Восени темпи зростання споживчих цін в Україні залишаються близькими до трирічних максимумів – 10,9% у жовтні та 11% у вересні. Інфляція цін виробників, тобто вартість сировини та комплектуючих, за масштабами нагадує цінові піки 2014–2015 років – 57%
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Компанія «Єврокар», виробник авто марки Skoda в Україні, як і інші українські бізнеси, побоюється зниження рентабельності виробництва в 2022 році. За словами GR-директорки «Єврокар» Олени Чепіжко, причина не лише в глобальній кризі мікрочіпів, яка у 2021-му може коштувати автоіндустрії в $210 млрд, а й в інфляції.
У жовтні інфляція в США прискорилася до 6,2%, хоча ринки очікували цього місяця до 5,9%. Такого зростання цін не бачило ціле покоління дорослих американців – це 31-річний максимум.
Україна може закінчити 2021 рік з інфляцією понад 10%. У такому разі це буде найгірший результат за три роки. Прогноз НБУ на кінець 2020-го – 4-6%, але бізнес та фінансовий сектор очікують вищих показників – до 8%.
Висока інфляція призводить до зростання собівартості продукції в багатьох індустріях і впливає безпосередньо на споживача, каже Чепіжко. «У нашому випадку прямої кореляції немає, ми продаємо автомобілі, товар із досить низькою ціновою еластичністю попиту. Але опосередкований вплив є, – вважає вона. – Інфляційні процеси зменшують рентабельність бізнесу та збільшують операційні витрати».
Чому зростають ціни
32 місяці поспіль інфляція в Україні була нижчою за 10%. Вересневий показник у 11% став найвищим значенням індексу споживчих цін із грудня 2018 року. Основні причини: подорожчання енергоносіїв та продуктів харчування, сказав Forbes заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. Три квартали поспіль, згідно з даними опитування Нацбанку щодо ділових очікувань українських підприємств, головними чинниками зростання цін були висока вартість сировини, енергоносіїв та трудових ресурсів.
Інфляція продукції сільського господарства цього року на піку сягала 68%. Лідери подорожчання серед продтоварів – олія (зростання за рік на 57,4% станом на жовтень), цукор (48,3%) та яйця (32,4%).
У першому та другому кварталах ціни на пальне в Україні зросли на 34,7% та 31,2% відповідно. У червні підвищення цін на газ у структурі індексу споживчих цін досягало 175%, зараз показник сповільнився до 47%, розповідає Forbes начальник аналітичного відділу Альфа-Банку України Олексій Блінов.
У чому причини високої інфляції в продовольстві та енергетиці? «Почасти зростання цін на сировинних ринках пов'язане зі спекулятивною складовою, спричиненою значними вливаннями з боку центробанків, – каже Forbes Ігор Дейсан, старший аналітик центру макромоделювання Київської школи економіки (КШЕ). – Розрив ланцюгів постачання та енергетична криза теж зіграли свою роль».
За даними НБУ, зростання цін на газ у другій половині 2021-го призведе до збільшення показника інфляції 2022-го на 0,8 процентних пункти. Нацбанк розраховує, що наступного року кубометр газу на міжнародних ринках подешевшає до $600-700 у першому кварталі та до $300-400 після завершення опалювального періоду, каже Миколайчук.
Прогноз НБУ щодо інфляції на кінець 2021 року – 9,6%. Інфляція в жовтні, зазначає Блінов з Альфа-Банку, сповільнилася через не зовсім закономірні причини. Основне – відмова влади від підвищення тарифів на газ, електроенергію та теплопостачання для населення, каже він. Інший чинник – зміцнення гривні у вересні–жовтні, додає Дейсан із КШЕ.
За нашими оцінками, локальний пік інфляції Україна вже пройшла у вересні. У листопаді ми очікуємо на зниження інфляції до 10,1–10,5%», – прогнозує Блінов.
Україна у великому світовому тренді
Незвично висока інфляція – проблема світового рівня. У вересні темпи зростання цін у Єврозоні оновили 13-річний максимум – 3,4%. У Великій Британії – 4,2% інфляції у жовтні, 10-річний рекорд.
