Росія випустила на українську енергосистему понад 700 ракет і дронів. Атаки пошкодили половину високовольтних підстанцій. «Укренерго» і обленерго використовують бетонні блоки й мішки з піском, щоб убезпечити дороге обладнання від уламків ракет. Однак це не допомагає від прямих влучань. Мінтранс разом з «Укренерго» працюють над проєктами двох бункерних підстанцій. Наскільки це допоможе захиститися від російського терору і скільки коштуватиме?
Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними інтерв’ю, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50%.
10 лютого Росія випустила по Україні 71 ракету. Це був 14-й масований ракетний удар, а напередодні вночі була 16-та дронова атака, за даними «Укренерго». Російські ракети влучили у тепло- та гідроелектростанції, а також високовольтну інфраструктуру в шести областях, написав у Facebook міністр енергетики Герман Галущенко.
В Україні 90 магістральних підстанцій, які займають від 10 до 45 га, та десятки тисяч менших. Ціль Росії – саме великі підстанції, з яких половину вже було пошкоджено, за даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
- Категорія
- Рейтинги
- Дата
«Укренерго» відмовилося відповідати на запитання Forbes про способи убезпечення високовольтних підстанцій від російських обстрілів. «Ця інформація є повністю закритою», – відповіли у пресслужбі держкомпанії. ДТЕК Ріната Ахметова, який володіє обленерго у Київській, Одеській, Дніпропетровській, Донецькій областях та Києві, теж не воліє говорити про захист розподільчих підстанцій із безпекових міркувань.
Компанія VS Energy, яка через свої пʼять обленерго розподіляє близько 10% електроенергії в країні, захищає підстанції бетонними блоками чи великими мішками з піском на випадок потрапляння уламків від ракет, каже Forbes операційний директор Володимир Гетманов. «Часом виглядає смішно, але це реально дуже допомагає від уламків», – каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Але Україні треба убезпечувати трансформатори не тільки від уламків, а й від прямого влучання ракет.
Непроторений шлях захисту енергетичного обладнання
Нікому ніколи не спадало на думку ховати енергоінфраструктуру від військової агресії, каже Forbes директор компанії «Єдиний енергостандарт» Юрій Касіч, який у 2014–2015 роках очолював «Укренерго». Україна буде новатором у темі захисту підстанцій, каже Харченко.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури разом з «Укренерго» втілюють пілотний проєкт із будівництва двох захищених від ракетних і дронових атак магістральних підстанцій 330 КВ і 750 КВ, каже Forbes на умовах анонімності високопосадовець з енергетичної галузі України, знайомий із ситуацією.
Йдеться про розміщення ключового обладнання в спеціальних бункерах, додає він. На момент публікації статті профільне міністерство не відповіло на запит Forbes.
У чому перевага бункерного розміщення найважливішого обладнання підстанції? Це єдиний спосіб повністю убезпечити пристрої від прямих ракетних влучень, каже Харченко. Основний мінус – ціна.
ГЕС на 500 МВт у Румунії. Фото: Юрій Касіч
ГЕС на 500 МВт у Румунії. Фото: Юрій Касіч
ГЕС на 500 МВт у Румунії. Фото: Юрій Касіч
Підземне розміщення підстанції у Чехії. Фото: Юрій Касіч
Підземне розміщення підстанції у Чехії. Фото: Юрій Касіч
Підземне розміщення підстанції у Чехії. Фото: Юрій Касіч
Вартість будівництва наземної підстанції у 2021 році була близько $30 млн, нагадує Касіч. Підземні підстанції на 20–25% дорожчі, каже він. Тобто щоб захистити усі 90 підстанцій, треба понад $3 млрд.
Точної оцінки вартості будівництва підземної підстанції ще немає, говорить Харченко. «Йдеться про десятки мільйонів доларів додаткової вартості для кожної високовольтної трансформаторної підстанції», – каже він. Враховуючи це, для розміщення під землею відберуть найважливіші з 90, додає він.
Потрібно не тільки викопати котлован, а й забезпечити його гідроізоляцію та хорошу вентиляцію, щоб високовольтне обладнання коректно працювало, пояснює Харченко. Підземне сховище має бути великим: висота високовольтного трансформатора може сягати 15 метрів, а також достатньо міцним, щоб витримати удар ракети.
Окремий виклик – забезпечити ізоляцію. У Європі для цього застосовують елегаз, каже Касіч. Він важчий за повітря і менш електропровідний, тому дозволяє зменшити площу підстанцій у 4–5 разів. Завдяки цій технології побудовані підземні підстанції у Європі для ефективнішого використання дорогих земельних ділянок та естетики, каже він. При цьому європейські підземні підстанції не розраховані витримувати влучання ракет.
Перші дві пілотні підземні підстанції можуть бути побудовані в Україні вже до опалювального сезону 2023–2024 років, а повна перебудова потребуватиме не менш ніж 3-5 років, прогнозує Харченко. «Наразі задача – максимально швидко побудувати дві захищені підстанції», – підтверджує високопосадовець з енергетичної галузі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
