Олександр Вітязь був провідним інноватором ПриватБанку. Йому непогано й у вільному плаванні /Фото Олександра Сура
Категорія
Інновації
Дата

Олександр Вітязь був провідним інноватором ПриватБанку. Йому непогано й у вільному плаванні

Олександра Сура

З репортером Forbes Олександр Вітязь, 51, зустрічається у своєму офісі на першому поверсі ЖК «Вежі» у Дніпрі. Він одягнений у джинси і синю кофту, на носі – великі окуляри. Говорить спокійно, багато жартує і відразу помічає, якщо співрозмовник втратив нитку обговорення.

Офіс, на перший погляд, завмер – карантин. Оманливе враження. За лаштунками віддаленої роботи створюється Corezoid – операційна система для бізнесу, яка допомагає компаніям в Україні та світі ставати швидшими і гнучкішими. Колись вона була ексклюзивом ПриватБанку, нині – доступна будь-кому за сотню доларів. Ім’я продукту обрано невипадково: це поєднання термінів «ядро» і «репродуктивна клітина». Компанія-розробник проєкту, Middleware – теж термін, так називають сполучне програмне забезпечення. У роботі із сенсами Вітязь дуже педантичний.

Зустріч, яка затягується на чотири години, він просить провести не під запис. Розмова закінчується презентацією, на останньому слайді якої – абстрактне зображення Всесвіту за допомогою графа. «Усе зрозуміло?» – усміхаючись запитує Вітязь. На запитання Forbes він зрештою відповідає письмово. «Олександр Павлович – людина книги»,– пояснює його маркетинг-менеджер Сергій Даниленко.

Це не фігура мови. Перед зустріччю Вітязь просить прочитати книгу Ловренса Гаррісона «Культурний капітал і кінець мультикультуралізму». Його захоплює ідея, що прогресивність людей, компаній і товариств можна виміряти. На прощання Вітязь дає книгу про правильне харчування «Дикий гормон» Джейсона Фангу з настановою: «Це не про медицину, а про вміння будувати логічні зв’язки!»

Такий фірмовий стиль підприємця, якого колишні й нинішні колеги, незалежно, як вони до нього ставляться, називають на ім’я й по батькові. «Олександр Павлович може задавити авторитетом. Йому потрібно довести, що ти чогось вартий»,– розповідає Анатолій Рогальський. Сьогодні він відповідає за маркетинг у monobank, а у 2015–2016 роках працював під керівництвом Вітязя у ПриватБанку. «Пам’ятаю, як він опівночі скинув книгу англійською про Тьюринга і запропонував обговорити на ранковій нараді»,– згадує Єгор Аветисов, який до жовтня 2020 року був у ПриватБанку головою з інновацій. Період під керівництвом Вітязя він називає найпродуктивнішим для свого професійного розвитку.

Вітязь півтора десятиліття допомагав ПриватБанку залишатися не тільки найбільшою, а й найтехнологічнішою фінустановою країни. У банк він прийшов 1996 року. Спочатку працював у донецькій філії, де налагодив оперативний випуск пластику, привозячи картки у таксі з Дніпропетровська. У головний офіс потрапив у 2000 році на запрошення Олександра Дубілета – голови правління і найавторитетнішої людини у старому ПриватБанку. Той зацікавився статтею Вітязя в корпоративному журналі, де описувалися принципи роботи мобільного банкінгу. Зміцнити авторитет у ПриватБанку Вітязю теж допомогла книга («Бізнес зі швидкістю думки» Білла Гейтса), з якою він ознайомив Дубілета.

З легкої руки Вітязя, голови Центру електронного бізнесу, в ПриватБанку запустили СМС- і онлайн-банкінг, впровадили P2P-переклади і зробили електронну систему платежів Liqpay та Privat24. Це неповний список досягнень донецького інноватора – на його сайті перераховано понад 20 проєктів, патентів та функцій власної розробки.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

Після націоналізації ПриватБанку Вітязь пішов будувати свою компанію Middleware. Її головний продукт – операційна система Corezoid, яка дає змогу компаніям швидко автоматизувати бізнес-процеси. Вітязь розробив її ще в ПриватБанку: на піку банк підтримував там більше 30 000 процесів, від знижок на послуги до email-розсилок. З середини 2016 року банк використовував Corezoid уже за договором, говорить Вітязь. Вивести свій проєкт з-під шапки ПриватБанку він мав намір у 2017 році. Плани прискорила націоналізація у грудні 2016-го.

