Категорія
Світ
Дата

«10 років на завершення війни в Україні». На четвертий день ВЕФ світові лідери говорили про майбутнє України та РФ, конфлікт в Ізраїлі, загрози ШІ та економіку майбутнього. Щоденник Давосу від Forbes

Всесвітній економічний форум у Давосі, 2024 рік /Getty Images

Всесвітній економічний форум у Давосі, 2024 рік Фото Getty Images

Геополітичні, економічні та технологічні дискусійні панелі продовжилися й на четвертий день Всесвітнього економічного форуму. Гендиректор OpenAI Сем Альтман приєднався до обговорення безпеки ШІ, очільниця Європейського центробанку Крістін Лагард говорила про відновлення довіри до економістів, а політики різних країн висловилися про ізраїльсько-палестинську війну, війну в Україні та майбутнє Росії.

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Чому економістам не довіряють

Крістін Лагард /Getty Images

Крістін Лагард, президентка Європейського центрального банку, під час панельної сесії третього дня Всесвітнього економічного форуму у Давосі, 18 січня 2024 року. Фото Getty Images

Крістін Лагард, очільниця ЄЦБ, на запитання по те, що хорошого чи поганого в сучасній економіці, звертається до визначення цього поняття: «Економіка – це розподіл ресурсів, яких бракує». У 1980–1990-х економіка шляхом розвитку глобалізації і вільних ринків зосереджувалася на розподілі ресурсів з точки зору ефективності. Сьогодні ж, вважає Лагард, ефективність відійшла на другий план, поступившись важливістю безпеці.

Свою думку вона ілюструє трьома прикладами: кліматичні зміни, енергія та ланцюги постачання. Кожна країна намагається убезпечити себе від наслідків впливу кліматичних змін, використання енергії як зброї (тут вона згадала війну Росії в Україні) і розірвання ланцюгів постачання, але про ефективність у цих процесах більше не йдеться.

Вирішення цього питання колишня очільниця МВФ вбачає у зміні моделі поведінки сучасних економістів, які схильні до племінного мислення, консультуючись лише між собою у своїй економічній бульбашці. Вона закликає до того, щоб економісти частіше шукали порад в інших галузях, щоб розширити горизонти свого розуміння світових тенденцій.

«Залучення до діалогу науковців, які досліджують кліматичні зміни, вже допомагають нам робити точніші економічні прогнози на майбутнє», – сказала вона, додавши, що включення в дискусію епідеміологів до розпалу пандемії було б вдалим рішенням, але цього не сталося вчасно.

Майкл Сендел, професор Гарвардського університету, який спеціалізується в галузі політичної філософії і політології, сказав, що економіка глобалізації останніх 40 років «проклала шлях і несе відповідальність за популістичні наративи проти еліт, нерівності і розділення суспільства, які ми спостерігаємо сьогодні». 

Іцхак Герцоґ про ізраїльсько-палестинську війну

Іцхак Герцоґ /Getty Images

Президент Ізраїлю Іцхак Герцоґ показує фотографію з 10-місячною дитиною Кфір Бібас, яку утримує в заручниках ХАМАС, під час сесії на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, 18 січня 2024 року. Фото Getty Images

Президент Ізраїлю почав розмову зі згадки про 136 полонених, яких ХАМАС тримає в заручниках. Він нагадав, що це не лише євреї, хоча їх більшість, а й мусульмани, а також громадяни інших країн: жінки, діти, люди похилого віку. В полоні залишаються навіть ті, хто потрапив до рук терористів ще в 2014 році.

«Існує імперія зла в Тегерані, яка витрачає мільярди доларів в грошовому і збройному еквіваленті на те, щоб зруйнувати людські життя і мир в регіоні та світі», – натякнув Герцоґ про реального винуватця розпалювання конфлікту.

Іцхак Герцоґ висловив свою підтримку мирній угоді із сусідами-палестинцями, але зауважив, що його громадянам важко підтримувати її в час, коли їх регулярно обстрілюють. Він закликав світ до міжнародної коаліції проти джихадистів і вдався до наративу, який може здатися знайомим українцям: «Якби не було Ізраїлю, Європа була б наступною».

