Категорія: Світ
Дата: 10 листопада 2024 13:00

Школи-електростанції та сонячні кооперативи. Хорватія планує досягнути кліматичної нейтральності до 2050 року. Чим її досвід корисний для України

Анастасія Дейна

Forbes

4 хв читання

Водоочисна станція Zagrebačke otpadne vode doo у Загребі майже повністю забезпечує свої потреби в електроенергії власною генерацією. Фото Анастасія Дейна, Forbes Ukraine

ЄС планує стати «кліматично нейтральним» до 2050 року – 80% споживання має припадати на зелену генерацію. Хорватія – в пʼятірці країн ЄС із найбільшою часткою відновлювальної енергетики в енергобалансі і не планує на цьому зупинятися. Що з її досвіду може допомогти Україні? Репортаж із хорватських міст Загреба і Крижевиць, де працюють школи-електростанції та сонячні кооперативи

У Хорватії в 2023 році вироблено 16 800 ГВт·год електроенергії, частка відновлювальних джерел – 74%. Найбільше зеленої електроенергії в країні виробляють гідроелектростанції. Будівництво вітрових і сонячних електростанцій переважно субсидується з ЄС. До 2030 року Хорватія планує подвоїти потужність своїх СЕС, до 800 МВт.

Більш ніж половину СЕС у Хорватії використовують для забезпечення власних потреб підприємств, комунальних та державних установ, за даними хорватського енергетичного агентства REGEA.

Популярне

Категорія: Війна
Дата: Вчора

Путін погрожує захопити від чотирьох до шести областей України. Це б коштувало Росії понад 10 млн жертв та 24 роки війни. Розрахунки Forbes Ukraine

Кілька шкіл столиці Хорватії Загреба досягли енергетичної автономності завдяки тепловим насосам та сонячним електростанціям, міська водоочисна станція генерує електроенергію зі стічних вод, а в Крижевцях, неподалік від столиці, місцеві жителі створили три сонячні кооперативи.

Ціни на електроенергію в Хорватії для побутових споживачів близькі до українських: €0,11 (4,3 грн) за кВт⋅год. Чим хорватський досвід міг би бути корисним для України?

Енергоефективні школи

Сонячні панелі на даху приватної «Американської міжнародної школи» в Загребі (AISZ) дають можливість не лише повністю забезпечувати себе електроенергією в сонячні дні, а й віддавати частину в загальнодержавну енергомережу, каже директор Пол Баклі. Але взимку електроенергію все ще доводиться купувати.

Невелика електростанція на даху школи площею 7800 кв. м має потужність 130 кВт, і цього року її розширюють до 230 кВт.

Крім СЕС, енергоефективність будівлі підсилюють:

тепловий насос;
система рекуперації;
трикамерні вікна, які зберігають тепло значно краще за однокамерні;
зелена покрівля частини даху (ґрунт і трава, які втримують тепло);
розмір більшості вікон – від підлоги до стелі, щоб на максимум використовувати сонячне освітлення замість штучного;
зовнішні датчики світла, які дають можливість вмикати освітлення в приміщеннях на ту яскравість, якої не вистачає від сонця.

Ці заходи дали змогу школі звести викиди СО2 практично до нуля, стати nZEB-будівлею. Інвестували в створення такої енергосистеми €15 млн. Економія на електроенергії – €20 000 на рік, каже Роберт Ковак, технічний менеджер школи.

В Україні підвищити енергоефективність школи або побудувати таку з нуля можуть допомогти міжнародні фонди.

Наприклад, €5 млн гранту на будівництво nZEB-школи з сонячними панелями в селі Микуличі Київської області цього року надала Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO). Нова школа замінить два зруйновані росіянами навчальні заклади в с. Микуличі. Вона буде розрахована на 200 учнів початкової та середньої школи.

Електроенергія з відходів

«Чим більше ви їсте котлет, тим більше ми виробляємо електроенергії», – жартує Астрід Верболле, піарменеджерка водоочисної станції Zagrebačke otpadne vode doo, розташованої у Загребі. Це найбільша подібна станція в Хорватії, куди стікаються відходи з каналізацій майже 800 000 мешканців міста.

Очищена вода звідси йде в річку Савву, а більш щільні біологічні відходи – в анаеробні дайджестери, де бактерії їдять їх і продукують біометан.

Три біогазові установки продукують 75–80% електроенергії для потреб станції, решту електроенергії підприємство все ще купує в державній мережі.

Викиди СО2 тут зменшують не лише шляхом генерації електроенергії з відновлюваних джерел, але й з допомогою щільних резервуарів для відходів людської життєдіяльності. На всій відкритій території підприємства немає неприємного запаху.

Сонячні кооперативи

У Хорватії є щонайменше п’ять кооперативів, сонячні електростанції яких працюють або в процесі запуску. Три найбільші з них – Zelena energetska zadruga (ZEZ), ZEZ Sun та Klik – працюють у Крижевцях, де живуть 19 000 людей.

«Хочемо, щоб кожен громадянин міг легко інвестувати у виробництво власної електроенергії. І найпростіше для цього – сонячні електростанції», – каже один із засновників кооперативу ZEZ Горан Качіч.

Сонячну електростанцію ZEZ встановили на даху Центру технологій та розвитку у 2018 році, потужність – 30 кВт. 80% виробленої електроенергії йде на забезпечення будівлі, 20% – продається в державну електромережу. За шість років електростанція компенсувала 289 т CO2.

У кооперативі ZEZ 22 члени, всі – фізичні особи. Інвестиція кожного не мала перевищувати €1000, щоб ніхто не отримав занадто великий вплив на рішення кооперативу. Окупність станції – 10 років.

Виробництво власної електроенергії – важливе не лише для громадян, а й для підприємств, бо ціни на енергоносії в Європі – шалені, каже Качіч. «Сьогодні кубометр газу коштує €1, а завтра може підскочити в десятки разів від якоїсь несподіваної ситуації», – говорить він.

Серед проблем, з якими стикаються сонячні кооперативи у Хорватії, затяжні бюрократичні процеси та страх банків фінансувати такі проєкти, бо це для них нове явище.

Бюрократична частина для запуску кооперативної СЕС може тривати рік, каже Качіч – треба збирати мінімум 18 видів документів. Разом із колегами він подав пропозиції до зміни законодавства, щоб спростити процес запуску.

В Україні були спроби запустити схоже обʼєднання. Перший в Україні сонячний кооператив підключили до мережі в 2021-му. Потужність – 200 кВт. Його заснували 100 жителів Славутича. Електростанція досі не окупилася, виплата за зеленим тарифом була лише один раз, у 2023-му, каже інвестор кооперативу, киянин Віктор Загреба.

«Кооператив створювали, коли був зелений тариф і будували відповідні бізнес-плани. Зелений тариф накрився, «Гарантований покупець» перестав платити гроші, накопичилися борги, – пояснює Загреба. – На рахунок кооперативу гроші продовжують крапати, але невеликі».

Візит журналіста Forbes до Хорватії відбувся в рамках престуру, організованого The European Climate Foundation (ECF). Організація не впливала на зміст статті.

Матеріали по темі