Цінові обмеження на російську танкерну нафту, які вводять союзники України, можуть спричинити сильні потрясіння на світовому нафтовому ринку, пише Finanical Times. Forbes вибрав головне.
Наступного тижня, коли Європа відмовиться від морського постачання російської нафти, правила, які роками діяли на світовому ринку, можливо, перестануть працювати. Новий пакет санкцій Заходу проти Росії передбачає не лише відмову ЄС від російської танкерної нафти, а й заборону страхування суден, які перевозять її до третіх країн. Виняток зробили тільки для тих, хто буде дотримуватися встановленої Заходом цінової стелі.
Сам факт того, що геополітичні противники Кремля диктуватимуть ціну, за якою Росія може продавати нафту, – приниження для країни, яка виробляє понад 10% світового обсягу цієї сировини. Як Москва відреагує на цей крок, поки що незрозуміло: ймовірно, спробує домовитися про спільні дії із Саудівською Аравією на зустрічі ОПЕК у Відні на початку грудня.
Для енергетичної галузі загалом зміни можуть стати тектонічним зрушенням. За словами учасників галузі, порушаться ланцюжки поставок, які формувалися десятиліттями.
«Глобальні ринки існують навколо магістральних напрямків за віссю «Росія – Європа» (газ), а також за віссю «Близький Схід – Азія» (і нафта, й газ), – говорить аналітик S&P Global Commodity Insights Роджер Діуан. – Тепер незрозуміло, як функціонуватиме ринок. Зміни будуть кардинальними. Вони несуть конфронтацію та нестабільність».
Який ціновий поріг стане «караючим ударом»
Ринок нафти поки що ніяк не реагує на зміни. Нафта марки Brent подешевшала з червневих $120 до $85 за барель: ціна падає через ознаки рецесії в різних країнах, які турбують трейдерів. Крім того, попит на нафту знижується в Китаї. Причина – уповільнення зростання економіки через політику «нульової толерантності до COVID» та рекордний за своєю силою спалах епідемії.
Навіть незважаючи на падіння, ціни на нафту залишаються вищими, ніж у період із 2015-го по 2021 роки. Дизельне пальне, яке Росія експортує у великих обсягах, як і раніше, коштує дуже дорого.
Європейські ціни на газ впали з пікових значень $500 за барель нафтового еквівалента, якого вони досягли влітку. Але вони однаково приблизно в п’ять разів вищі від середньостатистичної норми, що завдає шкоди світовій економіці та посилює інфляцію.
Ідею порогової ціни на російську танкерну нафту вперше запропонувало міністерство фінансів США. Для адміністрації Байдена це спосіб позбавити Кремль доходів, але водночас зберегти експорт російської нафти, інакше неминуче нове зростання цін на нафту. План покликаний частково компенсувати набагато жорсткіші санкції, розроблені проти російського нафтового експорту країнами ЄС. З огляду на те, що ЄС та Велика Британія домінують на ринку страхування нафтових танкерів, США побоювалися, що європейські санкції призведуть до повного припинення поставок із Росії: судновласники могли просто відмовитися транспортувати російську нафту. Тому Вашингтон наполіг на умові, що їм дозволять страхувати танкери, якщо покупець заплатив за нафту не більше за порогову ціну, встановлену в західних столицях.
«Велика сімка» затвердила план США, а ЄС включив його до жовтневого санкційного пакету. Але союзники досі сперечаються про те, який ціновий поріг необхідно встановити. Деякі європейські країни наполягають на ціні, яка завдасть Росії «караючого» удару – $20 за барель. Інші закликають встановити діапазон $60–65, кажуть джерела FT. Але приблизно за цією ціною Росія і зараз продає свою нафту.
«Схоже, що ці заходи більше спрямовані на те, щоби приборкати інфляцію, а не позбавити Росію доходів», – каже Хеліма Крофт, голова відділу глобальної товарної стратегії RBC Capital Markets.
