Українська ІТ-індустрія переживає масштабний кадровий відтік, який безпосередньо загрожує податковим надходженням, валютній виручці та обороноздатності країни. Такий висновок містить порівняльний аналіз юрисдикцій для ІТ-компаній, підготовлений Diia.City Union спільно з юридичною фірмою Juscutum.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Масштаб проблеми
Близько 120 000 українських ІТ-спеціалістів уже працюють із-за кордону. З них лише 62 000–64 000 продовжують виконувати роботу на українські компанії дистанційно – решта фактично вийшли з вітчизняної економіки. 20% усіх ІТ-фахівців галузі зараз перебувають поза Україною, а 6% компаній розглядають можливість повного закриття офісів в Україні.
Повномасштабне вторгнення РФ різко прискорило тренд: дві третини ІТ-компаній здійснили часткове або повне переміщення, а кожна четверта – релокувалася за кордон повністю. Найпопулярнішим напрямком стала Польща: туди переїхали 59% українських стартапів, що змінили юрисдикцію.
Чому саме Польща
Варшава цілеспрямовано переманює українські ІТ-компанії та фахівців. Програма Poland Business Harbour спрощує отримання віз і пропонує спеціальні податкові режими. Для малого бізнесу діє ставка корпоративного податку 9%, а ефективне навантаження на розподілений прибуток становить лише 18–21%. Для працівників із середніми доходами реальна ставка ПДФО складає 6–10%. Додатково діють R&D relief до 200% витрат, IP Box із ставкою 5% на доходи від інтелектуальної власності та Polish Investment Zone з підтримкою до 70% вкладених коштів.
ОАЕ конкурують іще агресивніше: там узагалі немає прибуткового податку для фізичних осіб, корпоративний податок становить 0–9%, а для іноземних працівників відсутні соціальні внески.
Що Україна втрачає в грошах
Наслідки відтоку вже відчутні в економічних показниках. Експорт ІТ-послуг скоротився з $7,3 млрд у 2022 році до $6,7 млрд у 2023-му і далі – до $6,45 млрд у 2024-му. За два воєнні роки галузь втратила близько 12% експортної виручки. Національний банк України фіксує, що країна може недоотримувати до 20% ІТ-експорту через перехід компаній на виплату зарплат через іноземні юридичні особи та закордонні рахунки.
Це б’є не лише по бюджету. Кожна гривня доданої вартості в ІТ генерує до 2,2 грн у суміжних секторах – через ефект споживання та замовлень. Відтік компаній і фахівців має тому непропорційно сильний негативний вплив на всю економіку.
Довгостроковий ризик
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Найнебезпечніший сценарій – не сам факт від’їзду, а закріплення фахівців і компаній в інших юрисдикціях як постійних платників податків. Це означає системне звуження бази оподаткування в Україні: менше ПДФО, ЄСВ і військового збору. А разом із тим – менше компетенцій у сфері кібербезпеки, оборонних технологій і цифрового державного управління.
Автори дослідження наголошують: щоб утримати бізнес і таланти, Україна має зберігати конкурентні умови роботи. Саме для цього створювався режим Дія.City з його 25-річними гарантіями стабільності. Будь-яке послаблення цих умов ризикує запустити «ефект водоспаду» – і повернути втрачене буде значно складніше, ніж утримати наявне.
Про дослідження
Порівняльний аналіз підготовлений Diia.City Union – об’єднанням понад 320 компаній-резидентів Дія.City, серед яких великі продуктові та сервісні бізнеси, а також стартапи – спільно з юридичною фірмою Juscutum.
Дослідження охоплює огляд податкових і регуляторних умов для ІТ-компаній у п’яти юрисдикціях: Польщі, Естонії, Кіпрі, ОАЕ та Індії – у порівнянні з українським режимом Дія.City. Аналіз побудований на даних Асоціації IT Ukraine, Національного банку України, Міністерства цифрової трансформації України, а також міжнародних звітах KPMG, EY та Eurostat. Усі показники наведено станом на кінець 2024 – початок 2025 року.
