Судові баталії Дональда Трампа в США не вщухають. Наразі ключове питання щодо потенційного кандидата в президенти від Республіканської партії буде розглядатися Верховним судом США. Найвища судова інстанція країни 8 лютого почала розгляд справи, щоб вирішити, чи виключати Трампа з бюлетеня за його участь у заколоті 6 січня 2021-го. Politico і The Washington Post розглянули головні аргументи захисту й опонентів, їхні шанси на успіх та наслідки перемоги кожної зі сторін. Forbes переказує головне з матеріалів.
Наприкінці 2023 року шестеро виборців штату Колорадо (чотири республіканці та два незалежні) подали до Верховного суду штату позов. Вони вимагали виключити члена Республіканської партії Дональда Трампа з бюлетеня місцевих праймеріз цієї партії. На них мали обрати кандидата на президентські вибори в США, які стартують у листопаді.
Справа побудована на третьому розділі 14-ї поправки Конституції США, яку ухвалили після Громадянської війни і яка мала на меті не допустити колишніх конфедератів до владних посад. Третій розділ розширює формулювання основної поправки й каже, що ті, хто брав участь у заколоті після присяги про підтримку Конституції, не може більше займати державні посади в майбутньому.
Верховний суд Колорадо підтримав аргумент позивачів і виключив Трампа з бюлетенів. Адвокати експрезидента США подали апеляцію до Верховного суду США, щоб той скасував це рішення. Слухання усних аргументів сторін почалося 8 лютого 2024 року.
Politico пише, що більшість експертів з юриспруденції очікує на рішення на користь Трампа. Не останнім аргументом на підтримку такої думки є той факт, що більшість Верховного суду США (а це шість суддів) складається з консерваторів, тобто республіканців. Половину з них взагалі номінував сам Трамп.
Звісно, рішення ще не гарантовано, і у суддів є низка варіантів вироку, що буде залежати від того, які вони дадуть відповіді на шість ключових запитань.
1. Чи можна застосовувати до Трампа «заколотницьку» поправку?
Один з аргументів адвокатів Трампа ґрунтується на тому, що президент не є «посадовцем Сполучених Штатів» (an officer of the United States). А «заколотницька» поправка може застосовуватися лише до певних посадовців, які дали присягу «підтримувати Конституцію», а потім взяли участь у заколоті.
Трамп і його прихильники стверджують, що, згідно з Конституцією, посадовцями можуть бути лише ті, кого призначає президент, а не сам президент США. Його адвокати вказують на те, що в присязі очільника Білого дому немає слів про «підтримку Конституції».
Politico ж звертає увагу на те, що в присязі президент обіцяє «берегти, захищати і боронити» основоположний документ країни. А позивачі штату Колорадо додають, що в Конституції президентство називають посадою (office) близько 20 разів. Крім того, вони вважають нелогічними й абсурдними такі аргументи опонентів, адже навряд чи творці 14-ї поправки намагалися б залишити лазівку для президента, який під час своєї каденції брав участь у заколоті.
2. Чи дійсно 6 січня 2021-го був заколот?
Судді Верховного суду Колорадо вирішили, що події 6 січня підпадають під визначення «заколот», тому 14-та поправка тут може застосовуватися, адже в ній ідеться про «заколот чи повстання». У вищих судових інстанціях США, зауважує Politico, дуже прискіпливо ставляться до чіткого трактування понять.
На користь Трампа грає те, що серед близько 1300 кримінальних справ з приводу подій 6 січня в жодному звинуваченні не йдеться про вчинення саме заколотницьких дій. Лише в 14 справах підсудним виносили вирок про причетність до змови з метою заколоту. Та й у кримінальній справі міністерства юстиції проти Трампа про події 6 січня йому не висували звинувачення в заколоті.
І хоч багато окружних суддів, які слухали справи учасників штурму Капітолія, називали напад «заколотом», ніхто не намагався дати чітку юридичну оцінку тим подіям загалом.
3. Трамп «брав участь» у заколоті?