Чи можуть нафтові ціни зрости?
Багато аналітиків вважають, що трейдери вже звикли до думки про нові санкції і що гострої реакції на нововведення вже не буде. Дехто вказує, що в 2019-му прогнози про тотальний дефіцит дизпалива так і не матеріалізувалися. Не сталося й катастрофічного обвалу російського нафтовидобутку через санкції на початку року. Тому більшість трейдерів уже не вірять у негативні прогнози, розповідає аналітик Мартін Ратс Morgan Stanley. «Росії вдається експортувати свою нафту в практично незмінних обсягах», – каже він.
Інші експерти стверджують, що цінова стеля сама по собі може спровокувати зростання цін. Наприклад, аналітична компанія Bernstein прогнозує, що торгівля російською нафтою стане величезною проблемою і вплине на нафтові ринки наступного року.
Росія має знайти нових покупців на 2,4 млн барелів нафти на день, які раніше купували ЄС і країни «Великої сімки». Очікується, що ці обсяги викуповуватимуть Індія та Китай. Вони вже дали зрозуміти, що не підтримають обмеження цін за політичними мотивами: не ставитимуть під загрозу стосунки з Москвою, бо не хочуть, щоб їх запідозрили в слабкості перед Заходом.
Новий пакет санкцій Заходу проти Росії передбачає не лише відмову ЄС від російської танкерної нафти, а й заборону страхування суден, які перевозять її до третіх країн. Фото Getty Images
За оцінками Bernstein, Росії може знадобитися до 100 танкерів, які готові працювати без західної страховки. Це рівень, який, на їхню думку, Росії важко забезпечити, навіть якщо вона зможе використовувати так званий «сірий танкерний флот», який використовується підсанкційними країнами на зразок Ірану. Пропозиція впаде, а ціни повернуться до $120 за барель навіть в умовах рецесії, вважають аналітики Bernstein.
Найбільший у світі незалежний нафтотрейдер Vitol не виключає, що російський експорт може скоротитися на 1 млн барелів на добу. Але падіння може стати ще сильнішим: Кремль уже заявив, що не постачатиме нафту до країн, які підтримали цінову стелю.
Мінфін США стверджує, що Москва не піде на такий крок: скорочення видобутку завдасть непоправної шкоди її нафтовим родовищам. Але інші менш оптимістичні: вони кажуть, що довгострокові економічні інтереси Москву не цікавлять, інакше б вона не руйнувала репутацію надійного постачальника газу до Європи.
«Росіяни твердо вирішили зробити цю зиму нестерпною для Заходу, щоб змусити нас відмовитися від підтримки України», – каже аналітик RBC Capital Markets Хельма Крофт. – Ми вже показали Путіну нашу больову точку – енергоносії. Гібридними методами він спробує виснажити нас енергетичною блокадою».
Чого чекати після грудневої зустрічі ОПЕК у Відні
Саудівська Аравія та ОАЕ наполягають, що не стають на бік Росії, а просто намагаються внести стабільність на ринок. Але приватно учасники ОПЕК обурюються новими санкціями, вважаючи, що одного разу Захід може повернути їх проти ОПЕК. Вимогу Заходу збільшити виробництво та знизити ціни вони вважають ударом по інвестиціях. А прагнення західних країн прискорити перехід від нафти та газу до альтернативних джерел енергії – екзистенційною загрозою владі в країнах ОПЕК.
Зустріч ОПЕК+ у Відні наступної неділі може стати ще однією важливою віхою в руйнуванні глобальних енергетичних зв’язків. Взаємини, що складалися десятиліттями, рвуться після вторгнення Росії до України.
«Кремль відкрито використовував постачання газу як зброю. Це, по суті, показало Євросоюзу, що він також може використовувати енергоносії як зброю проти Кремля», – каже Діуан із S&P. – Тепер іде руйнування встановленого ладу».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