Розставання вийшло не лише передчасним, а й проблемним. ПриватБанк уперше повідомив про відмову від Corezoid у січні 2019 року, а в березні випустив версію інтернет-банкінгу Privat24 з новим дизайном і начинкою. «У нас закінчився контракт. У Corezoid є переваги, але й багато недоліків»,– пояснював керівник ЦЕБ Сергій Харитич. Вітязь описує ситуацію інакше: ПриватБанк припинив платити за ліцензію на Corezoid з серпня 2018 року, ще довше не платив за підтримку. Вітязь обстоює свою правоту в судах. У ПриватБанку це офіційно коментувати відмовилися. «У цій ситуації емоцій більше, ніж правових точок»,– написав прессекретар компанії Олег Серга.

Компанію Middleware Вітязь зареєстрував у США ще 2014 року, а 2017-го запрацювало українське представництво під назвою «Міддлвер Європа». У бізнесі Вітязю належить 50%, ще 10%, за його словами, зарезервовано під опціони. Решта – сімейний інвестфонд, власників якого не розкривають.

Харитич, який сьогодні працює в Укргазбанку, розповів Forbes про конфлікт ПриватБанку і Вітязя докладніше. «Corezoid – це розвиток проєкту, який написали співробітники банку, він називався «Конвеєр 2.0»,– розповідає менеджер, який до націоналізації був першим заступником Вітязя. За його словами, у серпні 2018 року фінустанова припинила використовувати Corezoid і застосовувала в роботі тільки залишки програмного коду, який розробляли ще до появи цієї операційної системи. У викладі Харитича Middleware було створено для того, аби банкові було простіше платити за хмарну інфраструктуру Amazon.

Першим великим успіхом Middleware став підряд від Western Union у 2016 році на розроблення кількох сайтів з прийому та оформлення платежів між Україною і зарубіжжям вартістю $4 млн, каже Харитич. На запитання про те, хто володіє іншою половиною бізнесу, банкір відповідає ухильно і, не називаючи імен, вказує на колишніх власників ПриватБанку. «Ці люди все ще працюють як сім’я, хоча й не сидять в одному кабінеті»,– говорить він. Ігор Коломойський не відповів на СМС з проханням прокоментувати цю історію.

Спір з приводу ліцензії – не єдиний позов Вітязя до колишнього роботодавця. На момент націоналізації він володів 0,17% акцій банку. На відміну від інших власників, Вітязь не підписував листа, передаючи акції державі за 1 грн. «Конституцію було порушено, і жодними благими намірами це не виправдати»,– розповідає він Forbes. Один з його позовів перебуває в Касаційному суді, по іншій справі поки лише відкрито провадження.

Вітязь запевняє, що судиться з принципу, а не корисливих мотивів. Свої шанси перемогти він оцінює в 100%. Незалежні юристи скептичніші. «Дуже складно оцінити, чи є позови Вітязя самостійними спорами або одним з елементів великої стратегії повернення банку»,– говорить старший юрист Axon Partners Надія Денисюк.

Підприємницький капітал націоналізованого ПриватБанку Вітязь прирівнює до нуля. «Якби ми й продовжили співпрацювати, все б скоро видихнулося»,– каже він. «Не нуль, але наближається до нього»,– зітхає Аветисов, який пішов з «Привату» після 13 років роботи. Якщо держбанку не до інновацій, то для Middleware це суть бізнесу.

«Ми допомагаємо компаніям стати розумними, як Apple HomeKit робить розумним ваш будинок»,– описує Вітязь Corezoid, свою головну розробку. «Це найзручніший і найпростіший на ринку конструктор процесів,– говорить засновник консалтингової компанії Digital Business Олександр Грицюк.– З блоків та логічних зв’язок можна за кілька годин зібрати те, що програмісти писатимуть місяць».

Система продається у двох варіантах – підписка і ліцензування, за якого ядро Corezoid можна встановити на своєму сервері. У першому випадку ціни варіюються в межах $80–400 на місяць. Виділена ліцензія та підтримка коштують від $2000 на місяць, розповідає директор «Нової Пошти» з IT-інфраструктури Микола Назаров. Грицюк запевняє, що більшості невеликих клієнтів, наприклад інтернет-магазинам, достатньо й базового хмарного тарифу.

«Час дорожчий за гроші»,– пояснює Вітязь суть Corezoid. «Одному з наших потенційних клієнтів в Україні SAP (німецький розробник ERP-систем.– Forbes) запропонував проєкт на три роки за 260 млн грн,– розповідає Даниленко з Middleware.– Спочатку тендер, потім рік мужнього «впровадження». Corezoid обійдеться в рази дешевше і запрацює швидше, гарантує він.

