Україна перемагає у війні з Росією, яка вже зазнала непоправимих втрат, говорить керівник Центру стратегічних і міжнародних досліджень Еліот А. Коен
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Усередині — рейтинг «202 найбільші приватні компанії», 25 найдорожчих брендів України, зміна керівників у великому бізнесі, 10 перспективних косметичних брендів та 58 нових ресторанів у спецпроєкті «Смак країни».
Еліот А. Коен – керівник Центру стратегічних і міжнародних досліджень, професор Школи передових міжнародних досліджень університету Джона Хопкінса (SAIS). З 2007 по 2009 рік він був радником Державного департаменту, працюючи старшим радником секретаря Кондолізи Райс, зосереджуючись головним чином на питаннях війни та миру, зокрема Іраку та Афганістану. Його остання книга – The Big Stick: The Limits of Soft Power and the Necessity of Military Force (Basic Books, 2017).
Відео інтерв’ю відбулося за підтримки Київської школи економіки (KSE) в рамках проєкту #GlobalMinds4Ukraine, де найвпливовіші інтелектуали світу виступають з лекціями на підтримку України.
Про підтримку України у США
Ця війна знову ставить перед світом питання першого порядку – готовності людей боротися за свободу. Це ті проблеми, з якими ми не стикалися вже дуже довго. У певному сенсі, аж з часів Другої світової війни.
Я згадаю приклад, який може здатися незначним, але я вважаю його важливим для Сполучених Штатів. Наша країна переживає період величезного політичного розмежування, борючись за різні питання: важливі чи ні. І що мене вражає, так це консенсус як республіканців, так і демократів у Конгресі, Палаті представників, Сенаті щодо важливості збройної підтримки України. І реальна суперечка між партіями полягає лише в тому, чи повинні ми робити більше за те, що вже робить адміністрація Байдена. Ось що справді неочікувано.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Про перемогу України
Україна дійсно перемагає. Незалежно від того, на який показник ви подивитесь. Рух на передовій, російські втрати (навіть якщо брати дані не українських, а американських джерел). Якщо ви врахуєте поранених, зниклих безвісти, полонених, то легко побачити, що Росія справді зазнала непоправних втрат. Також можна глянути на відсоток їхньої техніки, яка було покинута, а не знищена. Нездатність Росії по-справжньому ефективно діяти в повітрі. Втрати щонайменше чотирьох генерал-офіцерів також враховуються.
Війна залишається тим, чим була завжди – випробуванням волі. Йдеться не тільки про волю армій, але і про волю народів. У цьому ключовому елементі Україна набагато сильніша за Росію.
Про українську свободу та Володимира Зеленського
Одна річ є точно визначеною: після війни буде інша українська незалежність й інша державність. Існує величезна різниця між незалежністю, яка здобута мирним шляхом, і незалежністю, здобутою війною і жахливими жертвами.
Інвестгід від Forbes Ukraine: нова розсилка про приватні інвестиції
Президент Зеленський неодноразово казав, що Україна бореться за загальнолюдські демократичні цінності, свободу слова, свободу релігії, політичну відкритість. І це правда. Але я думаю, що ви робите щось таке, що є ще більш глибоким.
Разом з тим, є несподіванка щодо президента Зеленського, який насправді був систематично недооціненим у всьому світі, особливо на Заході. Можливо, навіть всередині України. І зараз отримав надзвичайний вплив тут, у Сполучених Штатах та в інших країнах світу.
Про наслідки війни та падіння Путіна
Перший наслідок – це ізоляція та стримування Росії.
Проте навіть якщо Володимир Путін втратить владу, що є ймовірним, і, на мою думку, цілком можливим протягом наступних років-двох, то дуже малоймовірно, що у нас буде Росія, яку можна було б прийняти в сім’ю народів. Це буде Росія, яка відчуває себе пораненою та, можливо, шукає реваншу. Тому одним із великих викликів буде створення структур безпеки, за якими вібудовуватиметься Україна, і які забезпечуватимуть безпеку НАТО.
Другий наслідок – це певне об’єднання Китаю та Росії. Але ця взаємодія буде обмеженою. Частково вона заснована на особистих відносинах між Сі Цзіньпін і Володимиром Путіном. На більш глибокому рівні вона заснована на спільній ворожості до Сполучених Штатів і бажанні розсіяти їхню (Сполучених Штатів) увагу.
Але у цих відносинах є низка «точок тертя».
Китайські підприємства, ймовірно, не захочуть вести бізнес в Росії, побоюючись підпадання під вторинні санкції. Я не думаю, що в десь на світі є компанія, що, обираючи між веденням бізнесу з Росією, яка підпадає під суворі санкції, та бізнесом з Європою та Сполученими Штатами, захоче цього. Тож це новий вагомий стратегічний факт, який ми повинні враховувати.
Третім довгостроковим наслідком є відновлення НАТО і новий сенс існування ЄС.
Я дуже сумніваюся, що Євросоюз, незважаючи на бажання президента Франції Макрона, зможе стати чимось на кшталт військового альянсу з цілої низки вагомих причин. Люди хочуть, щоб Сполучені Штати були в такому альянсі, а це означає НАТО. Але те, що ми бачили – це справді надзвичайне відновлення НАТО. І я вірю, що воно продовжуватиметься.
На наших очах відбувається вирішення конфлікту між Сполученими Штатами та європейськими союзниками щодо надмірних витрат на оборону. Це давня справа, яка передує президентсву Дональда Трампа, і багато в чому вже вирішена. Тому я думаю, що в результаті НАТО стане сильнішим, ніж коли-небудь.
