У Харківській області арештовано активи російських компаній на 40 млн грн, повідомила пресслужба СБУ. Йдеться про майно чотирьох місцевих підприємств, засновниками та кінцевими бенефіціарами яких є громадяни та юрособи країни-агресора.
Список найбільших експортерів, рік війни Зеленського, пригоди Баффета в Україні, реанімація бізнесу Rozetka та ще два десятки ексклюзивних матеріалів. Forbes Україна випустив новий номер журналу. Купити його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.
Ключові факти
- Два з цих підприємств повʼязані між собою та здійснюють торгівлю російським балансувальним і вимірювальним обладнанням. Їхня материнська структура в РФ підтримує збройну агресію проти України, заявляють в СБУ. Інші два – займаються оптово-роздрібною торгівлею в Україні.
- За рішенням Київського районного суду Харкова накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, а також корпоративні права цих компаній. Наразі триває передача їх в управління АРМА.
- СБУ досліджує обставини роботи цих підприємств у межах кримінального провадження, відкритого за ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена у великих розмірах).
Контекст
1 квітня Верховна Рада ухвалила порядок націоналізації майна, що належить громадянам РФ та будь-яким фізичним та юридичним особам, які публічно заперечують російсько-українську війну.
Україна має чотири можливі напрями конфіскації активів РФ і повʼязаних з нею компаній, заявляв міністр юстиції Денис Малюська.
Перший напрям – конфіскація за рішенням суду, як у випадку з активами нардепа Віктора Медведчука. Протягом судового процесу його майно було арештовано, після чого АРМА передала «трубу Медведчука» в управління «Нафтогазу».
Другий напрям – через новий закон про конфіскацію російських активів. Згідно з цим законом рішення про конфіскацію прийматиме ВАКС на основі кількох десятків критеріїв, за якими визначатимуть підсанкційних осіб, чиє майно підлягає конфіскації.
Третій напрям – на підставі закону про націоналізацію російського майна. Під його дію потрапляють активи Сбербанку і Промінвестбанку.
Четвертий напрям – конфіскація майна у звʼязку з воєнним станом. Така конфіскація не вимагає ніякої аргументації, але виникає обовʼязок компенсувати вартість. Тому поки що цей спосіб не використовується.
