Щоб профінансувати цю популістичну ідею, доведеться або скоротити кошти на освіту, медицину чи інші статті бюджету, або збільшити бюджетний дефіцит
Декларована мета закону – «врегулювання на законодавчому рівні питання підвищення економічного рівня життя громадян України». Законом запропоновано з 2037 року за бюджетний кошт почати виплачувати одноразову допомогу на навчання, лікування або квартиру молодим людям, що досягли 18-річного віку, через Фонд майбутніх поколінь.
Подібні фонди можуть потенційно бути розглянуті в багатих країнах, де надвисокий обсяг сировинної ренти формує профіцит бюджету, а решту державних функцій щедро профінансовано. В пояснювальній записці автори проєкту посилаються на Норвегію, ОАЕ, Саудівську Аравію та Кувейт.
Але в Україні ситуація зовсім інакша. Потоку «нафтодоларів» у нас немає, ми, навпаки, скоро втратимо навіть плату за використання «труби» для газового транзиту. Державний бюджет та бюджет пенсійного фонду дефіцитні, охорона здоров’я та шкільна освіта недофінансовані, наука та екологія майже не фінансуються взагалі, не вирішено проблему бідності, «зелений курс» вимагатиме великих інвестицій, місцеві громади потерпають від нестачі коштів на оновлення комунальних мереж, а підприємці – від тиску податківців.
До того ж найбільш вразливі категорії – це люди з інвалідністю та сім’ї з дітьми, а зовсім не молодь. Але держава вирішує спрямувати бюджетні кошти на виплати майбутнім 18-річним юнакам та дівчатам.
Якщо внесок у фонд дорівнюватиме двом мінімальним зарплатам за рік, а прибутки фонду перевищуватимуть інфляцію на 3%, людина отримає до свого 18-річчя приблизно $9000–10 000 (за поточним курсом). Якщо вона вступить на бюджет в український університет та залишатиметься здоровою, то кошти на лікування чи навчання їй витратити не вдасться. Купити якісне житло за таку суму нереально, тож з’явиться простір для перепродажу «вбитих гостинок» на окраїнах, а обмеження на типи витрат буде недієвим. Дитина мільйонера отримає таку саму суму, як дитина з дитячого будинку – про соціальну функцію цих виплат не йдеться.
Але проблема не лише в тому, що допомогу спрямують не туди, де вона потрібна найбільше. У разі дії такої програми державний бюджет уже через кілька років сильно розбалансується. У 2030 році грубо підраховані витрати бюджету на державні внески у Фонд можуть скласти близько 1% ВВП на рік – це приблизно третина бюджетного дефіциту, який вважається безпечним (близько 3% ВВП), приблизно одна десята витрат Пенсійного фонду, або третина витрат на оборону.
Щоб профінансувати це все, доведеться або скоротити кошти на освіту, медицину чи інші статті бюджету, або збільшити бюджетний дефіцит. Скоріше за все, зупиняться саме на останньому.
Потенціалу створення «пропозиції довгих грошей», як зазначено в пояснювальній записці, Фонд теж не має. Внески у Фонд інвестуватимуть в основному в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Простими словами, зараз планують забрати кошти з бюджету, заплатити комісійні менеджерам та повернути ті самі кошти назад до бюджету, але почати сплачувати на користь фонду ще й відсотки на ОВДП. Звичайно, можна створити державну установу, яка інвестуватиме державні гроші в державний борг. Тільки проблему відсутності довгострокових інвестицій це не вирішує.
Але навіть це не найгірше. Традиційно для українських державних компаній та фондів великий ризик – корупція, спрямування коштів за політичними або особистими мотивами, нарешті замороження активів під час майбутніх криз, коли бюджету не вистачатиме грошей.
Рішення про створення фонду – це, по суті, про щорічне нарощування боргу зараз задля виплат молоді в майбутньому або ж насправді заради політичних дивідендів сьогодні. Такі ідеї зручні тим, що електоральні бонуси від них можна отримати вже сьогодні, а реалізовувати доведеться наступникам у владі.
У підсумку з комісійними залишаться управляюча компанія, партнери та підрядники, з високими зарплатами – наглядова рада та правління нового фонду. А українці, профінансувавши своїми податками цю популістичну забаганку, можливо, отримають журавля в небі через 18 років, але це не точно.
Контрибʼютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук — [email protected]
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
