Категорія: Гроші
Дата: 12 вересня 2023 08:05

Перше інтервʼю з новим (тимчасовим) очільником Бюро економічної безпеки. Про тиск на бізнес, додаткове фінансування та справи Коломойського, Фірташа і криптобірж

Іра Крицька

Forbes

Андрій Пащук, новий очільник Бюро економічної безпеки (БЕБ). Фото надано пресслужбою

Про результати діалогу з підприємцями в Офісі президента (ОП), проблеми з фінансуванням та перемовини з Мінфіном щодо його збільшення, критику нардепів та результати роботи, а також ідею президента про єдиний орган перевірок для бізнесу. Інтервʼю з новим очільником Бюро економічної безпеки (БЕБ) Андрієм Пащуком.

Ще наприкінці червня Володимир Зеленський пообіцяв підприємцям створити єдиний орган, який буде займатись розслідуванням справ, повʼязаних з бізнесом. Пізніше заступник голови Офісу президента (ОП) Ростислав Шурма зазначив у інтервʼю Forbes, що це має бути Бюро економічної безпеки.

Наскільки ця ідея близька до реалізації? Не надто. У бюро немає ані достатньої кількості співробітників, ані грошей, ані повноцінного топменеджменту. У середині серпня тимчасово виконуючий обовʼязки директора БЕБ Едуард Федоров і його заступник Віталій Гагач залишили посади. Новим т. в. о. директора став Андрій Пащук, який до цього керував у бюро напрямом аналітики.

БЕБ критикують за неефективність, бізнес звинувачує його у надмірному тиску, а для того, щоб втілити задум президента про єдиний орган перевірок потрібно збільшити фінансування бюро майже у 9 разів .

Чи є що відповісти на ці проблеми Пащуку?

Інтерв’ю скорочено та відредаговано для ясності.

Про критику нардепів та завдання БЕБ

Яким є ваше розуміння щодо терміну перебування на цій посаді?

Скільки буде необхідно. Коли буде оголошено конкурс на посаду директора, думаю, прийму в ньому участь.

Які головні KPI для себе та команди ви ставите на цей рік?

Основне – повноцінний запуск БЕБ. Потрібно сформувати регіональні підрозділи, повноцінно запустити аналітичний департамент та оперативний підрозділ. Власне через відсутність останнього до наших справ долучені співробітники СБУ та інших правоохоронних органів.

Щодо аналітичного підрозділу, то потрібно не лише дібрати команду, а й створити єдину аналітичну систему. Фінансування на це наразі у бюро немає.

Скільки коштів потрібно БЕБ на розбудову аналітичної системи і як вона вплине на роботу бюро?

Зараз кожен працівник бюро заходить в систему, наприклад податкової, не через власне аналітичне ядро БЕБ, а зі свого робочого компʼютера в систему ДПС. Великі масиви даних ми в такий спосіб опрацьовувати не можемо. Зараз ми маємо доступ на рівні користувача, замість того, що працювати з масивами даних через API (application programming interface).

Інше питання, що у деяких законах щодо держорганів не передбачена передача даних БЕБ у такий спосіб. Тому потрібні та законодавчі зміни. Такі системи коштують від 40 млн грн. Додатково ще потрібні спеціалізовані робочі місця – від $12 000 за місце. Це ще близько 10 млн грн.

Запуск та побудова системи може зайняти до 1,5 років. Вона може пришвидшити у два-три рази виявлення та запобігати економічним злочинам.

Чи обговорювали ви вже фінансування цих потреб з Мінфіном? Скільки БЕБ потрібно додатково коштів на цей рік?

До кінця року нам потрібно близько 320 млн грн. Це для того, щоб набрати 200 співробітників на посади, де вже йдуть конкурси, та оголосити тендер на розробку єдиної аналітичної системи. З Мінфіном в нас ще йдуть дискусії. Фінальної відповіді немає.

Яка сума потрібна бюро на наступний рік?

