НАБУ і САП 26 жовтня повідомили про підозру 15 особам у справі так званої формули «Роттердам+», через що споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд грн упродовж 2018–2019 рр., йдеться в повідомленні НАБУ.
Ключові факти
- Це вже другий епізод розслідування антикорупційних органів, зазначили в НАБУ. Розслідування першого, за підозрою шести осіб, – щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн упродовж 2016–2017 років – завершили у вересні 2022 року.
- Коло підозрюваних у новому епізоді охоплює: двох колишніх голів НКРЕКП; шістьох колишніх членів НКРЕКП; трьох чинних членів НКРЕКП; одного чинного та одного колишнього працівника НКРЕКП; одного чинного та одного колишнього посадовця групи приватних теплогенеруючих компаній.
- Шестеро із цих осіб, які, за версією слідства, усвідомлено взяли участь у злочині, одержали нові підозри за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).
- Дії членів НКРЕКП, які, не розібравшись, голосували за затвердження так званої формули «Роттердам+», кваліфікували за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість). Слідство вважає, що вони неналежним чином виконували свої службові обов’язки, що спричинило тяжкі наслідки державним і громадським інтересам.
- За версією слідства, у так звану формулу «Роттердам+», заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме – на транспортування вугілля національного виробника до теплових електростанцій з порту в Роттердамі. В результаті, як вважають НАБУ і САП, кінцеві споживачі протягом 2016–2019 рр. переплатили понад 39 млрд грн, що підтверджується висновком експерта, йдеться в повідомленні.
- Слідство заявляє, що має докази, що ухвалити таку формулу обчислення НКРЕКП вмовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які, зрештою, й отримали надприбутки.
- Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення витрат на транспортування до тарифу, проте в березні 2016 року на зазначену пропозицію пристав, кажуть у НАБУ. Як наслідок, відбулось зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів і послуг для кінцевого споживача, зокрема й першої потреби.
Контекст
Провадження щодо «Роттердам+» було відкрито у березні 2017 року. У серпні 2019-го детективи НАБУ повідомили про підозру шести особам, зокрема колишньому голові НКРЕКП Дмитрові Вовку. За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році ухвалили необґрунтований регуляторний акт – так звану формулу «Роттердам+».
Через цю формулу компанії ДТЕК Ріната Ахметова і «Центренерго» продавали електроенергію дорожче. Її скасували в липні 2020 року у звʼязку з переходом України на новий ринок електроенергії. За даними слідства, збиток від «Роттердам+» перевищує 39 млрд грн.
5 травня 2021 року генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні «Роттердам+» Віталія Пономаренка, який тричі закривав це провадження. 20 травня новий старший групи прокурорів Денис Демків вирішив закрити справу вчетверте. НАБУ тоді заявило, що оскаржуватиме рішення.
21 вересня апеляційна палата Вищого антикорупційного суду завершила розгляд апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня 2021 року про відмову в задоволенні скарги на рішення щодо закриття кримінального провадження.
За результатами розгляду колегія суду частково скасувала ухвалу слідчого судді та закрила провадження за скаргами представників АТ «Нікопольський завод феросплавів» та АТ «Запорізький завод феросплавів» на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження від 24 березня 2017 року.
Керівник САП Олександр Клименко 22 вересня скасував постанову про закриття так званої справи «Роттердам+» як «незаконну та необґрунтовану».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
