Німеччина та Франція закликали надати Україні «символічні» переваги на доінтеграційному етапі, який не передбачає ані доступу до аграрних субсидій ЄС, ані права голосу. Про це пише Financial Times із посиланням на проєкти пропозицій двох країн.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Йдеться про проміжні формати інтеграції, які передбачають поступове наближення України до членства в ЄС без повноцінних прав. Німеччина пропонує модель «асоційованого членства», за якої Україна зможе брати участь у засіданнях міністрів і самітах лідерів ЄС, однак без права голосу та автоматичного доступу до спільного бюджету.
- У Берліні наголошують, що такий статус матиме насамперед «символічну силу» і може бути запроваджений політичним рішенням лідерів ЄС, що дозволить обійти тривалі бюрократичні процедури.
- Франція, зі свого боку, просуває концепцію «інтегрованої держави». Вона передбачає, що доступ до ключових елементів фінансування ЄС, зокрема Спільної аграрної політики та політики згуртованості, буде відкладений до етапу після повноправного вступу.
- Париж пояснює це тим, що поступова інтеграція має дати «відчутний прогрес» для країн-кандидатів, не перевантажуючи при цьому сам Євросоюз.
- Водночас обидві столиці наголошують, що така модель не є альтернативою повноправному членству, а лише «прискореним і спрощеним шляхом» до нього.
- У німецькій версії це називається інструментом «політичного прискорення», тоді як у французькій – механізмом, що забезпечує «видимий прогрес» без зміни базових правил ЄС на ранньому етапі.
- Українська сторона загалом сприймає ці ініціативи обережно. Віцепрем’єр з європейської інтеграції Тарас Качка зазначив, що Київ перебуває в постійному діалозі з Парижем, Берліном та іншими столицями, а самі пропозиції ще змінюються.
- Водночас в Україні є занепокоєння, що «полегшені» формати можуть бути сприйняті суспільством як заміна повноцінного членства. В окремих коментарях українські посадовці називають це «тіньовим членством», хоча визнають, що окремі елементи можуть бути корисними, пише FT.
Контекст
Франко-німецькі пропозиції з’явилися після того, як у ЄС фактично не підтримали концепцію Єврокомісії щодо «зворотного розширення», яка передбачала надання Україні повноправного членства ще до виконання всіх критеріїв із подальшим поетапним отриманням переваг. Головна відмінність між підходом Брюсселя та ініціативами Парижа і Берліна полягає в моменті, коли Україна отримує повний статус члена ЄС і право голосу в ухваленні рішень.
Президент Володимир Зеленський розглядає членство в ЄС як одну з ключових складових потенційної мирної угоди з Росією та наполягає на можливому приєднанні України до блоку вже у 2027 році.
Водночас провідні держави ЄС не підтримали ідеї Єврокомісії радикально пришвидшити процес вступу, посилаючись на ризики для внутрішньої системи Євросоюзу.
Додатково на дискусію вплинула політична динаміка в Угорщині: поразка прем’єр-міністра Віктора Орбана, який раніше блокував початок переговорів з Україною, відкрила певне вікно можливостей для просування євроінтеграційного процесу, хоча загальний консенсус у ЄС щодо швидкого вступу Києва досі відсутній, підсумувало FT.
