Права на твір Миколи Леонтовича «Щедрик» могли б коштувати $15-20 млн за оцінкою Forbes. За купівельною спроможністю це приблизно відповідає $1 млн в цінах 1916 року. Про це йдеться в матеріалі Forbes про культурну експансію «Щедрика»
Ключові факти
- Для розрахунку Forbes проаналізував найбільші суми, які може принести музична композиція.
- Відомо про 10 пісень, які принесли доходи від $25 млн до $70 млн. Ці суми збиралися протягом десятиріч, приносячи за рік $0,3-1,2 млн, тому вартість пісень у декілька разів менша. Зокрема, у судових рішеннях щодо прав на пісні нечасто фігурують суми в мільйони доларів. Бувають виключення: права на Happy Birthday to You були оцінені у $14 млн.
- Такими темпами Carol of the Bells за понад сторіччя міг би принести від $30 млн до $130 млн доходів — спочатку автору та його нащадкам, а потім і всім охочим, як суспільне надбання.
- За даними Youtube, найпопулярніші відео з цією композицією мають в 2-5 рази більше переглядів ніж найкасовіші пісні про Різдво — Santa Claus Is Coming To The Town, Christmas Song та White Christmas.
Контекст
Вперше «Щедрик» виконав 1916 року хор Київського університету, і до цього твір не оприлюднювався. 1919 року остаточно оформлюється відома нам редакція «Щедрика», а 23 січня 1921 року Леонтовича вбиває чекіст Грищенко, якого композитор пустив переночувати. Напередодні червона армія змогла розбити війська УНР та вийти на кордон з Польщею по Збручу. Відтоді Подільська губернія, де народився і помер Леонтович, входить до складу так званої УСРР. Відповідно, на цих землях діє совєтське законодавство.
Перший радянський закон, який регулював питання авторського права, було прийнято 1925 року – це Основи авторського права СРСР. За Основами, строк дії авторського права визначався від моменту першого публічного виконання твору. Якщо рахувати від дебютного виконання 1916 року, то авторські права Леонтовича мали би діяти до 1941 року. Але Леонтович помер, тож, за тими ж Основами, авторські права могли перейти його спадкоємцям і діяли би решту часу, який залишився до закінчення 25-річного строку, проте не більше, ніж 15 років. Спадкоємці Леонтовича могли би володіти правами на «Щедрик» не довше 15 років, тобто до1936 року.
Але спадкоємцям Леонтовича не судилося отримати авторські права на «Щедрик». Справа в тому, що згідно з «революційним антибуржуазним» правом 1918 року були ухвалені Декрети «Про скасування спадкування», згідно з якими спадкування як за законом, так і за заповітом скасовувалося зовсім, а майно після смерті власника ставало державним надбанням. Таким чином, формально правами на «Щедрик» до 1936 року володіла держава.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
