Війна на 90% зруйнувала агрохолдинг HarvEast Ріната Ахметова і Вадима Новинського. Спеціально для Forbes головред сайту Latifundist.com Костянтин Ткаченко розповідає історію агробізнесу найбагатшого українця. Як компанія намагається повстати з попелу?
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
На вʼїзді до Маріуполя машину гендиректора HarvEast Дмитра Скорнякова зупинили на блокпосту. Подальші години топменеджер запамʼятає на все життя – жорсткий допит, звинувачення в шпигунстві, ніч у «холодильнику». Розібрались і відпустили лише на наступний ранок. Події відбувались у серпні 2014-го, і тоді російський паспорт Скорнякова завдавав йому чималого клопоту.
Після початку повномасштабного вторгнення паспорт уже не є проблемою для топменеджера – нині в нього ізраїльське громадянство.
Цього не скажеш про HarvEast. Якщо війна на Донбасі 2014–2015 років коштувала агрохолдингу Ріната Ахметова 55 000 га, насіннєвого заводу і кількох елеваторів, то вторгнення у 2022-му зруйнувало 90% компанії. Чи зможе HarvEast підвестися після такого нокауту?
Спадок Ілліча
Аграрний бізнес не входив у плани СКМ. «Ой, ні! Тільки не сільське господарство. Не можна займатися всім», – казав у 2005 році в інтервʼю ZN гендиректор СКМ Олег Попов.
HarvEast – це важкий спадок від металургійного бізнесу групи, точніше частина Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча (ММКІ). 2010-го комбінат увійшов до складу «Метінвесту». Аудит, який проводила Pricewaterhouse Coopers (PwC), показав, що на додачу до чавуну і сталі комбінат виготовляє пшеницю, соняшник, свинину, консерви і навіть страусине мʼясо.
«Те, що потім стало називатися HarvEast, включало 25 видів бізнесу. Лов риби, страусина, кінна та овеча ферми, вирощування й переробка овочів, собачий розплідник, виробництво ковбас, консервів і купа іншого. Все погано працювало, було збитковим і розкрадалося», – пригадує Скорняков, який тоді був серед аудиторів PwC, що оцінювали ММКІ.
Земельний банк ММК Ілліча на момент оцінки становив 220 000 га, основний масив розміщувався на Донеччині, ще частина – в Криму, Запорізькій, Черкаській та навіть Житомирській областях. Щорічні збитки цього аграрного бізнесу сягали $50 млн, каже Скорняков. Разюча різниця з результатами інших великих агрохолдингів: МХП у 2010-му показав $215 млн чистого прибутку, Kernel – $135 млн.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
