Правління Національного банку 27 серпня затвердило обмеження для карткових переказів між фізособами на суму 150 000 грн на місяць для вихідних платежів з 1 жовтня, повідомила пресслужба НБУ. Також регулятор анонсував вимоги до волонтерів, аби уникнути обмежень. Ще у травні заступник голови НБУ Дмитро Олійник пояснював необхідність таких обмежень великими обсягами схемних операцій через фіктивні p2p-перекази, або так звані дропи. НБУ оцінює обсяги цих операцій у 200 млрд грн на рік.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Які обмеження встановив НБУ
- Ліміт діятиме пів року. Правління НБУ вирішило запровадити мʼякші обмеження. Раніше керівництво регулятора анонсувало ліміт у 100 000 грн на місяць для вихідних p2p-переказів фізичних осіб. Інших обмежень, як-от раніше анонсовані представниками Нацбанку ліміти у 30 операцій на місяць, також не передбачено.
- За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму. Отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність.
- Обмеження для фізичних осіб не застосовуватимуться, якщо офіційно підтверджені доходи клієнта банку перевищують 150 000 грн або якщо він є волонтером та відповідає критеріям, визначеним постановою НБУ.
- Ліміт не розповсюджується на операції між власними рахунками фізособи в одному банку.
Контекст
«Дропи» – це схема, в якій шахраї використовують велику кількість банківських карт, аби приховувати фіктивні платежі, що використовуються у сірому або чорному бізнесі. Їхній обсяг Нацбанк оцінює у 200 млрд грн на рік, а середню суму подібних операцій через одну картку-«дропа» – у 2–2,5 млн грн.
Ймовірні обмеження також викликали у волонтерів побоювання, що такі заходи можуть вплинути на перебіг зборів, які часто наповнюються за рахунок значної кількості невеликих платежів.
Щоб зробити боротьбу зі схемами «дропів» більш ефективною, потрібні зміни до законодавства, зауважив голова НБУ Андрій Пишний в інтервʼю ЕП. Йдеться про законопроєкт №11043. Під час засідання парламентської ТСК 13 серпня зазначаються такі ключові для боротьби з «дропами» зміни до законопроєкту: штрафи до надавачів платіжних послуг за порушення законодавства до 5% від обсягів порушення; можливість НБУ встановлювати вимоги до капіталу надавачів фінпослуг; застосування професійного судження НБУ у процесах нагляду за дотриманням вимог законодавства на ринку платіжних послуг; пришвидшений обмін інформацією між надавачами платіжних послуг та Кіберполіцією.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.