було звернення від майже всіх операторів, лист, в якому вони пропонували виступати надавачем певного ресурсу», – каже він.

Проте є ймовірність, що новий регулятор адмініструвати систему не буде. Урядовий законопроєкт пропонує йому лише забезпечувати її функціонування. Що заважає КРАІЛ запустити софт на реальному бізнесі просто зараз? Відсутність кворуму, резюмує Рудий.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд