Інвестори і фінансові установи в захваті від того, в якому стані ринки на початку нового року. Проте The Economist попереджає, що радіти ще зарано. Forbes обрав головне
Минулий рік для ринків виявився жахливим. Поки що 2023-й обіцяє бути іншим.
Різні індекси, серед яких Euro Stoxx 600, гонконгський Hang Seng та ціни на акції на значній кількості молодих ринків продемонстрували найкращий за кілька десятиліть початок року. S&P 500 піднявся на 5%.
Порівняно з піком у жовтні торговий індекс долара (trade-weighted US dollar index) опустився на 7%, що вказує на зниження страху за стан світової економіки. Навіть у біткоїна рік почався добре. Не так давно було відчуття, що рецесія уже на порозі – тепер же прогнози стають оптимістичнішими.
«Привіт, дешевший бензине – бувай, рецесіє!» – раділи аналітики JPMorgan Chase 18 січня у звіті про єврозону. А банк Nomura переглянув свій прогноз на близьку рецесію у Великій Британії і тепер прогнозує щось «менш неприємне, ніж ми очікували».
У Citigroup сказали, що «вірогідність повномасштабної світової рецесії, під час якої зростання багатьох країн одночасно піде в мінус, тепер становить близько 30%. Всю другу половину минулого року така вірогідність, за нашими підрахунками, становила 50%».
Але це все як соломинка, за яку хапається потопельник: світова економіка наразі слабша, ніж під час локдаунів у 2020-му. Та інвестори готові вірити у будь-що.
Причини для оптимізму
Прогнозисти частково реагують на економічні дані у реальному часі. Попри розмови про світову рецесію ще з лютого минулого року, коли Росія вторглася в Україну, ці дані були кращими, ніж очікувалося.
Подивімося на оцінку ВВП від Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) групи найбагатших країн світу, на яких припадає близько 60% світового виробництва. Не можна сказати, що у нього вибухове зростання, але станом на середину січня лише у кількох країн справи йдуть не найкращим чином (графік 1).
А індекс Національної асоціації менеджерів із закупівель у січні виріс на 2%, що відповідає зростанню ВВП.
Офіційні ж цифри неоднозначні. Роздрібні продажі в Америці виявилися нижчими, ніж очікувалося. Рівень замовлень японської техніки значно нижчий, ніж прогнозували.
Водночас впевненість споживачів у країнах OECD почала рости після того, як вона досягла найнижчої точки влітку.
Офіційну оцінку зростання ВВП Америки за четвертий квартал 2022-го оприлюднять 26 січня. Більшість економістів очікують побачити пристойну цифру, хоча пандемічні потрясіння можуть стати причиною того, що ці цифри будуть менш надійними, ніж зазвичай.
Тепер до ринків праці. У деяких багатих країнах, серед яких Австрія і Данія, рівень безробіття росте, а це красномовна ознака наближення рецесії. Майже і дня не проходить без того, щоб якийсь техногігант не оголосив про кадрові скорочення.
Проте технологічний сектор відповідає за відносно невелику частку ринку праці, а в більшості країн безробіття тримається на низькому рівні.
За нашими оцінками, незаповнені вакансії впали на 10% порівняно з 30 млн вакантних робочих місць, які зафіксували на початку минулого року. А кількість реально зайнятих людей впала на менш ніж 1% порівняно з піковим показником.
Інвестори звертають увагу на ринки праці, але найбільше їх нині цікавить інфляція. Поки що рано говорити про те, чи минула найбільша загроза.
У багатих країнах базова інфляція, показник основного тиску на економіку, все ще знаходиться на рівні 5–6%, що значно вище, ніж хотілося б центральним банкам. Але добре те, що вона хоча б не погіршується. В США базова інфляція падає, як і кількість малих бізнесів, які планують підвищувати ціни.
Чому ж все не так погано?
Два фактори вплинули на те, що економіка тримається: ціни на енергоресурси і фінанси приватного сектору.
Минулого року ціна на паливо у багатих країнах виросла на понад 20%, а в деяких країнах Європи – на 60% чи вище. Економісти очікували, що і у 2023-му ці ціни залишаться високими, притиснувши залежні від енергоресурсів сектори, як-то важка промисловість. З обома прогнозами вони прогадали.
Завдяки надзвичайно теплій погоді компанії проявили несподівану гнучкість у вирішенні проблеми високих цін. У листопаді промислове споживання газу в Німеччині було на 27% нижчим за нормальне, а промислове виробництво впало лише на 0,5% порівняно із попереднім роком. А в різдвяний період ціни на природний газ у Європі стали вдвічі нижчими, досягши рівня довоєнних.
Міцне фінансове становище приватного сектору теж зіграло свою позитивну роль. Родини в країнах «Великої сімки» все ще мають «надлишкові» заощадження (тобто ті, що перевищують рівень заощаджень у нормальні часи) на загальну суму $3 трлн (це близько 10% річних споживчих витрат).
У результаті цього витрати сьогодні залишаються стабільними, а споживачі можуть витримати вищі ціни і кредити.
Бізнес теж все ще має в запасі великі суми готівки. Багатьом бізнесам не треба хвилюватися за великі виплати за борговими зобовʼязаннями: цьогоріч виплати за корпоративними боргами у доларах становлять $600 млрд, тоді як у 2025-му ця сума вже буде $900 млрд.
Довгий шлях із надією
Чи зможуть дані й надалі перевищувати очікування? Існують деякі докази того, що найбільше сповільнення економічного зростання після введення жорсткішої монетарної політики відбувається місяців за девʼять.
Жорсткіші умови у фінансовому секторі почали запроваджувати місяців девʼять тому. Якщо ця теорія правильна, то невдовзі економіка повинна зміцнішати, навіть якщо вища облікова ставка почне зʼїдати інфляцію.
Китай – це ще одна причина для оптимізму. Хоча зняття внутрішніх карантинних обмежень уповільнило економіку у грудні, адже люди почали ховатися від вірусу, скасування політики «нульової толерантності до ковіду» зрештою спричинить зростання попиту на товари і послуги у світі. А синоптики прогнозують, що тепла погода затримається у більшості Європи.
Але і песимістичні прогнози мають місце. Центральним банкам треба ще багато зробити, щоб впевнено взяти інфляцію під контроль, особливо враховуючи те, що відкриття Китаю штовхає ціни на біржові товари вгору.
Крім того, економіка на порозі рецесії непередбачувана. Щойно люди почнуть втрачати роботу і скорочувати свої витрати, неможливо передбачити глибину занепаду.
А останні роки показують: якщо здається, що щось може піти не так, саме так і буде. Але добре мати надію на краще.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
