Восени темпи зростання споживчих цін в Україні залишаються близькими до трирічних максимумів – 10,9% у жовтні та 11% у вересні. Інфляція цін виробників, тобто вартість сировини та комплектуючих, за масштабами нагадує цінові піки 2014–2015 років – 57%
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Компанія «Єврокар», виробник авто марки Skoda в Україні, як і інші українські бізнеси, побоюється зниження рентабельності виробництва в 2022 році. За словами GR-директорки «Єврокар» Олени Чепіжко, причина не лише в глобальній кризі мікрочіпів, яка у 2021-му може коштувати автоіндустрії в $210 млрд, а й в інфляції.
У жовтні інфляція в США прискорилася до 6,2%, хоча ринки очікували цього місяця до 5,9%. Такого зростання цін не бачило ціле покоління дорослих американців – це 31-річний максимум.
Україна може закінчити 2021 рік з інфляцією понад 10%. У такому разі це буде найгірший результат за три роки. Прогноз НБУ на кінець 2020-го – 4-6%, але бізнес та фінансовий сектор очікують вищих показників – до 8%.
Висока інфляція призводить до зростання собівартості продукції в багатьох індустріях і впливає безпосередньо на споживача, каже Чепіжко. «У нашому випадку прямої кореляції немає, ми продаємо автомобілі, товар із досить низькою ціновою еластичністю попиту. Але опосередкований вплив є, – вважає вона. – Інфляційні процеси зменшують рентабельність бізнесу та збільшують операційні витрати».
Чому зростають ціни
32 місяці поспіль інфляція в Україні була нижчою за 10%. Вересневий показник у 11% став найвищим значенням індексу споживчих цін із грудня 2018 року. Основні причини: подорожчання енергоносіїв та продуктів харчування, сказав Forbes заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. Три квартали поспіль, згідно з даними опитування Нацбанку щодо ділових очікувань українських підприємств, головними чинниками зростання цін були висока вартість сировини, енергоносіїв та трудових ресурсів.
Інфляція продукції сільського господарства цього року на піку сягала 68%. Лідери подорожчання серед продтоварів – олія (зростання за рік на 57,4% станом на жовтень), цукор (48,3%) та яйця (32,4%).
У першому та другому кварталах ціни на пальне в Україні зросли на 34,7% та 31,2% відповідно. У червні підвищення цін на газ у структурі індексу споживчих цін досягало 175%, зараз показник сповільнився до 47%, розповідає Forbes начальник аналітичного відділу Альфа-Банку України Олексій Блінов.
У чому причини високої інфляції в продовольстві та енергетиці? «Почасти зростання цін на сировинних ринках пов'язане зі спекулятивною складовою, спричиненою значними вливаннями з боку центробанків, – каже Forbes Ігор Дейсан, старший аналітик центру макромоделювання Київської школи економіки (КШЕ). – Розрив ланцюгів постачання та енергетична криза теж зіграли свою роль».
За даними НБУ, зростання цін на газ у другій половині 2021-го призведе до збільшення показника інфляції 2022-го на 0,8 процентних пункти. Нацбанк розраховує, що наступного року кубометр газу на міжнародних ринках подешевшає до $600-700 у першому кварталі та до $300-400 після завершення опалювального періоду, каже Миколайчук.
Прогноз НБУ щодо інфляції на кінець 2021 року – 9,6%. Інфляція в жовтні, зазначає Блінов з Альфа-Банку, сповільнилася через не зовсім закономірні причини. Основне – відмова влади від підвищення тарифів на газ, електроенергію та теплопостачання для населення, каже він. Інший чинник – зміцнення гривні у вересні–жовтні, додає Дейсан із КШЕ.
За нашими оцінками, локальний пік інфляції Україна вже пройшла у вересні. У листопаді ми очікуємо на зниження інфляції до 10,1–10,5%», – прогнозує Блінов.
Україна у великому світовому тренді
Незвично висока інфляція – проблема світового рівня. У вересні темпи зростання цін у Єврозоні оновили 13-річний максимум – 3,4%. У Великій Британії – 4,2% інфляції у жовтні, 10-річний рекорд.
