Вже 6 грудня Національна асамблея Південної Кореї може проголосувати за імпічмент чинного президента країни Юн Сок Йоля після його невдалої спроби запровадити в країні воєнний стан. Незалежно від результату, очевидно, що політичне майбутнє президента під великим сумнівом, пояснює можливий результат політичної кризи у Південній Кореї The Washington Post. Forbes Ukraine переказує головне з матеріалу
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль потрапив у політичну кризу після того, як 3 грудня оголосив про введення в країні воєнного стану. Перед тим він звинуватив опозицію у контролі над Національною асамблеєю (парламентом), симпатизуванні Північній Кореї й паралізуванні роботи уряду «антидержавною діяльністю».
4 грудня шість опозиційних партій подали до Національної асамблеї петицію про імпічмент президента. Голосування може відбутися вже в п’ятницю 6 грудня. Опозиція наразі має 192 із 300 місць у парламенті. Щоб ухвалити імпічмент, потрібно ще принаймні вісім голосів депутатів Правлячої партії, однак їхня підтримка поки під питанням.
«Не знаю, яка у Юна була кінцева мета. Але рішення про введення воєнного стану – політичне самогубство», – сказав The Washington Post політолог з Сеулу Пак Сон Мінь та додав, що президент, швидше за все, піде у відставку.
Тим часом кілька високопосадовців, включаючи міністра оборони Кіма Йона Хеня, вже пішли зі своїх посад. «Я беру на себе повну відповідальність за всі ситуації, повʼязані з воєнним станом. Подав президенту заяву про свою відставку», – сказав Кім Йон Хень.
Указ Юна про введення воєнного стану, який він скасував менш ніж через шість годин, викликала хвилю протестів серед населення. Щобільше, рішення президента вивело на вулиці тисячі людей, які вимагали його відставки. Ситуація нагадала протестну активність часів авторитарного правління в країні, пише WP.
Це перше застосування воєнного стану в країні за 44 роки. До переходу до демократії в 1987 році Південна Корея перебувала під військовою диктатурою. З того часу країна змогла стати відомою своїм активним громадянським суспільством і бурхливими протестами.
«Це історичний момент, але я не хочу переживати таку історію», – заявив WP один із протестувальників, наголошуючи на серйозності ситуації.
Марш проти президента Південної Кореї Юн Сок Йоля в Сеулі, Південна Корея, 4 грудня 2024 року. Тисячі протестувальників прийшли ввечері до офісу Юна в Сеулі Фото Getty Images
Юн, який став президентом Південної Кореї у травні 2022 року, через введення воєнного стану намагався отримати контроль над опозицією, що домінує в парламенті. Однак це рішення стало його великою політичною помилкою, пише WP. «Чому він це зробив – велика загадка», – зазначає аналітик Ду Йон Кім. «Він не передбачив, наскільки такий крок порушить демократичні принципи в країні, яка лише нещодавно позбулася авторитаризму», – пояснює Йон Кім.
Рішення Юна спричинило не тільки політичну кризу в країні, а й загострило відносини зі США, головним союзником Південної Кореї. У Вашингтоні висловили «глибоке занепокоєння» з приводу подій в Сеулі й навіть відклали заплановані консультації з Південною Кореєю через політичну нестабільність у країні.
Такі дії президента можуть вплинути й на співпрацю між Південною Кореєю та Японією в питаннях безпеки, особливо щодо північнокорейської загрози, зазначає WP.
Натомість опозиція звинувачує Юна у спробі підриву Конституції та демократії в Південній Кореї. Лідер головної опозиційної партії країни Лі Чже-Мьон заявив, що такі кроки президента можуть призвести до нових спроб введення воєнного стану або навіть оголошення війни з Північною Кореєю. Відповідно, шість опозиційних партій подали петицію про імпічмент Юна, пише WP.
«Абсурд, щоб подібне сталося у XXI столітті», – зазначила WP політична консультантка Чо Джі-Мін, підкреслюючи незвичність швидкої реакції громадськості на події. Протести й заклики до імпічменту стали більш серйозними. В разі підтримки опозиційної петиції справа буде передана до Конституційного суду. Але на ухвалення рішення можуть піти місяці.
Політика ж Юна під час його короткого президентського терміну викликала неоднозначну реакцію в країні. Його підхід, який акцентує на боротьбі з «пропівнічнокорейськими силами» та важливості підтримки авторитарного порядку, видається багатьом як повернення до темних часів військової диктатури.
Попри підтримку Юна з боку США, його політичне майбутнє зараз знаходиться під серйозною загрозою, пише WP.
Бенджамін Енгель, запрошений професор Університету Данкук, сказав WP, що у Юна є два варіанти: він може піти у відставку за власним бажанням, або ж зіткнутися з тривалою процедурою імпічменту. «Юн готовий. Питання лише в тому, коли і як», – резюмував професор.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