Близько 4,5 млрд грн. Це якщо ми говоримо про повноцінне укомплектування штату, включно з регіональними підрозділами. Це 3000–3500 осіб. А також про впровадження єдиної аналітичної системи.

Нардепи кажуть, що немає сенсу давати гроші БЕБ, бо орган не показує ефективної роботи.

Це правильний запит. Але я вважаю, що бюро вже показує свою ефективність, це помітно за показниками цього року – є відчутний економічний ефект, й у бюджет Бюро принесло в рази більше, ніж витрачено на його роботу. На мою думку, це достатній аргумент для збільшення фінансування.

Минулого року голова фінансового комітету Данило Гетманцев оцінив роботу БЕБ на 0. Цього року результати бюро, на думку голови комітету, стали краще. Як ви сприймаєте такі оцінки?

Від нардепів лунає багато різних заяв. Перед тим як ставити оцінку БЕБ потрібно було б встановити конкретні KPI, бо зараз це виглядає здебільшого як політичні заяви. Але ми бачимо що його думка, зокрема в останньому інтервʼю вашому виданню, і думка інших поступово змінюється, адже поступово БЕБ виходить на певні результати.

Ви працюєте у БЕБ з 2022 року, які головні позитивні зміни відбулися у бюро за цей час?

Збільшилась ефективність роботи по всім показникам. Так, за шість місяців 2023 року направлено до суду кримінальних проваджень майже в 5 разів більше (137, у 2022-му – 29). Оголошень про підозру – майже в 4 рази більше (235, у 2022-му – 62). Вилучено підакцизних товарів на суму 3,1 млрд грн, у 2022-му – 431 млн грн.

Зараз детективами бюро розслідується понад 1000 кримінальних проваджень (КП) по ухиленню від сплати податків, з яких направлено до суду понад 70, що в 5 разів більше, ніж за весь 2022-й. По цих справах відшкодовано завданих державі збитків – 1,7 млрд грн, з яких живими коштами 1,4 млрд грн (тобто особи визнають свою провину, а відшкодування збитків відбувається ще у процесі розслідування кримінального провадження). Аналітиками із застосуванням ризикоорієнтованого підходу упереджено більше ніж 5 млрд грн втрат держбюджету.

На якій стадії зараз перебувають конкурси на 200 вакантних посад у БЕБ? Чи багато охочих?

Конкурс доволі великий, на певних посадах 40 осіб на місце. На вимогу Ради громадського контролю при БЕБ всі учасники проходять поліграф. Заробітна плата детектива та аналітика у БЕБ – близько 50 000 грн.

Якщо Мінфін не погодить бюро додаткове фінансування, чи вистачить у вас бюджету на нових фахівців?

Від цих планів у такому разі доведеться відмовитися.

Чули версії від нардепів, що детективи працюють по дві-три години на день. Чи дійсно БЕБ доводиться скорочувати оплачуваний робочий час детективів?

Ні. Це було минулого року і лише один тиждень. Бюро працювало на чотири години менше, щоб втиснутися у межі відведеного бюджету. Зараз всі працюють повний робочий день, таких проблем немає.

Нардепи також вважають, що до БЕБ не мають переходити співробітники з колишньої ДФС, бо вони начебто не показують результату. Яка ваша позиція?

Таких застережень наразі немає, і законом це не передбачено. Мені здається, ці вимоги доволі дискримінаційні, бо колишнє місце роботи не означає, що людина є злочинцем і не може працювати у БЕБ.

Окремого обліку за таким критерієм у нас не передбачено, але, наприклад, після завершення останнього конкурсу, частка колишніх співробітників ДФС у штаті Бюро становила близько 20%.

Про тиск на бізнес та єдиний орган перевірок

БЕБ створювалося як єдиний орган, який мав би займатися економічними злочинами та, зокрема, справами, які стосуються бізнесу. В останньому інтервʼю президент знову підкреслив меседж про єдиний орган, який має відповідати за розслідування, в яких фігурує бізнес. Чи достатньо у бюро потужностей, щоб виконувати цю роль?

Все залежить від того, якою буде фінальна концепція. Якщо все залишиться у межах чинного закону, то потрібно буде 4000 співробітників.

Але, наприклад, якщо у підслідність БЕБ передадуть статтю про шахрайство (190 ст ККУ), то звісно штат потрібно буде збільшувати у рази. Бо по цій статті лише за півроку реєструють понад 600 000 заяв. У такому разі для розбудови інфраструктури та добору кваліфікованих співробітників потрібно буде мінімум три роки.

Певні зміни ми вже самі ініціювали. Наприклад, зараз БЕБ може розслідувати лише справи від 2 млн грн до 5 млн грн. Якщо сума менша, то це справи Нацполіції, а якщо більша – ДБР та НАБУ. Ми хочемо змінити ці вимоги – якщо детективи БЕБ першими виявили порушення, то вони мають право його розслідувати.

Ще одні справи, які ми бачимо за доцільне передати БЕБ, – зловживання з коштами міжнародної технічної допомоги. Зараз йдуть дискусії щодо цього з профільним комітетом.

Тож справа частково в потужностях, частково в підслідності, де провадження, в яких фігурує бізнес, зараз можуть розслідувати різні органи в залежності від суми, субʼєкта тощо.

Значну кількість розслідувань БЕБ проводить спільно з СБУ. Наскільки це ефективна взаємодія? Чи не є це ризиком все більшого входження СБУ на територію економічних злочинів, що є зоною відповідальності БЕБ?

СБУ виконує доручення органу досудового розслідування на проведення слідчо-розшукових дій. Це саме робить і національна поліція. Для того щоб БЕБ могло виконувати ці дії самостійно, потрібен час та гроші. Якщо бюджет на наступний рік буде ухвалений, то за рік ми можемо вийти на самостійне розслідування справ.

Які зараз сфери розслідувань в пріоритеті для БЕБ?

В першу чергу – злочини, повʼязані з підакцизними товарами. Викриття злочинних груп, які працюють у цій сфері. Друге місце – розкрадання бюджету, а також робота щодо запобігання таким випадкам. Наприклад, закупівлі барабанів в укриття, будівництво стадіонів тощо. Остання така справа стосується Закарпаття, де місцева влада хотіла відремонтувати стадіон на 42 млн грн. Третє – ухилення від сплати податків.

Зараз в ОП проходять зустрічі, щодо посилення тиску на бізнес з боку правоохоронців. На них присутні й представники БЕБ. Які результати цих зустрічей?

Зустрічі стосувалися конкретних кримінальних проваджень. По жодній з цих справ не дійшли висновку, що ми діяли незаконно чи були неправі. Наприклад, по одній зі справ було проведено дві експертизи – одна підтверджувала збитки, а інша ні. Для цього є суд, він може назначити ще одну експертизу та дійти висновку, хто у цій справі правий.

В ОП іншої думки та кажуть, що у 50% випадків бізнес мав рацію, щодо тиску правоохоронців.

Кожен кейс потрібно розглядати окремо. Навіть розпочате кримінальне провадження хтось вже сприймає як тиск, але як тоді працювати правоохоронним органам? Але згодний, що повинен бути певний баланс і такий майданчик допомагає почути один одного. Певні висновки потім можуть знайти своє відображення й у нормативно-правовій базі.

Але наразі немає жодної справи про перевищення детективом своїх повноважень.

На якій стадії зараз справа М-кіно? Скільки ще аналогічних справ зараз розслідує БЕБ?

Розслідування продовжується. З огляду на протилежні висновки двох експертиз, слідством призначено додаткову судово-економічну експертизу для підтвердження або спростування фактів, викладених у попередніх експертизах. За наявністю достатніх підстав буде оголошено про підозру, а остаточне рішення прийматиме суд.

Справи Коломойського, Фірташа та міскодингу

Коли БЕБ почало розслідувати справу бізнесмена Ігоря Коломойського? На чому ґрунтується ця справа?

