Перекриття останнього доступного для проїзду вантажівок пункту пропуску між країнами – «Медика – Шегині» – означає, що торгівля з Польщею автотранспортом повністю заблокована, пояснила у бліцінтервʼю Forbes Ірина Коссе, старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- 23 листопада польські перевізники перекрили останній доступний для проїзду вантажівок пункт пропуску між країнами «Медика – Шегині». Блокада може тривати до 1 лютого 2024-го.
- «Можна констатувати: торгівля з Польщею автотранспортом повністю заблоковано», – пояснила Коссе, яка вивчає економічні відносини Україна – ЄС з 2011 року.
- У перші дні блокади перевізники втрачали €166 000 на день, порахувала Коссе. Але через заблоковані пункти пропуску пропускали принаймні 300–400 вантажівок. «Зараз ситуація значно ускладнилася: блокада поширилася на цистерни з пальним, тож втрати для економіки ще більші, але порахувати їх дуже складно», – пояснила вона.
- Блокада загрожує Україні дефіцитом на імпортні товари та вже вплинула на внутрішній ринок, повідомила економістка. Зокрема, вже зафіксовано дефіцит та зростання на 30% цін на скраплений газ, волонтери не можуть ввозити необхідне для фронту, бізнес вивозити експорт.
- Методи, якими польські перевізники добиваються своїх цілей підпадають під визначення «торгової війни», пояснила Коссе. Але оскільки польський уряд ще не висловив свою позицію, Україна сприймає це як ініціативу польських перевізників. До поляків погрожують долучитися перевізники Словаччини, Угорщини, Чехії, Литви. «Якщо вони приєднаються – це буде катастрофа», – зазначила Коссе.
- Найважливіша вимога протестувальників – повернути дозвільну систему для українських перевізників, що юридично зробити до червня неможливо, каже Коссе. Справжня мета блокади – закрити ринок ЄС вартістю €368 млрд для українських перевізників, пояснила економістка.
- Однак компанії, зареєстровані в Україні, поки що не становлять для польських перевізників загрози, адже не можуть перевозити товари між країнами ЄС, пояснила Коссе. Коли Польща стала частиною ЄС, саме завдяки таким перевезенням полякам вдалося відвоювати собі весь європейський ринок: у них були значно нижчі ставки фрахту, дешевша робоча сила. «Тепер вони бояться, що українці з ними вчинять так само», – додала вона.
Контекст
6 листопада польські перевізники заблокували три найбільші пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту: «Корчова – Краковець», «Гребенне – Рава-Руська» та «Дорогуськ – Ягодин».
23 листопада блокування руху вантажівок почалось і перед пунктом пропуску «Медика», суміжному з українським ПП «Шегині».
У середньому один день простою через страйк на польсько-українських пунктах пропуску завдає одній українській компанії близько 1 млн грн втрат, підрахувала Європейська Бізнес Асоціація. За оцінкою Федерації роботодавців, наразі економіка зазнала понад €400 млн збитків від блокування кордону.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
