Категорія: Гроші
Дата: 14 листопада 2023 11:22

Від «1+1» до СІЗО. Депутата Олександра Дубінського підозрюють у держзраді. Що йому загрожує?

Іра Крицька

Forbes

Олександр Дубінський. Фото Getty Images

Депутат Олександр Дубінський 13 листопада отримав підозру в державній зраді. Вже вночі суд доправив його у СІЗО. Депутат заперечує звинувачення та називає справу політичною. У чому Дубінського звинувачує ДБР та СБУ та який вирок може на нього чекати? Спойлер: провину депутата буде непросто довести, попереджають співрозмовники Forbes.

Слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) та Служба безпеки України (СБУ) 13 листопада вручили підозру у державній зраді та участі у злочинної організації депутату Верховної Ради та колишньому телеведучому телеканалу «1+1» Олександру Дубінському, 42.

Цього ж дня він прибув до Печерського суду, а звідти, за рішенням судді, вже вночі відправився у СІЗО на 60 днів. Інкримінована Дубінському стаття не передбачає внесення застави. Депутату загрожує до 15 років увʼязнення з конфіскацією майна.

Чи є у правоохоронців підстави для таких гучних звинувачень?

Один з трьох

«Новий рік у СІЗО за критику влади», – заявив після оголошення запобіжного заходу Дубінський.

Підозра у держзраді – вже друге за цей місяць звинувачення ДБР та СБУ на адресу депутата. З 6 листопада Дубінський знаходиться під домашнім арештом через нібито організацію схеми з незаконного виїзду чоловіків за кордон.

Цього разу звинувачення значно серйозніші. У ДБР та СБУ вважають, що Дубінський разом з колишнім прокурором Костянтином Куликом, екснардепом Андрієм Деркачем та його помічником Ігорем Колесніковим діяли в інтересах РФ та організовували заходи з дискредитації України на міжнародній арені, а також просували кремлівські наративи у суспільстві.

Сам Дубінський називає справу політично вмотивованою через критику президента Володимира Зеленського та голови його офісу Андрія Єрмака та відкидає звинувачення.

Хто такий Дубінський

Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст

У минулому – телеведучий та журналіст. З 2010 по 2019 рік працював на телеканалі «1+1» креативним продюсером та ведучим низки програм. Видання «Детектор медіа» у 2019 році наголошувало, що певні матеріали Дубінського мали ознаки політичного замовлення і нібито віддзеркалювали думку співвласника «1+1» бізнесмена Ігоря Коломойського.

Після перемоги Володимира Зеленського у президентських виборах Дубінський пройшов до парламенту, як мажоритарник від партії «Слуга народу», став членом комітету з питань фінансової та митної політики. У квітні 2020 року Дубінський вніс 1199 правок до так званого «антиколомойського закону», який унеможливлює повернення націоналізованих банків їх власникам та обмежує розмір компенсації. Закон був прийнятий.

Дубінський був куратором так званої «групи Коломойського» у парламенті, до якої входили два десятки нардепів, та модерував їх групу у Whatsapp, даючи вказівки перед важливими голосуваннями, писало видання NV.

У 2021 році Дубінський потрапив під санкції США через втручання у президентські вибори США 2020 року, як «частина, повʼязаної з Росією мережі іноземного впливу». Через це його виключили із партії СН.

«Птічка», «Буратіно» та Деркач. Що відомо про справу Дубінського

За версією ДБР та СБУ, Дубінський разом з Деркачем займався організацією медіазаходів, де поширювали фейки про українську владу та її західних партнерів за вказівкою російських спецслужб. У них начебто брав участь й колишній прокурор Кулик. «Він публічно «обґрунтовував» їх фейки з точки зору права», – йдеться у заяві ДБР.

Кураторами від російських спецслужб виступали двоє: заступник начальника головного управління генерального штабу збройних сил РФ Володимир Алєксєєв та його помічник Олексій Савін, повідомляє ДБР. За їхніми даними, Кулик мав позивний Птічка, Дубінський – Буратіно.

