Росія випустила на українську енергосистему понад 700 ракет і дронів. Атаки пошкодили половину високовольтних підстанцій. «Укренерго» і обленерго використовують бетонні блоки й мішки з піском, щоб убезпечити дороге обладнання від уламків ракет. Однак це не допомагає від прямих влучань. Мінтранс разом з «Укренерго» працюють над проєктами двох бункерних підстанцій. Наскільки це допоможе захиститися від російського терору і скільки коштуватиме?
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
10 лютого Росія випустила по Україні 71 ракету. Це був 14-й масований ракетний удар, а напередодні вночі була 16-та дронова атака, за даними «Укренерго». Російські ракети влучили у тепло- та гідроелектростанції, а також високовольтну інфраструктуру в шести областях, написав у Facebook міністр енергетики Герман Галущенко.
В Україні 90 магістральних підстанцій, які займають від 10 до 45 га, та десятки тисяч менших. Ціль Росії – саме великі підстанції, з яких половину вже було пошкоджено, за даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля.
«Укренерго» відмовилося відповідати на запитання Forbes про способи убезпечення високовольтних підстанцій від російських обстрілів. «Ця інформація є повністю закритою», – відповіли у пресслужбі держкомпанії. ДТЕК Ріната Ахметова, який володіє обленерго у Київській, Одеській, Дніпропетровській, Донецькій областях та Києві, теж не воліє говорити про захист розподільчих підстанцій із безпекових міркувань.
Компанія VS Energy, яка через свої пʼять обленерго розподіляє близько 10% електроенергії в країні, захищає підстанції бетонними блоками чи великими мішками з піском на випадок потрапляння уламків від ракет, каже Forbes операційний директор Володимир Гетманов. «Часом виглядає смішно, але це реально дуже допомагає від уламків», – каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Але Україні треба убезпечувати трансформатори не тільки від уламків, а й від прямого влучання ракет.
Непроторений шлях захисту енергетичного обладнання
Нікому ніколи не спадало на думку ховати енергоінфраструктуру від військової агресії, каже Forbes директор компанії «Єдиний енергостандарт» Юрій Касіч, який у 2014–2015 роках очолював «Укренерго». Україна буде новатором у темі захисту підстанцій, каже Харченко.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури разом з «Укренерго» втілюють пілотний проєкт із будівництва двох захищених від ракетних і дронових атак магістральних підстанцій 330 КВ і 750 КВ, каже Forbes на умовах анонімності високопосадовець з енергетичної галузі України, знайомий із ситуацією.
Йдеться про розміщення ключового обладнання в спеціальних бункерах, додає він. На момент публікації статті профільне міністерство не відповіло на запит Forbes.
У чому перевага бункерного розміщення найважливішого обладнання підстанції? Це єдиний спосіб повністю убезпечити пристрої від прямих ракетних влучень, каже Харченко. Основний мінус – ціна.
ГЕС на 500 МВт у Румунії. Фото: Юрій Касіч
ГЕС на 500 МВт у Румунії. Фото: Юрій Касіч
ГЕС на 500 МВт у Румунії. Фото: Юрій Касіч
Підземне розміщення підстанції у Чехії. Фото: Юрій Касіч
Підземне розміщення підстанції у Чехії. Фото: Юрій Касіч
Підземне розміщення підстанції у Чехії. Фото: Юрій Касіч
Вартість будівництва наземної підстанції у 2021 році була близько $30 млн, нагадує Касіч. Підземні підстанції на 20–25% дорожчі, каже він. Тобто щоб захистити усі 90 підстанцій, треба понад $3 млрд.
Точної оцінки вартості будівництва підземної підстанції ще немає, говорить Харченко. «Йдеться про десятки мільйонів доларів додаткової вартості для кожної високовольтної трансформаторної підстанції», – каже він. Враховуючи це, для розміщення під землею відберуть найважливіші з 90, додає він.
Потрібно не тільки викопати котлован, а й забезпечити його гідроізоляцію та хорошу вентиляцію, щоб високовольтне обладнання коректно працювало, пояснює Харченко. Підземне сховище має бути великим: висота високовольтного трансформатора може сягати 15 метрів, а також достатньо міцним, щоб витримати удар ракети.
Окремий виклик – забезпечити ізоляцію. У Європі для цього застосовують елегаз, каже Касіч. Він важчий за повітря і менш електропровідний, тому дозволяє зменшити площу підстанцій у 4–5 разів. Завдяки цій технології побудовані підземні підстанції у Європі для ефективнішого використання дорогих земельних ділянок та естетики, каже він. При цьому європейські підземні підстанції не розраховані витримувати влучання ракет.
Перші дві пілотні підземні підстанції можуть бути побудовані в Україні вже до опалювального сезону 2023–2024 років, а повна перебудова потребуватиме не менш ніж 3-5 років, прогнозує Харченко. «Наразі задача – максимально швидко побудувати дві захищені підстанції», – підтверджує високопосадовець з енергетичної галузі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
