Центральний банк Швеції (Riksbank) підвищив свою відсоткову ставку на цілий процентний пункт. Таким чином розпочалася глобальна агресивна грошово-кредитна політика, націлена на взяття цін під контроль, пише Bloomberg.
Ключові факти
- Більшість економістів очікували меншого зростання відсоткової ставки, втім, офіційні особи посилили свою реакцію на зростання споживчих цін, яке перевищувало їхні прогнози протягом 11 місяців поспіль.
- «Ризик того, що інфляція закріпиться, великий, і вкрай важливо, щоб грошово-кредитна політика діяла так, щоб інфляція знизилася і стабілізувалася», – йдеться у заяві центробанку.
- У цей час наступного року ставка, ймовірно, досягне 2,5%, що передбачає посилення ще на три чверті відсоткового пункту, згідно з новими прогнозами.
- Riksbank знизив усі свої прогнози зростання і тепер очікує, що шведська економіка скоротиться на 0,7% наступного року, а не збільшиться на цей показник.
- «Для шведської економіки було б ще болючішим, якби інфляція залишилася на нинішньому високому рівні. Якщо підвищити облікову ставку зараз, ризик високої інфляції в довгостроковій перспективі знижується, а отже, й необхідність ще більшого посилення грошово-кредитної політики в майбутньому», – пояснили у банку.
Контекст
Рішення Riksbank передує головному моменту тижня, коли Федеральна резервна система США, як очікується, вирішить підвищити ставку на 75 базисних пунктів.
У серпні Банк Норвегії підвищив базову процентну ставку на пів відсотка, до 1,75%, повернувшись до рівня березня 2012 року.
Інші партнери також очікують на підвищення ставок цього тижня, включаючи Національний банк Швейцарії та Центральний банк Норвегії, котрі, як очікується, збережуть або навіть посилять агресивність своїх позицій.
Цього тижня Банк Англії розгляне питання про те, чи варто проводити найбільше підвищення відсоткової ставки за 33 роки, щоб відреагувати на зростання інфляції та послаблення довіри до британських активів,
У серпні інфляція у Швеції досягла ще одного максимуму за три десятиліття в 9%, наголосивши, як політики недооцінили зростання цін.
Прагнучи надолужити втрачене, Riksbank стикається з дилемою, знайомою його глобальним колегам: як знизити інфляцію, не завдаючи надто великої шкоди економіці. Це особливо гостро відчувається у Швеції, де заборгованість домогосподарств висока, а понад 40% непогашених іпотечних кредитів мають ставки, встановлені терміном трохи більше трьох місяців.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
