СБУ, БЕБ та Офіс генпрокурора повідомили про третю підозру власнику великої фінансово-промислової групи Ігорю Коломойському, йдеться у повідомлені пресслужби СБУ. Слідство заявляє, що бізнесмен незаконно заволодів 5,8 млрд грн.
Ключові факти
- Ігоря Коломойського підозрюють: в організації підробки документів на переказ коштів (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 ККУ); в організації заволодіння чужим майном шляхом, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 ККУ); у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 ККУ).
- За даними слідства, у період з 2013 по 2014 роки Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн.
- «Для цього фігурант створив злочинне угруповання, яке складалося зі співробітників банку, в якому він був засновником та акціонером. Протягом вказаного періоду члени цього угруповання дозволили Коломойському нібито робити систематичні фіктивні «внески готівки у касу банку», хоча насправді ніяких внесків банк не отримував», – йдеться у повідомленні.
- За версією слідства, така «схема» загалом дозволила фігуранту отримати 5,8 млрд грн, що на той період було еквівалентно понад $700 млн.
- «Потім ці фейкові «внески» були зараховані на особистий рахунок Коломойського і стали реальними безготівковими коштами», – наголошується у повідомленні СБУ.
- За версією слідства, щоб легалізувати віртуальні активи, Коломойський розплачувався ними у своїй підприємницькій діяльності. Зокрема, віддавав їх як позики та розраховувався ними за кредити підконтрольних йому підприємств, виводив їх за кордон, переводив у готівку і знімав у відділеннях банку.
Контекст
2 вересня Коломойський отримав підозру від СБУ та БЕБ. Справа стосується одного з епізодів виведення коштів з ПриватБанку.
Детективами встановлено, що протягом 2013–2020 років Коломойський легалізував понад 500 млн грн, використовуючи інфраструктуру підконтрольних банківських установ, йдеться у повідомленні СБУ.
Бізнесмену інкримінують ст. 209 Кримінального кодексу (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), що передбачає покарання позбавленням волі на строк від восьми до 12 років із конфіскацією майна, а також ст. 190 (шахрайство) – до 12 років із конфіскацією.
2 вересня Шевченківський районний суд обрав запобіжний захід Коломойському у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів (до 31 жовтня включно) з можливістю внесення застави у розмірі 509 млн грн.
6 вересня Київський апеляційний суд переніс на 25 вересня розгляд апеляції підозрюваного в шахрайстві Коломойського щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді арешту з можливістю внесення застави у 509 млн грн.
7 вересня детективи НАБУ за погодження керівника САП повідомили Коломойському та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у заволодінні коштами ПриватБанку на суму понад 9,2 млрд грн.
Слідство заявило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку для подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку.
У повідомленні НАБУ йдеться, що для цього «банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю».
Як зазначили в НАБУ, це вже четвертий епізод у справі заволодіння коштами ПриватБанку. У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
