«Є-повістка». Чому «електронні повістки» в «Дії» поки не можливі в Україні? Пояснює адвокат Валерій Єфремов /Getty Images
Категорія
Війна
Дата

«Є-повістка». Чому «електронні повістки» в «Дії» поки не можливі в Україні? Пояснює адвокат Валерій Єфремов

Getty Images

У майбутньому повістки в ЗСУ можуть надсилати в «Дії», в ефірі телемарафону заявив народний депутат Федір Веніславський. «Послуги немає ані в розробці, ані в планах», – відреагував на це міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Чи можливі «електронні повістки» в Україні з точки зору закону? Пояснює адвокат АО «A.S.A. GROUP».

Історія з можливими повістками в «Дії» тягнеться з часу затвердження постановою Кабміну №1487 від 30 грудня 2022 року оновлених правил військового обліку. В документі йдеться про формування електронного реєстру військовозобов’язаних і дистанційну постановку на військовий облік. Це й породило занепокоєння у громадян, хоча в порядку не міститься й натяку на варіант розсилати повістки чи брати на військовий облік через «Дію».

Чому повістки в «Дії» з точки зору закону поки неможливі

Технічна можливість надсилати електронні сповіщення через «Дію» існує. Як мобільний застосунок – це інформаційно-довідкова система, яка дистанційно надає послуги. Це інструмент допомоги громадянам і спрощення комунікацій з державою, але не для будь-якого примусу.

«Дія» вже повідомляє громадянам України про штрафи, відкриті виконавчі провадження та судові рішення. Але функція повідомлення не замінює й не підміняє порядок вручення тих же судових рішень, постанов про накладення штрафів та інших процесуальних документів, визначених законодавством.

Українське законодавство теж поки що не готове до «електронних повісток». Існує чітко визначена форма повістки військовозобовʼязаним, а також хто і як їх може вручати. Зараз повістку мають вручити військовозобов’язаному особисто, і він повинен розписатися про її отримання. Будь-які альтернативні способи вручення повісток: усне повідомлення, телефонна розмова, смс-повідомлення чи інші способи на сьогодні поза законом. 

Це твердження ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну підтверджено усталеною судовою практикою Верховного суду (ВС). 

У постанові ВС від 28 січня 2020 року по справі №759/5435/16-к зазначено: якщо відсутні дані про вручення повістки військовозобов’язаному чи про фіксування відмови в її отриманні, то відсутня й вина особи в ухиленні від призову за мобілізацією. 

А в постанові від 14 грудня 2021 року по справі №761/8429/16-к ВС наголосив, що військовозобов`язаний повинен особисто отримати повістку та мобілізаційне розпорядження, а недозаповнені повістки (без вказівки року, місця й конкретного часу) є неналежним повідомленням військовозобов’язаного про необхідність прибути до військкомату.

Свіжих позицій ВС щодо подібних справ немає. Ті, що були відкриті після початку повномасштабної війни, у своїй більшості зараз перебувають у судах першої інстанції. На жаль, українське правосуддя не настільки швидке. Вищевказані рішення ВС передані в суди першої інстанції ще у 2016 році.

Тобто, з точки зору чинного законодавства та духу права – військовий обов’язок перед державою громадянин має виконувати особисто, ці відносини не допускають посередництва або представництва.

Повістки в «Дії» можна запустити, але порушивши конституційні права

Нардепи можуть переписати українські закони під можливу розсилку повісток в армію через «Дію» онлайн, але перед тим доведеться вирішити низку складних питань:

  • Як підтвердити належність телефонного номера конкретному громадянину? Мобільні стартові пакети можна купити будь-де, а громадяни мають по декілька сім-карт.
  • Що вважати належним врученням «електронної повістки»: факт надсилання документа військовим комісаром, авторизації (входу) в застосунок «Дія» чи відкриття повістки військовозобов’язаним у застосунку? 
  • На якій підставі примусити військовозобов’язаних користуватись смартфоном, встановити на нього «Дію» та авторизуватись в застосунку щодня?

Навіть розвʼязавши ці питання, потрібно розуміти, що порушуються конституційні права громадян: 

  • Не всі громадяни користуються смартфоном щодня. Відмова від гаджетів може бути як свідомим вибором особи, так і сформована релігійними переконаннями або необхідністю дотримуватися релігійних обрядів. 
  • Держава має гарантувати доступність сервісу для кожного громадянина. Під гарантіями розуміється обов’язок держави власним коштом забезпечити кожного військовозобов’язаного смартфоном і доступом до інтернету. Чи готова до цього держава?
Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні