Категорія
Новини
Дата

Українські аграрії скорочують посіви озимих через блокування портів та атаки РФ на інфраструктуру

Найбільші українські агрокомпанії скорочують посівні площі через вихід Росії з «зернової угоди» та атаки на портову інфраструктуру та склади, пише Bloomberg. Зокрема, HarvEast заявила, що виводить з обробки 10-15% найменш продуктивних площ.

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Ключові факти

  • Аграрії мають обмежений простір для зберігання, оскільки цього року накопичується врожай, а альтернативний судноплавний коридор уздовж Дунаю високовартісний і не має пропускної спроможності, також безпілотники РФ атакують порти та склади.
  • Рішення, прийняті в Україні протягом наступних кількох тижнів щодо пшениці, ячменю та ріпаку, матимуть наслідки для врожаю 2024 року. 
  • Українські агропідприємства «ІМК» та HarvEast вже скорочують посіви пшениці, причому перше планує вирощувати майже на третину менше. «ІМК» також не садитиме озимого ріпаку, заявив генеральний директор Алекс Ліссітса. «Астарта» скоротила свої посіви цієї культури.
  • Тепер закриття «зернового коридору» у Чорному морі загрожує обмежити постачання пшениці до кінця 2024 року.
  • За словами Ліссітси, урожай накопичується у силосних мішках на полях, оскільки його нема де зберігати. Російські атаки на українські річкові порти ускладнюють проблеми України, оскільки власники суден побоюються працювати там.
  • HarvEast заявила, що виводить з обробки від 10% до 15% найменш продуктивних площ. «За нинішніх цін на сільгосппродукцію, враховуючи проблеми з логістикою в українських аграріїв, і враховуючи кількість врожаю, яку ми отримуємо з малопродуктивних земель, заробити на ньому буде неможливо», – сказав гендиректор Дмитро Скорняков.
  • На Київщині компанія планує засіяти вдвічі менше озимої пшениці, ніж минулого сезону.

Контекст

Традиційно Україна відправляла зерно по всьому світу зі своїх чорноморських портів. Росія спочатку заблокувала цей маршрут після минулого вторгнення, але угода про безпечний коридор, укладена за посередництвом Організації Обʼєднаних Націй і Туреччини, дозволила відновити експорт.

Після року поставок, які неодноразово зривалися Москвою, минулого місяця Росія вийшла з угоди. З того часу Росія посилила напади на зернову інфраструктуру України, у тому числі атакувала ключові дунайські порти.

Литва запропонувала використати порти Балтійського моря для транзиту сільськогосподарської продукції з України. Однак це може подвоїти вартість доставки від кордону з Україною з огляду на додаткову відстань до цих терміналів. Європейський Союз розглядає можливість субсидування цих витрат.

Україна перенаправила частину експорту сільськогосподарських культур залізницею, автомобільними та річковими шляхами через своїх європейських сусідів, але ці обсяги викликають напруженість. Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія заборонили закупівлю українського зерна після того, як зниження цін викликало протести місцевих фермерів.

За даними Міжнародної ради з зерна, загальний обсяг виробництва зерна в країні цього року вже впав на 37% порівняно з довоєнним рівнем.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні