Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україні, ймовірно, доведеться погодитися з тим, що частина її територій може залишитися поза контролем Києва в межах майбутньої мирної угоди з Росією. Він пов’язав можливі територіальні поступки з перспективами вступу країни до ЄС, пише Reuters.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- «У певний момент Україна підпише угоду про припинення вогню; у певний момент, сподіваємося, – мирний договір із Росією. Тоді може статися так, що частина території України вже не буде українською», – сказав Мерц під час виступу перед студентами в місті Марсберг у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія.
- Він додав, що якщо президент Володимир Зеленський захоче донести таку позицію до суспільства і заручитися підтримкою, зокрема через референдум, то одночасно має пояснити громадянам: «Я відкрив вам шлях до Європи».
- Просування України на шляху до ЄС раніше блокувалося угорським прем’єром Віктором Орбаном, однак після змін у політичній ситуації з’явилися очікування щодо переходу до наступного етапу переговорів. Наразі Україна має статус офіційного кандидата на вступ до ЄС.
- Водночас Мерц застеріг від надмірного оптимізму щодо швидкого приєднання, наголосивши, що вступ неможливий під час війни та потребує виконання суворих критеріїв, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
- «Ідея Зеленського про вступ до ЄС з 1 січня 2027 року нереалістична. Навіть 1 січня 2028 року – це теж малоймовірно», – зазначив він.
- Канцлер запропонував проміжні формати, зокрема надання Україні статусу спостерігача в інституціях ЄС. За його словами, ця ідея отримала загальну підтримку серед європейських лідерів на саміті, що відбувся минулого тижня на Кіпрі, де також був присутній Зеленський.
- Минулого тижня Європейський Союз схвалив кредит для України на €90 млрд, який має покрити більшість фінансових потреб до 2027 року, однак серед країн ЄС досі немає єдності щодо темпів розширення та переговорів про вступ.
Контекст
Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та наразі перебуває в процесі переговорів щодо членства, що передбачає глибокі реформи та адаптацію національного законодавства до норм Євросоюзу. На тлі розширення блоку та ускладнення процедур швидкої інтеграції нових держав у ЄС дедалі активніше обговорюються можливі проміжні моделі співпраці.
20 квітня Financial Times із посиланням на джерела повідомила, що Німеччина та Франція запропонували надати Україні так звані «символічні» переваги на етапі до повноправного вступу. Водночас такий варіант не передбачає доступу до аграрних субсидій ЄС і не надає права голосу в ухваленні рішень. Президент Володимир Зеленський відкинув ідею символічного членства, наголосивши, що Україна розраховує виключно на повноправний вступ до Європейського Союзу. Він підкреслив, що країна «захищає Європу не символічно, а реально», згадавши людські втрати у війні та внесок у відстоювання спільних європейських цінностей.
Франко-німецькі ініціативи з’явилися після того, як у ЄС фактично не підтримали підхід Єврокомісії щодо так званого «зворотного розширення», який допускав можливість надання Україні повноцінного членства ще до повного виконання всіх критеріїв із подальшим поетапним розширенням прав. Головна різниця між позицією Брюсселя та пропозиціями Парижа і Берліна полягає в тому, на якому етапі Україна мала б отримати повний статус члена ЄС і право голосу в його інституціях.