Цю інформацію на відео озвучує помічник Деркача Колєсніков, якого ще у 2022 році затримало СБУ. Зараз він відбуває покарання за державну зраду та погодився співпрацювати зі слідством.

Колєсніков стверджує, що отримав замовлення від російських кураторів на шість пресконференцій, які мали дискредитувати українську владу та підірвати її відносини з міжнародними партнерами. На реалізацію замовлення Колєсніков отримав від РФ понад $10 млн.

Як приклад такої взаємодії правоохоронці наводять прессконференцію Деркача 9 жовтня 2019 року, на якій він розповідає про нібито тиск з боку США на правоохоронні органи України. Мова йде про справу газодобувної компанії Burisma колишнього міністра екології часів Януковича Миколи Злочевського. Членом наглядової раді Burisma у 2014–2019 роках був син нинішнього президента США Гантер Байден.

У 2015 році Злочевського було оголошено у розшук через ухилення від оподаткування, розкрадання коштів та державних ресурсів. У 2016 справи проти нього були закриті, а тодішній генеральний прокурор Віктор Шокін подав у відставку.

Деркач стверджував, що син президента США нібито отримав хабар від Злочевського за сприяння у закриті проти справи та відставку Шокіна.

Схожі меседжі в цей час пробував просувати тодішній опонент Байдена на президентських виборах Дональд Трамп. У 2019 році він провів кілька телефонних розмов про поновлення «справи Burisma» із щойно обраним президентом України Володимиром Зеленським.

Наративи, які потрібно було озвучувати на пресконференції, були продиктовані російськими кураторами, каже Колєсніков. На доказ цього СБУ наводить запис його розмови з один з них: куратор начебто просить провести ще одну розширену медкомісію на цю тему за участю Буратіно.

Справу компанії Burisma вдруге згадали на пресконференції Деркача та Дубінського у листопаді 2019 року. Зокрема у ході заходу Дубинський та Деркач стверджували, що під час роботи у компанії Гантер Байден отримував «відмиті» кошти Злочевського та сімʼї Януковича.

Дубінський відкидає заяви про співпрацю з РФ та наголошує, що раніше дав покази правоохоронцям про державну зраду Деркача та розповів усі відомі йому факти.

«Вся моя провина у, тому що я дав спільну пресконференцію з Деркачем, а потім наважився критикувати Зеленського», – заявляє Дубінський у своєму аккаунті у Telegram. Депутат стверджує, що справу проти нього сфабрикували за вказівкою ОП.

Що загрожує Дубінському

Фабула справи Дубінського не нова, каже виконавча директорка та член правління Центру протидії корупції (ЦПК) Дарʼя Каленюк. У 2020 році ЦПК надіслав лист до Генеральної прокуратури та СБУ про факти, які можуть свідчити про скоєння Дубінським державної зради.

Зокрема у листі згадується й спільна пресконференція з Деркачем, а також створення тимчасової слідчої комісії у ВР за мотивами цього заходу. Три роки тому лист від ЦПК правоохоронці проігнорували. Чому так? На той час у них не було достатньої кількості доказів, щоб перевести справу з розряду фактологічної до реального провадження, припускає заступник голови антикорупційного комітету ВР Ярослав Юрчишин.

«Діяльність Дубінського полягає в поширенні кремлівських наративів про «соросят», грантоїдів, контроль над Україною американців тощо», – зазначає Каленюк. Він виступав проти важливих євроінтеграційних ініціатив, як-от реформа Національного банку, НАБУ та корпоративного управління, додає представниця ЦПК.

Попри наявність публічних заяв довести державну зраду Дубінського буде важко, вважає Юрчишин. «Потрібно довести що це була не політична позиція чи особиста думка, а реальна дія в інтересах агресора», – каже Юрчишин.

До того ж підозрюваний може оскаржити рішення українського суду у міжнародних судах, зокрема, у Європейському суді з прав людини. «Доказова база має бути близькою до ідеалу, щоб позиція слідчих вистояла не лише в українських, а й в міжнародних судах», – каже депутат.

Юрчишин не чекає на швидке завершення справи. «Фінальне рішення можна чекати роками», – констатує він.

Матеріали по темі