Для того щоб до обвинуваченого можна було застосувати 14-ту поправку, він або вона повинні були «взяти участь» у заколоті. А Трамп, кажуть його адвокати, «ніколи не брав участі й не організовував незаконні дії, які трапилися 6 січня 2021-го».
Захисники колишнього президента вважають, що тижні закликів Трампа «битися» і «битися з усіх сил», щоб опротестувати нібито вкрадені вибори, не дорівнюють його безпосередній участі в штурмі Капітолія. І це попри те, що він обіцяв, що 6 січня «буде скаженим!», а комітет Палати представників, який розслідував ті події, виявив, що Трамп знав про наявність зброї в декого з тих, хто прийшов на його виступ того дня.
4. Хто може ухвалити рішення?
Американське видання пише, що питання «А хто вирішує?» завжди є каменем спотикання в таких юридичних диспутах. У Конституції США просто не прописано, який саме орган має право не давати заколотникам балотуватися на державні посади.
Колорадські позивачі вказують на те, що різні штати після ратифікації 14-ї поправки взяли на себе відповідальність заборонити заколотникам допуск до державних посад. Конституція прямо не забороняє це, додають вони.
5. Чи не порушено Трампову свободу слова?
Республіканська партія Колорадо запропонувала власну альтернативу дискваліфікації Трампа: суд проголошує, що, згідно з Першою поправкою, політичні партії мають право включати у власні бюлетені кого завгодно. А вже після виборів, якщо кандидат переможе, можна буде застосувати інші процедури про визнання його непридатним для найвищої посади країни.
Але такий підхід може спровокувати політичний неспокій перед або після виборів, тому багато юристів та інших експертів закликають Верховний суд до однозначного рішення про придатність Трампа до участі в президентських виборах.
6. Чи стосувалася 14-та поправка виключно Громадянської війни?
Очевидно, що 14-та поправка ухвалювалася стосовно конфедератів, але з тексту не зрозуміло, чи її можна застосовувати виключно до них.
Одні дослідники юриспруденції вважають, що небезпечно й нерозумно застосовувати цю поправку до будь-яких інших випадків повстань, окрім тих, для яких її ухвалювали. Інші ж стверджують, що такий підхід не враховує ширший контекст Громадянської війни і спроб Трампа скасувати результати виборів 2020 року, який є спільним для обох ситуацій.
Викладачка юриспруденції Університету Говарда Шеррилін Айфілл написала про схожість погроз і насильства, які призвели до 6 січня, з тими, що трапилися на півдні в період Реконструкції. Крім того, пише Politico, расизм відіграв не останню роль в обох епізодах американської історії.
«Ідеологічне» рішення
The Washington Post проводить аналогію між справою Джорджа Буша-молодшого проти американського політика Альберта Ґора і чинною справою Трампа. У 2000-му під час президентських виборів демократ Ґор набрав більшість голосів по країні, але Верховний суд, за результатами по кожному штату, віддав перемогу Бушу. Таке рішення викликало обурення, але Ґор прийняв його, і незадоволення громадян вщухло.
Втім нині, зазначає видання, країна значно більш розділена, і багато хто скептично налаштований щодо суду й чесності виборів. Сам Трамп не припиняє сіяти недовіру до результатів наступних виборів: він вже сказав, що не прийме жодного результату, окрім власної перемоги.
Громадська думка про Верховний суд досягла рекордно низьких рівнів, повідомляє Gallup, переважно через скасування конституційного права на аборти. А опитування CNN показало, що менше половини американців дуже чи помірно довіряють рішенню Верховного суду у справах, повʼязаних із виборами 2024-го.
Прихильники республіканців вважають, що громадськість і Конгрес будуть більш прихильними до рішення суду, якщо воно буде більш-менш одностайне і його чітко аргументують.
Але найімовірнішим результатом буде 6:3 на користь Трампа, адже, як уже зазначалося, до складу суду входять шість республіканців. Такий «ідеологічний» результат може викликати невдоволення.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
