Категорія: Світ
Дата: 10 листопада 2024 13:00

Школи-електростанції та сонячні кооперативи. Хорватія планує досягнути кліматичної нейтральності до 2050 року. Чим її досвід корисний для України

Анастасія Дейна

Forbes

4 хв читання

Водоочисна станція Zagrebačke otpadne vode doo у Загребі майже повністю забезпечує свої потреби в електроенергії власною генерацією. Фото Анастасія Дейна, Forbes Ukraine

ЄС планує стати «кліматично нейтральним» до 2050 року – 80% споживання має припадати на зелену генерацію. Хорватія – в пʼятірці країн ЄС із найбільшою часткою відновлювальної енергетики в енергобалансі і не планує на цьому зупинятися. Що з її досвіду може допомогти Україні? Репортаж із хорватських міст Загреба і Крижевиць, де працюють школи-електростанції та сонячні кооперативи

У Хорватії в 2023 році вироблено 16 800 ГВт·год електроенергії, частка відновлювальних джерел – 74%. Найбільше зеленої електроенергії в країні виробляють гідроелектростанції. Будівництво вітрових і сонячних електростанцій переважно субсидується з ЄС. До 2030 року Хорватія планує подвоїти потужність своїх СЕС, до 800 МВт.

Більш ніж половину СЕС у Хорватії використовують для забезпечення власних потреб підприємств, комунальних та державних установ, за даними хорватського енергетичного агентства REGEA.

Популярне

Категорія: Рейтинги
Дата: Вчора

50 найкращих роботодавців країни

Кілька шкіл столиці Хорватії Загреба досягли енергетичної автономності завдяки тепловим насосам та сонячним електростанціям, міська водоочисна станція генерує електроенергію зі стічних вод, а в Крижевцях, неподалік від столиці, місцеві жителі створили три сонячні кооперативи.

Ціни на електроенергію в Хорватії для побутових споживачів близькі до українських: €0,11 (4,3 грн) за кВт⋅год. Чим хорватський досвід міг би бути корисним для України?

Енергоефективні школи

Сонячні панелі на даху приватної «Американської міжнародної школи» в Загребі (AISZ) дають можливість не лише повністю забезпечувати себе електроенергією в сонячні дні, а й віддавати частину в загальнодержавну енергомережу, каже директор Пол Баклі. Але взимку електроенергію все ще доводиться купувати.

Невелика електростанція на даху школи площею 7800 кв. м має потужність 130 кВт, і цього року її розширюють до 230 кВт.

Крім СЕС, енергоефективність будівлі підсилюють:

тепловий насос;
система рекуперації;
трикамерні вікна, які зберігають тепло значно краще за однокамерні;
зелена покрівля частини даху (ґрунт і трава, які втримують тепло);
розмір більшості вікон – від підлоги до стелі, щоб на максимум використовувати сонячне освітлення замість штучного;
зовнішні датчики світла, які дають можливість вмикати освітлення в приміщеннях на ту яскравість, якої не вистачає від сонця.

Ці заходи дали змогу школі звести викиди СО2 практично до нуля, стати nZEB-будівлею. Інвестували в створення такої енергосистеми €15 млн. Економія на електроенергії – €20 000 на рік, каже Роберт Ковак, технічний менеджер школи.

В Україні підвищити енергоефективність школи або побудувати таку з нуля можуть допомогти міжнародні фонди.

Наприклад, €5 млн гранту на будівництво nZEB-школи з сонячними панелями в селі Микуличі Київської області цього року надала Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO). Нова школа замінить два зруйновані росіянами навчальні заклади в с. Микуличі. Вона буде розрахована на 200 учнів початкової та середньої школи.

Електроенергія з відходів

«Чим більше ви їсте котлет, тим більше ми виробляємо електроенергії», – жартує Астрід Верболле, піарменеджерка водоочисної станції Zagrebačke otpadne vode doo, розташованої у Загребі. Це найбільша подібна станція в Хорватії, куди стікаються відходи з каналізацій майже 800 000 мешканців міста.

Очищена вода звідси йде в річку Савву, а більш щільні біологічні відходи – в анаеробні дайджестери, де бактерії їдять їх і продукують біометан.

Три біогазові установки продукують 75–80% електроенергії для потреб станції, решту електроенергії підприємство все ще купує в державній мережі.

Викиди СО2 тут зменшують не лише шляхом генерації електроенергії з відновлюваних джерел, але й з допомогою щільних резервуарів для відходів людської життєдіяльності. На всій відкритій території підприємства немає неприємного запаху.

Сонячні кооперативи

У Хорватії є щонайменше п’ять кооперативів, сонячні електростанції яких працюють або в процесі запуску. Три найбільші з них – Zelena energetska zadruga (ZEZ), ZEZ Sun та Klik – працюють у Крижевцях, де живуть 19 000 людей.

«Хочемо, щоб кожен громадянин міг легко інвестувати у виробництво власної електроенергії. І найпростіше для цього – сонячні електростанції», – каже один із засновників кооперативу ZEZ Горан Качіч.

Сонячну електростанцію ZEZ встановили на даху Центру технологій та розвитку у 2018 році, потужність – 30 кВт. 80% виробленої електроенергії йде на забезпечення будівлі, 20% – продається в державну електромережу. За шість років електростанція компенсувала 289 т CO2.

У кооперативі ZEZ 22 члени, всі – фізичні особи. Інвестиція кожного не мала перевищувати €1000, щоб ніхто не отримав занадто великий вплив на рішення кооперативу. Окупність станції – 10 років.

Виробництво власної електроенергії – важливе не лише для громадян, а й для підприємств, бо ціни на енергоносії в Європі – шалені, каже Качіч. «Сьогодні кубометр газу коштує €1, а завтра може підскочити в десятки разів від якоїсь несподіваної ситуації», – говорить він.

Серед проблем, з якими стикаються сонячні кооперативи у Хорватії, затяжні бюрократичні процеси та страх банків фінансувати такі проєкти, бо це для них нове явище.

Бюрократична частина для запуску кооперативної СЕС може тривати рік, каже Качіч – треба збирати мінімум 18 видів документів. Разом із колегами він подав пропозиції до зміни законодавства, щоб спростити процес запуску.

В Україні були спроби запустити схоже обʼєднання. Перший в Україні сонячний кооператив підключили до мережі в 2021-му. Потужність – 200 кВт. Його заснували 100 жителів Славутича. Електростанція досі не окупилася, виплата за зеленим тарифом була лише один раз, у 2023-му, каже інвестор кооперативу, киянин Віктор Загреба.

«Кооператив створювали, коли був зелений тариф і будували відповідні бізнес-плани. Зелений тариф накрився, «Гарантований покупець» перестав платити гроші, накопичилися борги, – пояснює Загреба. – На рахунок кооперативу гроші продовжують крапати, але невеликі».

Візит журналіста Forbes до Хорватії відбувся в рамках престуру, організованого The European Climate Foundation (ECF). Організація не впливала на зміст статті.

Матеріали по темі