Щоб написати та протестувати код на Corezoid, вистачить кількох годин. Доручити це можна підготовленому бізнес-аналітикові, а не команді програмістів. «Дефіцит розробників лише зростає. Якнайбільше людей потрібно навчити проєктувати логіку процесів»,– говорить Ян Обехаузер, засновник французького сервісу для автоматизації n8n.io. Разом із Corezoid він входить у нішу так званих low-code-платформ – інструментів, де програмувати можна за допомогою візуального інтерфейсу, а не коду. Це гарячий сектор, обсяг якого до 2024 року зросте до $14 млрд, прогнозує дослідницька фірма Forrester Research. Вітязь не хоче заганяти себе в настільки вузькі рамки. «Наша мета – зробити шлях від ідеї до реалізації максимально коротким,– каже він про Corezoid.– Щоб знайти одну правильну ідею, потрібно перелопатити 100 неправильних».

Крім процесинг-двигача дуже популярною є і бот-платформа Middleware. Вона дозволяє створювати комплексних ботів у месенджерах, а також зводити техпідтримку з кількох каналів в один внутрішній інтерфейс. Лабораторія Synevo за $12 000 і три місяці створила за допомогою Corezoid два боти: для спілкування з клієнтами і навчання нових співробітників. Uklon запустив омніканальний контакт -центр, Megogo – під’єднав підтримку через сервіс Apple Business Chat. Створити по-справжньому складного бота на Corezoid — від $50 000, говорить Дмитро Дзусь, керуючий директор студії ArtJoker, яка розробляє цифрові продукти під ключ.

Комунікаціями Вітязь зайнявся не від доброго життя. ПриватБанк був першовідкривачем СМС -банкінгу, але це дорого йому обійшлося. «На піку ми платили операторам зв’язку $20 млн,– розповідає бізнесмен.– Це було фактично здирство та грабіж». Вітязь зробив для банку власний бізнес -месенджер Sender.Mobi, який розрісся до багатофункціонального центру комунікації.

Один з найбільших клієнтів Middleware в Україні – банк ПУМБ. Він перевів на Corezoid своє цифрове ядро, а не тільки маркетинг і підтримку. «Ми навчилися випускати нові продукти за тижні, а не затягувати розробку на пів року»,– розповідає технічний директор банку Андрій Бєгунов. Усього через процесинг -двигач від Вітязя в ПУМБ щомісячно проходить 1,8 млрд операцій. ПУМБ також користується модулем DeepMemo для персоналізації великих даних. Він визначає, як зорієнтувати на клієнтів знижки і нові послуги.

Інші українські банки не поспішають так само глибоко інтегрувати Corezoid. Вітязь пояснює це нелюбов’ю до інновацій. «Змінюватися змушують зовнішнє середовище та конкуренція,– каже він.– А її не одразу відчувають, тому що вода в каструлі нагрівається повільно». «У «Приваті» Corezoid засовували всюди, де треба і не треба,– заперечує Харитич.– Проблема в тому, що він не відповідає критеріям надійності корпоративного ПО». Система, за його словами, недостатньо відмовостійка, й екстремальна простота тут не допомагає. Бізнес -аналітик може через необережність зв’язати разом кілька ресурсомістких процесів, і все зупиниться.

«Продукт усе одно класний для маркетингу і тестування гіпотез. Просто не ідеальний»,– говорить Харитич. У monobank вважають, що ключові для банку завдання – скажімо, процесинг платежів – мають виконуватися за допомогою самописних рішень.

На двигачеві від Витязя monobank розгорнув усі маркетингові активності й підтримку. «З Corezoid не буде проблем, якщо добре налагодити перевірку і тестування процесів. Але збої трапляються»,– визнає Рогальський. Вітязь, відповідаючи на запитання Forbes, називає доведення до стандартів корпоративного ПО пріоритетом у списку завдань компанії.

Фінансових показників Middleware Вітязь не розкриває, але хизується, що вони давно прибуткові. Виторг української юрособи, за даними «Спарк-Інтерфакс», у 2019 році становив 19 млн грн проти 34 млн грн роком раніше. «Це витрати на комуналку та оренду офісу»,– відмахується засновник компаній. У письмових відповідях на питання про виторг залишає ще більш розмите формулювання: «Дивіться закон Ломоносова – Лавуазьє». У штаті у нього 80 людей, понад 80% з них – вихідці з ПриватБанку. За рік компанія найняла більш як 20 осіб і відкрила ще 17 вакансій.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

Вітязь називає свій бізнес верблюдом, а не єдинорогом. Термін популяризував венчурний інвестор Алекс Лазаров. Верблюди вибудовують здорову внутрішню економіку, а не полюють за венчурним капіталом. Зростання прибутку – єдине, чим готові хвалитися в компанії. «Торік ми були на 53-му місці в рейтингу 5000 найдинамічніших компаній США за версією журналу Inc»,– каже Даниленко. Потім уточнює: до рейтингу їх зрештою не внесли, бо у компанії немає співробітників в Америці.