Понад місяць тому. Кримінальне законодавство визначає жорсткий перелік осіб, які мають доступ до матеріалів справи. Я цього доступу не маю, бо не є учасником кримінального процесу. Над справою працює група детективів БЕБ та прокурорів Генеральної прокуратури, оперативний супровід – Служба безпеки України (СБУ).

Є й інші справи де фігурують компанії та особи повʼязані з Коломойським там є також результати. Але слідство триває, тож розголошувати деталі не можемо.

Які перспективи цієї справи? Чи може Коломойський отримати максимальний термін – 12 років?

Збір доказової бази триває. Також встановлюється коло причетних осіб до цієї справи Ми орієнтуємося на те, щоб завдані збитки по цих злочинах були відшкодовані державі та кожен поніс відповідальність згідно з законом.

Наші джерела в Офісі президента (ОП) та правоохоронних органах кажуть, що перед вручення підозри Коломойському в ОП відбулась нарада по цій справі, на якій було вирішено, що першими підозру мають вручити БЕБ та СБУ, а не САП та НАБУ. Це так?

Перший раз чую про цю зустріч.

На початку лютого СБУ та БЕБ провели обшуки у помешканні Ігоря Коломойського у справі про схеми на 40 млрд грн в «Укрнафті» та «Укртатнафті». На якій стадії це розслідування? У якому статусі у ньому фігурує Коломойський? Чи є підстави очікувати підозри для нього у цій справі?

Проводиться досудове розслідування. Наразі планується ряд експертиз. На жаль, з огляду на те, що розслідування триває, більше інформації я надати не можу.

Чи є прогрес у справі Дмитра Фірташа (схему розкрадання блакитного палива із газотранспортної системи України, про яку БЕБ та СБУ повідомили в травні)? Чи оголошений він у міжнародний розшук? Який план дій мають українські правоохоронці щодо цієї справи?

Наразі вже повідомлено про підозру понад 10 особам, з них частина — це керівники облгазів та РГК. Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно підозрюваних осіб та корпоративні права підсанкційного бізнесмена на загальну суму понад 7,4 млрд грн.

На даний час ми співпрацюємо з закордонними органами щодо вручення Фірташу підозри. Офіс Генерального прокурора готує подання, щоб повідомити про підозру.

Це яскравий приклад того, скільки людей потрібно для роботи БЕБ та чому нам потрібен наразі оперативний супровід СБУ. Це міжрегіональна компанія, де одночасно проводились обшуки в декількох регіонах. А крім неї відбувались і інші робочі процеси.

На початку серпня БЕБ заявило, що Держбюджет за 10 років втратив щонайменше 3 млрд грн податків від роботи криптобірж. На чому базуються ці розрахунки?

Використовувалися аналітично-пошукові системи, методи OSINT-розвідки. Аналітиками БЕБ встановлено загальний обіг криптоактивів по кореневим гаманцям досліджуваних криптобірж, проведено його порівняльний аналіз із задекларованим доходом власників і засновників криптобірж, які являються резидентами України, на підставі чого було встановлено загальні суми ризикових операцій та обсяг ймовірних втрат держбюджету у вигляді податку з доходів фізичних осіб.

Аналітики БЕБ користуються широким спектром інформаційно-аналітичних систем. Існує певна категорія інформаційно-пошукових платформ, які працюють у сфері блокчейну та дозволяють відслідкувати виключно всі операції, які здійснювалися за участю криптоактивів; дослідити всі ланки переказів певного криптоактиву та ланцюги його подальшого руху. Завдячуючи партнерам, аналітичний підрозділ БЕБ користується найсучаснішими розробками, в тому числі продуктом розробки американської компанії Chainalysis, Crystal Blockchain (Нідерланди).

Аналітичний підрозділ БЕБ в першу чергу звернув увагу на діяльність тих криптобірж, бенефіціарами яких є резиденти України. Наразі Бюро здійснює досудове розслідування стосовно суб’єктів, які є учасниками ринку криптовалют.

Матеріали по темі