Сьогодні банківський сектор України має великий потенціал зростання. Але для того, щоб цього досягти, довелося пройти довгий шлях: від наживи акціонерів-тимчасових правителів до прозорості й ефективності
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Українська банківська система переживала не одну кризу і зараз на етапі підйому. Тому очікуємо нових вливань і нових злиттів, які зміцнять і банки, і фінанси країни.
Завдяки діям Національного банку України в останні роки «кровоносна система», як ми називаємо банківську, функціонує нормально й підживлює весь «організм» – економіку країни.
Але так було не завжди. В першу декаду незалежності наша система була фактично автономною. А вже на початку 2000-х, після Помаранчевої революції, виник справжній бум із боку міжнародних фінансових інститутів. Тоді банки продавалися за пʼять–сім капіталів.
При цьому жадібність і прагнення до наживи акціонерів і власників банків накачували їх неліквідними активами й інсайдерськими кредитами, роздуваючи баланси. Це призвело до необхідності втручання держави та рекапіталізації в 2009 році найпроблемніших банків, таких як «Київ», Укрпромбанк і Родовідбанк.
Іноземні інвестори оцінили якість активів і фінансових інститутів, які їм підсунули, і починаючи з 2009 року близько двох десятків банків з іноземним капіталом залишили Україну.
Потім почався період накопичення менеджменту НБУ, коли нові банки йшли з конвеєра на продаж, а власниками й керівниками могли стати тільки наближені до «керуючого» донецького клану.
Очищення ринку Національним банком України в 2014-2018 роках від фінансових бульбашок позитивно відбилося на українській банківській системі й відновило рівень довіри, що позначилося на зростанні депозитного портфеля комерційних банків. Однак вивід з ринку близько 100 комерційних банків, серед яких були також платоспроможні, але неугодні субʼєкти, негативно позначився на малому й середньому бізнесі, що складав основну масу клієнтів цих банків.
Очищення ринку, фактично ініційоване зовнішніми радниками від МВФ і СБ, показало недосконалість попердньої банківської системи України, а саме слабкий нагляд, порушення законодавства, корупцію, непрозору структуру власності та фактично відсутність фінансового моніторингу.
Тотальну корупцію в секторі було підтримано й корумпованими судами, які вирішили скасувати в низці випадків рішення НБУ та Фонду гарантування вкладів про введення тимчасових адміністрацій.
Нинішня ситуація в галузі обнадіює, хоча залишаються поодинокі випадки у відмиванні коштів та токсичні, нібито «невидимі» акціонери у низки банків, до яких, ймовірно, просто ще не дійшли руки.
Сьогодення банківського сектора України
Наразі банківська галузь демонструє позитивну динаміку. Сукупні активи банків в євро збільшилися на 15,2% з 2018-го по 2019 рік, хоча це і сталося, в основному, за рахунок підвищення курсу української гривні.
2020 року цей індикатор скоротився 4,3% в євро, в той же час в гривневому еквіваленті сукупні активи збільшилися на 11,4%.
Чисті активи в євро зросли як у 2019 році (на 21,9%), так і в 2020-му (на 4,9%).
Що стосується якості активів, незважаючи на значний прогрес за останні три роки, є ще багато можливостей для подальшого поліпшення. Частка непрацюючих кредитів (NPL) висока в порівнянні з іншими країнами Центральної та Східної Європи, складаючи за підсумками 2020 року 27,9% в роздрібному і 46,7% в корпоративному сегментах.
Найбільша частка NPL у банків з російським капіталом – 89,2%, у націоналізованого ПриватБанку – 74%, у державних банків (без Привату) 43,7%. Найнижчий рівень NPL у ТОП-5 іноземних банків – 12,9%, у приватних банків рівень NPL 14,5%.
2020-го кількість банків в Україні зменшилася на два і досягла 73. Незважаючи на великомасштабну консолідацію сектора в попередні роки, ринок залишався одним із найменш сконцентрованих, найбільшим акціонером вітчизняного банківського сектора, як і раніше, є український уряд із часткою близько 56%.
Концентрація українського банківського сектора, як і раніше, найнижча в регіоні Центральної та Східної Європи.
З 73 банків лише 13 мали загальні активи понад 1 млрд євро на 01.02.2021 року, вони ж володіють 84,7% ринку за сукупними активами.
Оскільки український банківський ринок все ще сильно фрагментований через безліч невеликих фінансових інститутів, у найближчі роки має відбутися подальша консолідація ринку.
Перспективи й ризики
Незважаючи на істотне поліпшення економічної ситуації в другому півріччі 2020 року, окремі позичальники банків все ще зазнають фінансових труднощів, і кредитний ризик залишається головним для банків в 2021-му. Це може негативно вплинути на якість обслуговування кредитів, а значить, у банків може виникнути потреба в додатковому формуванні резервів. Щоб упевнитися, що заявлена банками якість кредитного портфеля відповідає дійсності, НБУ проведе оцінку якості активів, а 30 банків додатково пройдуть стрес-тестування.
З весни минулого року НБУ використовує нові інструменти для підтримки довгострокової ліквідності банків і зниження процентних ризиків: надає довгострокове рефінансування на термін до пʼяти років за плаваючою ставкою.
Основною метою нової грошово-кредитної політики НБУ на 2021 рік є забезпечення більш активного кредитування й доступних кредитів для бізнесу. Тому ринок очікує збільшення сегмента корпоративного кредитування й пожвавлення іпотечного кредитування цього року за рахунок реалізації державних програм і зниження процентних ставок.
2020 року стартувала програма кредитування МСБ «5–7–9», в основі якої лежить часткова компенсація відсотків із бюджету. Після введення карантину деякі підприємства отримали можливість реструктурувати кредити під 0% до 31.03.2021 року.
З початку програми до середини вересня були надані і рефінансовані кредити на суму 7,8 млрд грн: при цьому банки з іноземним капіталом – одні з найактивніших учасників програми. У планах КМУ на цей рік запуск програми стимулювання іпотечного кредитування під 7%, яка також передбачає часткову компенсацію відсотків із бюджету.
Наскільки успішна банківська система України
Щоб зрозуміти, наскільки ми успішні, необхідно порівняти показники з найближчих сусідів із Центральної та Східної Європи, включаючи РФ і Білорусь (ЦСЄ).
Останнім часом у регіоні ЦСЄ відзначався значний економічний прогрес, при цьому середні темпи збільшення реального ВВП перевищували 3% на рік упродовж останніх пʼяти років.
Найбільші темпи зростання були досягнуті в Угорщині (4,9%), Естонії (4,3%) і Сербії (4,2%) в 2019 році за рахунок збільшеного внутрішнього попиту, викликаного поліпшенням умов на ринку праці і сприятливими споживчими цінами у всій Європі. Однак цей період вражаючого зростання припинився в 2020-му через пандемію COVID-19.
Прогнози на 2021 рік вказують на те, що Україна потрапить до чотирьох економік з найбільшим темпом зростання серед країн ЦСЄ (4,6%), а сама економіка – одна з найбільших у регіоні, за підсумками 2020 року номінальний ВВП України склав 136 млрд євро.
При цьому серед аналізованих ринків найнижчий рівень проникнення банківської системи спостерігається в Україні. Співвідношення ВВП до кредитів становить 26%, а показник виданих кредитів на душу населення всього лише 862 євро. Загальні активи банківської системи на душу населення в 2019 році становили 1654 євро. Це найнижчий показник серед усіх проаналізованих ринків. Але чим нижчий рівень проникнення, тим вищий потенціал майбутнього зростання на цих ринках.
Середні показники рентабельності в регіоні в 2020 році: рентабельність власного капіталу (ROE) склала 7,9%, а рентабельність активів (ROA) – 0,9%. Найвища рентабельність у регіоні другий рік поспіль спостерігається в Україні – 2019-го ROE тут становив 34,9%, ROA 4,2%. 2020-го через вплив COVID-19 цей показник знизився, але залишається безпрецедентно високим у регіоні.
2019 року тривала активна діяльність щодо злиття і поглинання на банківських ринках ЦСЄ, було здійснено 14 угод, а 2020-го вже 15 угод.
За кількістю транзакцій найактивнішими ринками банківських M&A угод у ЦСЄ були Україна, країни Балтії, Сербія, Польща та Румунія.
Український банківський сектор все ще має активний ринок M&A з двома новими угодами в 2020 році, двома угодами в 2021 році і в цілому з 20 поглинаннями за останні пʼять років. Як було сказано вище, найвищі мультиплікатори були зафіксовані в 2005–2007 роках, тоді вони при продажі українських банків досягали 7,0x.
Прогноз нових поглинань і операцій в Україні в поточному році ґрунтуватиметься на таких факторах:
1. Економіка одна з найбільших у регіоні.
Розмір економіки України за підсумками 2020 року склав 136 млрд євро і поступається лише економікам РФ, Польщі, Чехії та Румунії.
2. Економіка одна з найбільш швидкозростаючих у регіоні.
За прогнозами на 2021 рік, українська економіка увійде до четвірки країн з найвищими темпами зростання економіки, яке складе 4,6%.
3. Україні вдалося досягти макроекономічної стабільності.
Інфляція залишалася в межах таргетування НБУ (в 2020-му – 5,3%).
Державний борг 2020 року перебував у межах 60,8% до ВВП, а за прогнозами МВФ у 2021-му цей показник знизиться до 58,1%.
4. Банківський сектор країни найрентабельніший у регіоні.
ROE в банківському секторі України в 3,3 раза вище, ніж в середньому по регіону, 2019-го він становив 34,9% і в кризовому 2020-му – 26,4%.
ROA у 2019 році склав 4,2% і 3,1% у 2020-му при середньому показнику в регіоні 0,94% у 2020 році.
5. Великий потенціал росту через низьке проникнення банківського сектора.
Загальні активи банків на душу населення в Україні становили в 2019 році 1654 євро, кредити на душу населення 862 євро, і це найнижчий показник у регіоні.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
