Світовий ринок даремно побоюється, що альянс Саудівської Аравії та Росії призведе до дефіциту енергоносіїв. Демарш саудитів приречений на провал. США рішуче налаштовані нормалізувати відносини, пише професор Єльської школи менеджменту Джеффрі Зоненнфельд
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Новий номер журналу Forbes Україна
Цей матеріал із останнього номера Forbes. Придбати його можна за цим посиланням. У номері: Олександр Конотопський і його Ajax Systems, 30 стійких компаній України під час війни, список українських підприємців, які пішли воювати, та інше.
Дні Путіна як «енергетичного царя» добігають кінця. Світ уже шукає альтернативи газу з РФ і значно менше залежить від її нафти, ніж кілька років тому. Прибуток Кремля від продажу енергоносіїв скорочується, і це дедалі більше напружує бюджет РФ. Тривала війна в Україні стає надто дорогою.
Путін так старанно лякав європейців тим, що вони замерзнуть узимку без російського газу, що це спричинило протилежний ефект. Ринок продавця стає ринком покупця: РФ тепер потребує продажу газу в ЄС більше, ніж Європа – російських постачань. Енергетична криза та потенційний дискомфорт європейців зимою більше не загрожують єдності у підтримці України.
Причина проста – зростання світових постачань газу, зокрема зрідженого природного газу (ЗПГ). Після вторгнення в Україну російський газ у частці імпорту ЄС скоротився з 46% до 9%. Перелом відбувся частково завдяки нарощуванню постачань газопроводами з Норвегії та Алжиру. Але ще помітніший ефект справило різке зростання імпорту до Європи ЗПГ із США та інших країн.
За нашими підрахунками, на ЄС тепер припадає до 40% світових постачань ЗПГ. Ця революція відбулася буквально щойно, тому не всі її помітили. Але судячи з того, як розвиваються нові великі ЗПГ‑проєкти, лише цьогоріч загальносвітове постачання зросте на 20%, або на 100 млрд куб. м.
Путін, за нашими консервативними оцінками, навпаки, за рік недоотримає $100 млрд через падіння продажів газу. Видобуток «Газпрому» вже скоротився на третину. Кремль більше не може використовувати систему трубопроводів, що з’єднують Росію із Заходом, і має перенаправляти свій газ до Азії. Але тут криється проблема: трубопроводів між Росією та Азією немає.
Є лише «Сила Сибіру», яка ще будується – із перевищенням бюджету й тривалими затримками. Цей трубопровід, що сполучає Росію з Китаєм, має лише 10% від потужності європейської газопровідної мережі РФ. Китай не поспішає будувати нові трубопроводи. Програний Путіним газовий бій означає, що російський газ так і залишиться у надрах.
Чи є у російських вуглеводнів перспективні ринки
Перспективи путінської нафтової змови з його наївними саудівськими прибічниками настільки ж плачевні. На тлі скорочення видобутку країнами ОПЕК+ на 2 млн барелів на день США нарощують виробництво нафти. Це означає, що влада Саудівської Аравії та Росії над світовою пропозицією нафти вже не та, що раніше.
Вперше США видобувають більше нафти, ніж Саудівська Аравія: 11,8 млн барелів на день (дані агенції Управління енергетичної інформації (УЕІ) проти 11 млн (Goldman Sachs). У 2022–2023 роках США встановлять рекорд із буріння нафтових свердловин. За даними УЕІ, середній рівень видобутку в США досягне 12,6 млн барелів на день у 2023‑му. За 2022 рік кількість робочих нафтових бурових установок збільшилася на 50%. Цьогоріч США почали додатково видобувати майже 1 млн барелів на день.
Світ, звичайно, потребує саудівської нафти: на її частку припадає 10% світової пропозиції. Але вплив Саудівської Аравії та Росії вже не такий сильний, як раніше. Помилкове рішення скоротити видобуток не дасть бажаного ефекту: розколу в лавах західних союзників не буде, вони продовжать підтримувати Україну.
Навіть у розпал холодної війни Радянський Союз прагнув підтримувати репутацію надійного та стабільного постачальника енергоресурсів. Покупцеві завжди легше знайти нові джерела поставок, аніж постачальнику, що дискредитував себе – нові ринки збуту. Й надто, якщо його вважають ізгоєм.
Своїми помилками за останні місяці Путін остаточно підірвав репутацію Росії як надійного експортера енергоресурсів. Його політиці використання енергоносіїв як зброї скоро настане кінець.
Стаття написана на основі дискусії, організованої KSE Foundation в Нью-Йорку 17 вересня.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
