Маловідомий підрозділ головної фондової біржі Росії став ланкою світової фінансової системи – у «Національний кліринговий центр» ринули потоком десятки мільярдів доларів та євро від продажу нафти й інших сировинних товарів, пише Bloomberg.
Ключові факти
- За словами джерел, цього року «Національний кліринговий центр» продемонстрував зростання своїх валютних запасів. Бувши ключовою ланкою в торгівлі газом, він досі уникав санкцій США та Європи, які вдарили по центральному банку та основних кредиторах Росії.
- Більшість грошей у НКЦ, які зберігаються від імені російських банків та їхніх клієнтів, зберігаються в юанях, переведених із доларів, євро та інших «недружніх» валют за вказівкою центрального банку, сказали інформатори агентства. За інформацією джерел, у невеликих несанкціонованих кредитних установах також спостерігався стрибок вкладень у юанях та інших іноземних валютах.
- Здатність Росії помʼякшити удар санкцій завдяки припливу грошових коштів від експорту енергоносіїв та інших товарів розчарувала офіційних осіб у США та Європі, які прагнуть ізолювати її від своїх фінансових систем після вторгнення в Україну.
- Санкції вдарили по Банку Росії, на цьому фоні активи НКЦ різко зросли. «НКЦ не має власних грошей. Це все гроші банків, точніше гроші їхніх клієнтів, які вони вкладають у НКЦ, тому що він може проводити платежі в доларах, оскільки має кореспондентські рахунки в банках США, – заявив Олег Вʼюгін, який був головою правління НКЦ. – Після того, як зʼявилися чутки про те, що НКЦ підпаде під санкції, основна частина доларів була конвертована в юані».
- Незрозуміло, скільки грошей зараз у НКЦ, повна назва якого – АТ «Національний Кліринговий Центр «Центральний контрагент». Оскільки санкції заморозили близько 300 млрд доларів у резервах Банку Росії після початку війни, влада перестала розкривати всю інформацію про російські активи, крім найзагальнішої.
- На центр поки не накладено санкцій, хоча у вересні США додали його виконавчого директора до свого чорного списку.
Контекст
У вересні стало відомо, що Росія розглядає план купівлі цього року $70 млрд у юанях та інших «дружніх» валютах, щоб уповільнити зростання рубля, перш ніж перейти до більш довгострокової стратегії продажу своїх активів у китайській валюті для фінансування інвестицій.Ця пропозиція фактично означає відмову від більш ніж десятирічної економічної політики, оскільки Кремль переглядає свою стратегію на тлі масштабних санкцій, запроваджених США та їхніми союзниками у звʼязку із вторгненням в Україну.
Протягом багатьох років Кремль стримував витрати і зберігав сотні мільярдів доларів, євро та іншої іноземної валюти як подушку безпеки, щоб захистити економіку від злетів та падінь цін на нафту. Але заморожені $300 млрд не допомогли Росії – навпаки, вони стали вразливістю та символом втрачених можливостей.
Такий підхід показує, як санкції перевернули економічну стратегію Росії: після лютневого вторгнення близько половини її валютних резервів в обсязі $640 млрд було заморожено, що залишило Кремль без доступу до грошей, які він збирав роками на чорний день. Це також підкреслює, що зусилля щодо диверсифікації цих заощаджень за рахунок доларів та євро для зниження ризику конфіскації мали лише обмежений ефект.
Чиновники вперше заговорили про купівлю «дружніх» валют, щоб уповільнити зростання рубля, у червні.
Перед війною Росія неухильно збільшувала свої інвестиції в юанях у межах своєї кампанії з диверсифікації, ставши одним із найбільших у світі власників резервів у китайській валюті. Але хоча ці активи не були заморожені санкціями США та Європи, доступ Росії до них, як і досі, обмежений.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