В IT-компаніях оплата праці– серйозна стаття витрат. В аутсорс на зарплати йде понад половина заробленого, великі продуктові компанії можуть знизити показник до 10% від виторгу. Вітязь витрачається на платню солідно. «Зразковий ФОП компанії має становити приблизно $2,4 млн на рік»,– оцінює засновник рекрутинг-агентства TalentIn Вадим Донченко. Американське представництво, Middleware Inc, заробило минулого року $5,5 млн, повідомляє реєстр Dun & Bradstreet.

Чому не більше? Corezoid не єдиний гравець на цьому полі і точно не найвідоміший. «Ми будуємо динамічну систему, вона постійно еволюціонує,– говорить про структуру ринку Вітязь.– Вчора були одні конкуренти, сьогодні другі, а післязавтра треті».

ПриватБанк після розриву з Вітязем перейшов на систему NODE-RED від IBM. «Вона трохи складніша, зате безкоштовна і навіть більш функціональна. Колапсу в нас точно не було»,– розповідає розробник банку Сергій Філіпп. Інше популярне рішення – система автоматизації процесів Camunda, розроблена в Німеччині. Вона поширюється за моделлю відкритого коду – основний продукт доступний безкоштовно, а інтеграція і підтримка коштують грошей. Camunda використовують T-Mobile, Allianz, Vodafone, Альфа-Банк і Тінькофф Банк. Що думають про українських конкурентів у Німеччині? «Ми ніколи не чули про Corezoid і Middleware»,– розводить руками маркетинг-директор Camunda Готфрід Шерінгер.

Розгадка, можливо, криється не в технічних нюансах, а в особистості засновника. «Знаєте, як будується атомний авіаносець? Спочатку реактор, а потім корпус»,– говорить про управлінський масштаб колишнього боса Єгор Аветисов. Кілька співробітників Middleware на умовах анонімності розповідають про діловий стиль Вітязя детальніше. Мікроменеджмент, недоторканність авторитету засновника – основи корпоративної культури Middleware. «З ним складно. Він здатний психологічно зламати людину»,– каже Харитич.

Вплив Вітязя простежується і в маркетинговій стратегії. «Олександр Павлович – людина високих матерій, формул. Завдяки цьому він і просуває свій продукт»,– говорить Рогальський. На його думку, з Corezoid треба зробити зрозумілий маркетплейс процесів з готовими шаблонами. Це знизить поріг входу. «Middleware варто було б запропонувати кілька «коробкових рішень», які можна розгортати й одразу тестувати»,– погоджується керівник відділу трансформації і бізнес-аналізу Synevo Євгеній Гриштопа.

Вітязь запевняє, що завдання його компанії – вийти на біржу. Він не коментує поточної капіталізації свого бізнесу. На ринку рішень для автоматизації не так багато усталених величин. Наприклад, інвестори в 2018 році оцінили Camunda в $120–180 млн пише портал Dealroom. За минулий рік німецька компанія заробила приблизно $29 млн, або $145000 на людину, підраховує сервіс GrowJo. Якщо консолідувати показники американського та українського філіалів Middleware, у Вітязя результати наразі скромніші – до $80000 на співробітника. Коштувати така компанія може орієнтовно $60–70 млн, вважає інвестиційний директор фонду GR Capital Сергій Кравець.

Якщо якихось тем Витязь послідовно уникає, то про одну говорить регулярно – про графи акторів. Один із модулів Corezoid, система Control.Events, дає змогу зобразити у вигляді схематичної моделі будь-яку компанію й описати процеси всередині неї. «Все у світі є структурою. Ми зробили протокол, щоб зобразити це у вигляді графа акторів,– розповідає засновник Middleware.– Виглядає це грандіозно і водночас дуже просто». На одному зі слайдів презентації миготить і граф компанії Middleware. Точка в центрі, до якої сходяться всі лінії,– головний актор, Олександр Вітязь.  

Опубліковано в шостому номері журналу Forbes (грудень 2020)

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків