Спочатку проблеми з посівною, а тепер пожежі та небезпека нерозірваних касетних снарядів на полях. Сказати, що цей сезон видався складним для українських фермерів, – це нічого не сказати. Журналісти The Washington Post поїхали в Миколаївську область, щоб на власні очі побачити всю складність ситуації. Forbes вибрав головне з матеріалу.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, Diia.City United, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
The Washington Post поспілкувалася з миколаївськими фермерами, чиї посіви постраждали через обстріли російських ракет. Інтервʼю супроводжували артилерійські обстріли, а на синьо-жовтому горизонті виднівся дим від пожеж. Миколаївські фермери саме мали почати або вже почали збір врожаю.
Пожежі – це один із нещодавніх бичів аграріїв Миколаївської області. Спершу посівна кампанія була затримана через бойові дії, а тепер треба вирішувати: збирати врожай біля самої лінії фронту чи покинути напризволяще посіви, в які вкладено стільки праці та грошей. Після місяців війни й фінансових проблем через блокаду Росією Чорного моря другий варіант означає банкрутство.
«Людям треба зібрати свій урожай. Їм треба якось виживати», – сказав один із фермерів.
Через вторгнення Росії більшість українського зерна не може вийти на світовий ринок цього року, що негативно впливає на продуктивність одного з найбільших виробників зерна у світі і на продовольчу безпеку. За даними ООН, у 2021-му український експорт пшениці склав 10% світового експорту.
Степи, які чудово підходять для сільського господарства, не дуже допомагають українським військовим у війні з російськими загарбниками, адже в такій місцевості майже ніде сховатися від ворожого вогню.
На цій ділянці фронту очевидного переможця немає. Українські солдати використовують руїни, що залишилися від місцевих сіл, і лісопосадки для прикриття від артилерійського вогню. Переміщення українських військових вдень обмежене через розвідувальні дрони росіян.
У селі Первомайське, що за 8 км від російських позицій, майже не залишилося вцілілих будинків. Українська армія ще тримає цей населений пункт, але він перебуває під постійними обстрілами зенітних ракет і артилерії. Дістається й місцевим посівам.
Українська армія укріплює свої позиції на півдні, очікується, що вона готує контрнаступ, тому російські обстріли стають усе хаотичнішими. Українські військові й фермери щодня повідомляють про нові пожежі, які знищують посіви й сільськогосподарське обладнання.
Поле поблизу Краматорська з кратером від ракетного удару росіян, 7 липня 2022. Фото Getty Images
63-тя механізована бригада української армії, що базується в Первомайському, – це єдине, що стоїть між масштабними пожежами й українськими посівами. Місцеві мешканці вже давно змушені були полишити свої домівки.
Вадим Чорний, заступник командира бригади, розповів, що між обстрілами хлопці намагаються врятувати посіви зернових. Він боїться, що росіяни змінили тактику й тепер навмисно цілять у фермерські угіддя, щоб деморалізувати тих, хто ще залишився в області, і штучно створити голод, щоб змусити Україну капітулювати.
Людям треба зібрати свій врожай. Їм треба якось виживати.
Від ворожих обстрілів постраждала й критична інфраструктура, що важлива для сільського господарства. Через пошкоджені мости й зруйновані дороги неможливо вивозити врожай, а залізниця, якою зазвичай перевозять зерно, не працює на Миколаївщині від початку війни.
Сусідньому селу Засілля теж дісталося. Нещодавні обстріли зруйнували великий млин та елеватор, які використовували фермери всієї області. Зерносховище з 30 000 т зерна перетворилося на згарище.
Неподалік шрапнеллю пошкодило три великі трактори, з пів десятка причепів для зерновозів і велике зерносховище, розміром із футбольне поле. Все це належить фермеру Рустаму Жафарії, який використовує це обладнання й сховище для обробки орендованих 3300 га землі. Більш ніж десята частина його посівів згоріли.
«Ми годуємо світ, а сьогодні в нас нічого не працює. Ми втрачаємо гроші», – сказав фермер.
Фермери, чиї поля оминули пожежі й обстріли, стикаються з іншими небезпеками. Нерозірвані касетні боєприпаси, які використовують обидві сторони, важко помітити у високій пшениці. Вже кілька фермерів загинули, натрапивши на такий снаряд.
Робота в таких умовах – це безумовний стрес, але фермери кажуть, що повинні її виконувати, адже зібрати врожай – це наразі найважливіше завдання.
Журналісти побачили, як комбайн одного з фермерів їхав постраждалим від пожежі полем і збирав суміш зерна та попелу. Фермер і його команда сподіваються закінчити з цим полем за кілька днів, якщо воєнні дії й ворожий вогонь їм не завадять.
Те, що робота в полях кипить, це добре, але всі опитані фермери переймаються тим, що далі буде із зібраним урожаєм.
«Я не знаю, що з ним робити», – бідкається один із фермерів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
