Категорія: Новини
Дата: 02 серпня 13:48

Податкові зміни, підвищення ЖКГ-тарифів, еміграція та допомога партнерів. Головне з нового інфляційного звіту НБУ

Аніта Прасад

Forbes

Олексій Блінов

Forbes

3 хв читання

Національний банк прогнозує значний дефіцит бюджету – близько 23% ВВП у 2024 році та 18% у 2025-му. Про це йдеться у інфляційному звіті регулятора. Також НБУ очікує зростання окремих тарифів на послуги ЖКГ вже наступного року і попереджає про підвищення інфляції від впровадження військового збору з доходів підприємств.

Інфляційний звіт – ключовий щоквартальний дослідницький продукт НБУ. Його висновки формують фундамент, на якому будується монетарна політика регулятора.

Ключові факти

НБУ очікує, що в цьому році міжнародні партнери нададуть близько $38 млрд пільгових кредитів і грантів, а в наступному – не менше $31 млрд, у 2026-му – $21 млрд.
Такі обсяги допомоги разом зі збільшенням внутрішніх залучень дадуть змогу профінансувати значний дефіцит бюджету – близько 23% ВВП у 2024 році та 18% у 2025-му.
У другому кварталі року, за оцінками НБУ, зростання ВВП залишалося порівняно високим (3,7% р/р). Його підтримували нарощування видатків бюджету, швидший, ніж торік, збір врожаю ранніх зернових і подальше відновлення у тваринництві, стабільна робота морського коридору.

НБУ зазначає, що можливе впровадження військового збору з доходів підприємств містить проінфляційні ризики. Адже такий податок значною мірою може переноситися бізнесом на споживачів. Ефект на ціни може бути мультиплікативним, оскільки оподаткування виникатиме на кожному етапі ланцюга виробництва та реалізації продукції, крім випадків вертикально інтегрованих компаній. Запровадження такого податку може суттєво підвищити інфляцію протягом відносно короткого періоду.
Водночас припущення щодо дефіциту електроенергії були суттєво погіршені на 2024–2026 роки: більше 7% у 2024 році (попередня оцінка – 5%), близько 8% у 2025-му (попередня оцінка – 4%) та близько 5% у 2026 році (не очікувалося дефіциту).
Також регулятор очікує у 2024–2025 роках подальшого відпливу мігрантів за кордон (близько 400 000 та 300 000 осіб відповідно).
Завдяки сприятливим погодним умовам оцінки врожаю зернових та олійних у 2024 році підвищено (до 53,7 млн т і 20,7 млн т відповідно). Проте екстремальні температурні максимуми в липні закладають додаткові ризики для врожаю пізніх культур.
Повільні роботи з розмінування та високі безпекові ризики зумовлять стриманіше, ніж очікувалося раніше, збільшення посівних площ і врожаїв у наступні роки. Водночас довгостроковий тренд на збільшення врожайності збережеться. У результаті врожай зернових становитиме майже 58 млн т у 2025 році та близько 62 млн т у 2026 році, а олійних – 21 млн т і близько 22 млн т відповідно.
Наразі НБУ не очікує змін окремих тарифів на послуги ЖКГ (газ, опалення та постачання гарячої води) протягом 2024 року. Проте складний стан в енергетиці та державному бюджеті, ймовірно, зумовить поступове коригування тарифів у наступних роках. Очікується, що з 2025 року розпочнеться «поступове приведення тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів». У наступні роки адміністративна інфляція зростатиме на понад 10% через необхідність доведення тарифів до рівня собівартості.

Контекст

18 липня уряд схвалив два законопроєкти: перший – про зміни до Податкового кодексу, які дадуть змогу профінансувати додаткові військові видатки, другий – про зміни до держбюджету для підвищення військових видатків. Додаткові критично важливі потреби уряд оцінює у 500,3 млрд грн, зокрема 495,3 млрд грн – на оборону.

У серпні Верховна Рада розгляне урядовий законопроєкт про суттєве підвищення податків. Він передбачає збільшення ставки військового збору до 5%, запровадження цього податку для ФОПів і юросіб, експеримент із новим податком на солодку газовану воду і низку інших підвищень. Детальніше про те, чи підтримає Рада збільшення податків – у матеріалі Forbes Ukraine.

25 липня Американська торговельна палата в Україні закликала українську владу посилити боротьбу з тіньовою економікою, перш ніж підвищувати податкове навантаження на добропорядних платників податків.

Мінфін пояснив, що наслідки підвищення податку на додану вартість негативно впливатимуть на усіх громадян, особливо на вразливі категорії, тому ПДВ змінювати небажано.

Різко розкритикували урядовий законопроєкт бізнесмени, члени Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президентові України Олександр Конотопський та Олег Гороховський.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вважає, що підвищення податків в Україні обовʼязково відбудеться, проте депутати можуть не схвалити ініціативу уряду про військовий збір. Замість нього можуть підвищити ПДВ, сказав спікер.

Матеріали по темі