Втрати ринку сільгоспземель після 24 лютого 2022 року оцінюються у 11,5 млрд грн. Натомість відкриття ринку для юросіб з 1 січня 2024-го може принести додатково 1-2,7% ВВП щорічно впродовж наступних трьох років. Про це йдеться в аналітичному огляді «Земельний ринок в Україні», підготовленому KSE за підтримки Програми USAID Агро.
Ключові факти
- Через війну не були укладені понад 102 000 угод купівлі-продажу с/г земель загальним обсягом 282 000 га та вартістю 11,5 млрд грн ($312 млн), що дорівнює 0,2% ВВП країни, йдеться у коментарі до огляду.
- Найбільших втрат – понад 2,7 млрд грн (близько $75 млн) – зазнав ринок земель у Харківській області, яка була лідером за часткою сільгоспземель в обігу до повномасштабного вторгнення. Майже 1,17 млрд грн (близько $232 млн) втратив ринок земель Херсонської області.
- При цьому основні вигоди від ринку – ще попереду: відкриття ринку для юросіб з 1 січня 2024 року може принести додатково 1-2,7% ВВП щорічно впродовж наступних трьох років, зазначають експерти KSE Агро.
- За підсумками першого півріччя в усіх областях, крім окупованих, спостерігається відновлення обсягу транзакцій, причому деякі західні області – Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька – перевершили показники 2021-го (+16%, +22% та +10% відповідно).
- Середньозважена ціна на сільгоспземлі в національній валюті продовжує помірне зростання – у червні 2023 року вона склала 37 200 грн/га.
- Серед усіх земельних транзакцій із сільгоспземлею лідирують оренда та спадщина, а угоди купівлі-продажу посідають третє місце. Найбільшим попитом серед покупців, як і раніше, користуються землі для товарного виробництва й особистого селянського господарства – 94% угод купівлі-продажу від початку 2023 року.
- Найдорожчі товарні землі у першому півріччі цього року були в Івано-Франківській області – понад 70 000 грн/га. Найдешевші – у Херсонській та Запорізькій областях, охоплених бойовими діями, де ринок не вирізняється ліквідністю.
- За даними опитування «Вплив земельного ринку на добробут та відновлення громад», проведеного у липні 2023 року, 81% опитаних позитивно оцінили вплив відкриття ринку землі на економічний добробут своєї громади, а 62% переконані, що внаслідок відкриття ринку землі поліпшився матеріальний стан власників сільськогосподарських ділянок.
- 77% респондентів вважають, що розвиток ринку земель сільгосппризначення сприятиме післявоєнному відновленню їхніх громад. Понад 82% переконані, що цьому також сприятиме законодавче закріплення дозволу на продаж державних і комунальних земель на електронних аукціонах.
- Більш ніж половина опитаних підтримують скасування безоплатної передачі земель сільгосппризначення у власність громадян як одну з передумов економічного відновлення.
Контекст
Ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні запрацював з 1 липня 2021 року. До 31 грудня 2023-го купувати землю можуть винятково фізособи-громадяни України в розмірі не більше 100 га на одну людину. З початку 2024 року таке право отримають і юридичні особи, а дозволений розмір зросте до 10 000 га.
За два роки земельної реформи в Україні продано близько 275 157 га сільгоспземлі, що становить 1% від усіх сільгоспземель, свідчать дані Мінагрополітики.
З початку земельної реформи укладено 85 247 угод купівлі-продажу, повідомив на початку липня заступник міністра агрополітики Денис Башлик. «Загалом за два роки продано та подаровано 275 157 га сільськогосподарської землі, що становить 1% від усіх с/г земель. Це розвіює міф про те, що все одразу продадуть», – наголосив він.
За словами заступника міністра, кількість землі сільгосппризначення – 27,5 млн га. «Тобто в середньому за рік продається 0,5% землі», – додав Башлик.
Він зазначив, що в перший рік відкриття ринку землі було укладено 27 696 угод, на другий – 23 000, але в 2022 році майже чотири місяці ринок не працював. За перше півріччя 2023-го вже є 18 000 угод.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