Ситуація з цінами в розвинених країнах ще кілька місяців тому здавалася не такою серйозною, каже керуючий партнер чеської компанії OG Research Девід Варва, який у середині 2010-х консультував НБУ при переході до таргетування інфляції. «Якісь чинники можуть піти швидко, наприклад, погодні умови, що призвели до підвищення цін на продовольство, – каже Forbes Варва. – А ось криза мікрочіпів може затягнутися. І низький рівень вакцинації – у деяких країнах це не дасть змоги виробникам працювати на повну потужність.
Розрахунок на те, що проблеми з логістикою та іншими проінфляційними тенденціями впливатимуть на економіку тимчасово, на початку листопада вкотре озвучив голова Федеральної резервної системи США Джером Пауелл.
Очікування ФРС – інфляція почне слабшати у другому–третьому кварталах 2022 року. На одному з брифінгів Пауелл сказав, що побоювання з приводу тривалої інфляції надто песимістичні. Він провів аналогію з розробкою вакцин проти коронавірусу, які придумали швидше, ніж очікувалося.
Комунікація про тимчасовий характер інфляційного стрибка – загальний тренд першої половини 2021 року для головних центробанків світу, але зараз стадія заперечення поступово проходить, вважає Блінов з Альфа-Банку. «Можливо, це був акт самонавіювання, – каже він. – Можливо, спроба заспокоїти ринки, які хвилюються з приводу згортання монетарних заходів підтримки».
Стрибок інфляції – болісна тема для центробанків: з початку нульових у світі домінує режим «інфляційного таргетування», коли центральний банк головною метою ставить контроль за темпами зростання цін. Ключове завдання – зробити інфляцію стабільною та прогнозованою. Середньостроковий орієнтир для США – 2% на рік; орієнтир для України, яка приєдналася до тренду 2015-го, – 5%.
Першими такий підхід стали практикувати на початку та в середині 1990-х Нова Зеландія, Канада, Чехія та інші країни. Зараз офіційними таргетерами інфляції є центробанки приблизно 40 країн.
Інфляція загрожує всім
Чому інфляції приділяють так багато уваги? Проблема полягає в тому, що від неї страждають практично всі галузі економіки, говорить Варва з OG Research. Цілі індустрії втрачають прибуток через зростання собівартості, заощадження звичайних громадян знецінюються, а довіра до національних валют падає, пояснює він.
Сплеск цін призведе до того, що найбільші центробанки світу перейдуть до рішучих заходів – підвищення ключових ставок. Першим – наприкінці 2021 року може стати Банк Англії. У другому кварталі 2022-го ставку можуть підвищити США, каже Ніколайчук із НБУ. Після них підвищенням ставок займатиметься Європейський центробанк, вважає Варва з OG Research.
НБУ, як і багато інших центробанків країн, що розвиваються, вже почав підвищувати облікову ставку у відповідь на посилення інфляції – з початку року вона зросла з історично низьких 6% до 8,5%. На цьому рівні ставка збережеться щонайменше до початку третього кварталу 2022 року, йдеться в Інфляційному звіті НБУ за жовтень.
Високі ставки – погана новина для економіки. Це означає високу вартість запозичень як для держави, так і для приватного сектору, пояснює Forbes аналітик Concorde Capital Євгенія Охтирко. «Висока вартість позикових ресурсів стримуватиме економічне зростання», – зазначає вона.
При цьому дії НБУ не гарантують, що інфляція в наступному році сповільниться до бажаних 4-6%. «Наш базовий прогноз – індекс споживчих цін на рівні 7% наприкінці 2022 року», – стверджує Блінов з Альфа-Банку.
Що буде, якщо період високої інфляції у світі затягнеться? Найгірший сценарій, за словами Дейсана з КШЕ, – це стагфляція, коли ціни зростають одночасно з уповільненням економіки. «Це ставить центробанки в складне становище, – каже він. – З одного боку, їм потрібно підвищувати ставки, аби знизити інфляцію, з іншого – це може поглибити кризу».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