Коли було порушено питання про гуманітарну кризу в Секторі Гази, ізраїльський президент, по суті, сказав, що іншого вибору в них немає, окрім як обстрілювати цю територію. Коли армія Ізраїлю заходить у домівки в Газі, то під кожним ліжком знаходить ракету, зброю, буклети про джихад, ІДІЛ і знищення євреїв, зазначає він. І наполягає, щоб палестинці виявили більшу політичну волю до реформування своєї системи управління державою, в центрі якої буде мирне співіснування з Ізраїлем.

На критику виходу Ізраїлю із Сектору Гази у 2006-му Герцоґ конкретно не відреагував, лише повторив про відповідальність палестинців за вибір свого керівництва і за виховання дітей у нульовій толерантності до тероризму і ненависті до євреїв та ізраїльтян. 

Президент висловив підтримку плану Саудівської Аравії щодо врегулювання конфлікту, але виключно за умови, що із Сектору Гази не йтиме терористична загроза. «Ізраїльтяни втратили довіру до мирних процесів. Вони бачать глорифікацію тероризму в сусідів», – додав він, закликавши не засуджувати Ізраїль за бажання захиститися.

Позов ПАР проти Ізраїлю за звинуваченням у геноциді Герцоґ назвав «абсолютним лицемірством», адже міжнародний закон про геноцид заснований на Голокості. 

Цікаве зауваження: зал не встав і не дякував ізраїльському президенту довгими оваціями, як це було після аналогічної бесіди із українським президентом Володимиром Зеленським.

Ізраїльсько-палестинський конфлікт очима Ірану

Хосейн Амір-Абдоллахіан /Getty Images

Міністр закордонних справ Ірану Хосейн Амір-Абдоллахіан під час панелі на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, 17 січня 2024 року. Фото Getty Images

Розмова з міністром закордонних справ Ірану Хосейном Амір-Абдоллахіаном оберталася навколо конфлікту на Близькому Сході та ролі Ірану в його підживленні. Корінь нинішньої ізраїльсько-палестинської війни не в подіях 7 жовтня, а в «75 роках окупації Палестини ізраїльським режимом, аналізував він. ХАМАС – це група, яка бореться за звільнення Палестини, яку ми не вважаємо терористичною і яка розпочала визвольну операцію [7 жовтня]». Амір-Абдоллахіан запевняє, що Іран не прагнув розпалювання конфлікту, а лише реагував на «геноцид Ізраїлю проти палестинців». 

Він звинуватив США у розширенні конфлікту до Червоного моря, коли вони завдали удару по єменцям і єменським кораблям.

На запитання про те, чи Іран постачає дрони Росії, які та використовує у війні проти України, міністр заперечив ці звинувачення. Він сказав, що ніхто ще не довів зворотного, адже Україна на прохання Ірану так і не надала речових доказів того, що по ній виконують удари саме дрони іранського виробництва. Офіційний запит на ці докази відбувся ще 11 місяців тому в столиці Оману під час зустрічі міністрів закордонних справ двох країн.

Але ведучий зауважив, що «шахед» – це не російська назва, але тим не менш саме так називають свої дрони росіяни. На це міністр сказав, що вони «багато кому в регіоні постачали свої дрони в рамках оборонних угод, тому їх міг хто завгодно скопіювати».

Крім того, наполягає Амір-Абдоллахіан, Росія неодноразово запевняла Іран, що не використовує іранські дрони проти українців. А от Київ лише «розводить галас своїми безпідставними звинуваченнями». 

Безпека та ШІ

Сем Альтман, OpenAI /Getty Images

Генеральний директор OpenAI Сем Альтман під час панелі на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, 18 січня 2024 року. Фото Getty Images

Марк Беніофф, гендиректор Salesforce, запевняє, що наразі ще не настав момент, коли ШІ може повноцінно замінити людину. Тому тут бити на сполох не треба. Технологія поки що може бути лише інструментом, який покращує ефективність і продуктивність людей. Ставити питання про довіру до ШІ варто тоді, коли технологія зможе повністю замінити людину.

Джулі Світ, гендиректорка Accenture, наполягає: щоб вести врівноважену дискусію про ШІ, потрібна освіта для всіх, хто хоче про нього говорити, а тим паче використовувати чи регулювати. Відповідальне використання ШІ в першу чергу передбачає попередження, що в певному процесі застосовували ШІ, вважає вона. Це роблять в її компанії і це, на її думку, стане трендом впродовж року-двох.

«Технологічна революція трансформує біохімічну галузь. Впевнений, що ми входимо в епоху наукового ренесансу завдяки співпраці технологій і природничих наук», – відзначив Альберт Бурла, гендиректор Pfizer. Як приклад він наводить створення пігулки від COVID-19, хімічну формулу якої розробили за чотири місяці, хоча раніше на це пішло б чотири роки.

Штучний інтелект допоміг змінити процес розробки ліків, під час якого вчені по черзі синтезують мільйони молекул, щоб знайти потрібне поєднання. Приголомшлива обчислювальна потужність ШІ суттєво скорочує поле для пошуку, пропонуючи комбінації з найбільшим потенціалом, які потім тестуються вченими. «Це економить величезну кількість часу, а отже, рятує життя», – розповів Бурла. 

Він вважає, що переваги ШІ переважають над його недоліками, особливо в сфері медицини, але «регулювання цієї технології, безумовно, необхідне». Втім потрібні такі правила, які б забезпечували рівновагу між сприянням розвитку ШІ і захистом від недобросовісних гравців, які зловживають технологічним прогресом.

Джеремі Гант, канцлер скарбниці Британії, вважає, що потрібно дати можливість ШІ-технології розвинутися, а регулювання з боку урядів повинне бути «мʼяким, бо ми ще наразі так багато не знаємо про ШІ».

Найбільша проблема запровадження регулювання ШІ, на думку Сема Альтмана, гендиректора OpenAI, у тому, хто визначатиме цінності, на яких будуть засновані регуляторні правила. «Хто визначатиме налаштування за замовчуванням? Межі? Те, як ШІ має працювати в одній країні, порівняно з іншою. Дозволені й заборонені способи використання. Це величезне питання для суспільства», – вважає Альтман.

На теперішньому етапі технологічного розвитку ШІ навряд чи досягне значно більшого масштабування систем, ніж є наразі, сказав гендиректор OpenAI. «Для цього потрібні нові винаходи», – вважає підприємець.

Страх перед ШІ – це непогано, запевняє Альтман, і він розуміє занепокоєння суспільства тим, що в приватних компаніях зосереджений контроль за такою революційною і потенційно небезпечною технологією. «Від нас і таких компаній, як наша, залежить залучення суспільства до дискусії про безпеку», – пояснює гендиректор OpenAI, додавши, що такий діалог можливий, лише якщо дати ШІ в руки людям і отримати від них фідбек. 

Світове зростання

Христя Фріланд /Getty Images

Христя Фріланд, віцепрем’єр-міністерка і міністерка фінансів Канади, під час панельної сесії третього дня Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) у Давосі, Швейцарія, у четвер, 18 січня 2024 р. Фото Getty Images

Модератор дискусії зазначив, що минулого року було зафіксовано 3% світового зростання, а цього року очікується 2,8%. Головне питання панелі: як забезпечити відновлення зростання з думкою про рівність, збереження робочих місць і довкілля.

Христя Фріланд,віцепрем’єр-міністерка і міністерка фінансів Канади, розповіла про два тренди, що впливали на світові інвестиції та економічне зростання останніх років. 

  1. Зосередження на стійкості ланцюгів постачання. COVID-19, а потім незаконне вторгнення Росії в Україну, змусили країни перекроїти свою торгівлю і змінити стратегії залучення інвестицій.
  2. Перехід на зелену енергію. 

З приводу декарбонізації економік вона згадала думку великого інвестора в Канаду, який попередив про те, щоб декарбонізація не стала дорівнювати деіндустріалізації. Своє «озеленення» економіки Канада проводить із обережністю, щоб люди не втрачали роботу, а зростання і виробництво продовжувалися.

Фріланд наголосила на тому, що яку б економічну, індустріальну чи інвестиційну політику не ухвалювали уряди, вони завжди повинні ставити собі головне питання: «Чи покращить це життя людей, яких я представляю?». 

Валдіс Домбровскіс, європейський комісар із торгівлі, бачить майбутнє економічного зростання ЄС у забезпеченні мультилатеральних торгових відносин і принципі диверсифікації ланцюгів постачання. Тільки таким чином можна захиститися від «нечесних гравців, які грають за власними правилами».

Майбутнє Росії та війна в Україні

Валдіс Домбровскіс /Getty Images

Валдіс Домбровскіс, торговий комісар Євросоюзу, під час панельної сесії третього дня Всесвітнього економічного форуму у Давосі, 18 січня 2024 року. Фото Getty Images

Валдіс Домбровскіс, віцепрезидент Єврокомісії, запевнив, що санкції проти Росії працюють, але потрібно зробити більше, щоб інші країни краще їх дотримувалися. Він наголосив на тому, що потрібно надати Києву всю необхідну допомогу: військову, економічну, гуманітарну – до остаточної перемоги України. 

З приводу російських активів Домбровскіс сказав, що наразі в Єврокомісії є законопроєкт про те, щоб прибутки від цих активів ішли в бюджет ЄС і могли бути використані для допомоги Україні. Також на рівні «Великої сімки» обговорюють законодавчу базу для передання в перспективі російських активів Україні. 

З приводу китайсько-російських відносин Радослав Сікорський, голова МЗС Польщі, сказав, що Росії Китай потрібен більше, ніж навпаки. Крім того, у цих відносинах Москва – молодший партнер. Розірвати цей союз Захід не зможе, вважає він, бо лідери Китаю і Росії дуже близькі ідеологічно, а їхнє виживання взаємозалежне.

Міністр закордонних справ Польщі задався парадоксальним питанням, яке викликало сміх у залу: «Чи ж не дивно, що територіально найбільша країна в світі хоче більше територій? Хіба їй мало землі?». Він визнав, що за своєї попередньої каденції на тій же посаді він сприяв нормалізації відносин між Росією і Польщею, але нині це неможливо. «Путін перетнув точку неповернення», – вважає він.

Лумініца Одобеску, міністерка закордонних справ Румунії, назвала брехнею наратив Росії про те, що вона веде «війну за виживання з колективним Заходом». Насправді ж РФ воює проти світового порядку, який встановився після Другої світової. Тому, каже міністрерка, війна в Україні стосується не лише України, а й Європи. Через це необхідно продовжувати давати Києву все необхідне до повної стратегічної перемоги України. Від цього залежить безпека Європи, бо Росія веде ідеологічну війну й України їй може не вистачити.

Домбровскіс і Ґабріелюс Ландсберґіс, литовський політик, погодилися в тому, що Захід зробив замало і діяв надто повільно для того, щоб контрнаступ України вдався так, як міг би, якби вчасно надавалася уся можлива зброя.

Ландсберґіс попереджає, що зараз цілком можливий як позитивний сценарій (тобто перемога України), якщо Захід вирішить збільшити допомогу, так і негативний. Якщо Захід не обʼєднається в забезпеченні України усім необхідним для перемоги, поразки Києву не уникнути, зауважив він.

Сікорський вважає, що демократичні реформи в Росії можливі лише тоді, коли вона програє війну в Україні. Він нагадав, що будь-які реформи, успішні чи ні, йшли за військовою поразкою Росії: Кримська війна, Російсько-китайська війна, великі втрати у Першій світовій війні і саморозпад СРСР у «холодній» війні.

На завершення війни Сікорський дає 10 років, керуючись прикладом інших колоніальних війн. Історія показує – приблизно стільки потрібно, щоб агресор зрозумів безглуздість втрат і відбулася зміна режиму в імперіалістичній країні, який зможе визнати помилку – розвʼязання війни. 

Про події першого дня ВЕФ читайте в матеріалі за лінком. Добірка головних цитат другого та третього днів ВЕФ.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні