Детективи НАБУ за погодження керівника САП повідомили колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПАТ КБ «ПриватБанк» та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн. Про це йдеться у повідомленні на сайті НАБУ. Наведені слідством дані та фото свідчать, що йдеться про Ігоря Коломойського.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- Слідство заявило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку для подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку.
- У повідомленні НАБУ йдеться, що для цього «банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю».
- Серед підозрюваних у справі: колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку, організатор групи; колишній голова правління банку; заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПриватБанком; заступник голови ПриватБанку – директор казначейства; начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПриватБанку; заступник керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПриватБанку.
- Дії осіб кваліфіковано за статтями 191, 209, 366 Кримінального кодексу України. Заступника керівника напрямку – директора департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПАТ КБ «ПриватБанк» затримано у порядку ст. 208 КПК. Досудове розслідування триває.
Контекст
Як зазначили в НАБУ, це вже четвертий епізод у справі заволодіння коштами ПриватБанку. У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду.
В лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат. Уже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже $315 млн (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему.
У вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам ПриватБанку підозр поповнилася ще одним епізодом – розтратою у розмірі 85,2 млн грн, нагадали в НАБУ.
2 вересня бізнесмен Ігор Коломойський отримав підозру від СБУ та БЕБ. Справа стосується одного з епізодів виведення коштів з ПриватБанку.
Детективами встановлено, що протягом 2013–2020 років Коломойський легалізував понад 500 млн грн, використовуючи інфраструктуру підконтрольних банківських установ, йдеться у повідомленні СБУ.
Бізнесмену інкримінують ст. 209 Кримінального кодексу (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), що передбачає покарання позбавленням волі на строк від восьми до 12 років із конфіскацією майна, а також ст. 190 (шахрайство) – до 12 років із конфіскацією.
2 вересня Шевченківський районний суд обрав запобіжний захід Коломойському у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів (до 31 жовтня включно) з можливістю внесення застави у розмірі 509 млн грн.
6 вересня Київський апеляційний суд переніс на 25 вересня розгляд апеляції підозрюваного в шахрайстві Коломойського щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді арешту з можливістю внесення застави у 509 млн грн.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.