Ситуація з цінами в розвинених країнах ще кілька місяців тому здавалася не такою серйозною, каже керуючий партнер чеської компанії OG Research Девід Варва, який у середині 2010-х консультував НБУ при переході до таргетування інфляції. «Якісь чинники можуть піти швидко, наприклад, погодні умови, що призвели до підвищення цін на продовольство, – каже Forbes Варва. – А ось криза мікрочіпів може затягнутися. І низький рівень вакцинації – у деяких країнах це не дасть змоги виробникам працювати на повну потужність.
Розрахунок на те, що проблеми з логістикою та іншими проінфляційними тенденціями впливатимуть на економіку тимчасово, на початку листопада вкотре озвучив голова Федеральної резервної системи США Джером Пауелл.
Очікування ФРС – інфляція почне слабшати у другому–третьому кварталах 2022 року. На одному з брифінгів Пауелл сказав, що побоювання з приводу тривалої інфляції надто песимістичні. Він провів аналогію з розробкою вакцин проти коронавірусу, які придумали швидше, ніж очікувалося.
Комунікація про тимчасовий характер інфляційного стрибка – загальний тренд першої половини 2021 року для головних центробанків світу, але зараз стадія заперечення поступово проходить, вважає Блінов з Альфа-Банку. «Можливо, це був акт самонавіювання, – каже він. – Можливо, спроба заспокоїти ринки, які хвилюються з приводу згортання монетарних заходів підтримки».
Стрибок інфляції – болісна тема для центробанків: з початку нульових у світі домінує режим «інфляційного таргетування», коли центральний банк головною метою ставить контроль за темпами зростання цін. Ключове завдання – зробити інфляцію стабільною та прогнозованою. Середньостроковий орієнтир для США – 2% на рік; орієнтир для України, яка приєдналася до тренду 2015-го, – 5%.
Першими такий підхід стали практикувати на початку та в середині 1990-х Нова Зеландія, Канада, Чехія та інші країни. Зараз офіційними таргетерами інфляції є центробанки приблизно 40 країн.
Інфляція загрожує всім
Чому інфляції приділяють так багато уваги? Проблема полягає в тому, що від неї страждають практично всі галузі економіки, говорить Варва з OG Research. Цілі індустрії втрачають прибуток через зростання собівартості, заощадження звичайних громадян знецінюються, а довіра до національних валют падає, пояснює він.
Сплеск цін призведе до того, що найбільші центробанки світу перейдуть до рішучих заходів – підвищення ключових ставок. Першим – наприкінці 2021 року може стати Банк Англії. У другому кварталі 2022-го ставку можуть підвищити США, каже Ніколайчук із НБУ. Після них підвищенням ставок займатиметься Європейський центробанк, вважає Варва з OG Research.
НБУ, як і багато інших центробанків країн, що розвиваються, вже почав підвищувати облікову ставку у відповідь на посилення інфляції – з початку року вона зросла з історично низьких 6% до 8,5%. На цьому рівні ставка збережеться щонайменше до початку третього кварталу 2022 року, йдеться в Інфляційному звіті НБУ за жовтень.
Високі ставки – погана новина для економіки. Це означає високу вартість запозичень як для держави, так і для приватного сектору, пояснює Forbes аналітик Concorde Capital Євгенія Охтирко. «Висока вартість позикових ресурсів стримуватиме економічне зростання», – зазначає вона.
При цьому дії НБУ не гарантують, що інфляція в наступному році сповільниться до бажаних 4-6%. «Наш базовий прогноз – індекс споживчих цін на рівні 7% наприкінці 2022 року», – стверджує Блінов з Альфа-Банку.
Що буде, якщо період високої інфляції у світі затягнеться? Найгірший сценарій, за словами Дейсана з КШЕ, – це стагфляція, коли ціни зростають одночасно з уповільненням економіки. «Це ставить центробанки в складне становище, – каже він. – З одного боку, їм потрібно підвищувати ставки, аби знизити інфляцію, з іншого – це може поглибити кризу».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
