Категорія
Гроші
Дата

Країна вибитих вікон. У жовтні в Україні очікується дефіцит скла. У чому проблема?

Пожежа складських будівель у Львові на загальній площі 9400 кв. м після влучання. /ДСНС України

Пожежа складських будівель у Львові на загальній площі 9400 кв. м після влучання. Фото ДСНС України

Початок осені – традиційний пік сезону скління в Україні. Цьогоріч українські віконники очікують його із дефіцитом скла: за півтора року війни Україна досі не змогла налагодити власне виробництво, майже 60% скла надходить з Туреччини та співучасниці російської агресії – Білорусі. Коли з’явиться перший український склозавод?

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

У ніч з 18 на 19 вересня російські безпілотники атакували Львів, постраждав завод з виготовлення вікон польської компанії Fakro. На підприємстві спалахнула пожежа – згоріло дві тисячі мансардних вікон та виробничий цех, повідомив президент компанії Ришард Флорек. Попередні втрати сягають 10 млн злотих ($2,3 млн).

Руйнування польського виробництва поглибила проблему. З початку вторгнення віконний ринок скоротився майже наполовину, каже Forbes Наталія Єремєєва, співвласниця виробника вікон Stekloplast. Упродовж 2022 року в Україні виготовили 3,2 млн віконних конструкцій, що на 40% менше ніж у довоєнний рік. Прогноз на 2023-й — 3,8 млн, але по факту може бути навіть менше, каже Єремєєва.

Що заважає виробникам вікон задовольнити попит у країні вибитих війною шибок?  

Підсанкційне скло

Українські віконники працюють на 60–70% своїх потужностей, вказує співвласниця Stekloplast, оскільки ринок зіткнувся із браком робочих рук та слабким попитом. «Будівельний ринок відновлюється поступово, поки великих потреб у склі нема», – каже Лев Парцхаладзе, президент Конфедерації будівельників України. У 2022-му будівельні підприємства України скоротили обсяг виконаних робіт на 56% порівняно з 2021 роком – до 113,83 млрд грн, свідчать дані Державної служби статистики.

Також галузь готується до дефіциту основної сировини – скла: «Вересень – пік сезону для скління, але зараз ринок практично стоїть», – каже Єремєєва. 

Для склопакетів потрібне якісне термополірованное скло, яке виготовляють методом лиття у ванні з розплавленим чавуном, пояснює гендиректор Pro-Consulting Олександр Соколов. Таке скло в Україні випускав лише Лисичанський завод «Пролетарій», що у 2014 році потрапив під авіаудар, а у 2015 році – зупинився через великі борги за газ. 

Зараз усе скло для металопластикових вікон – імпортне. До повномасштабного вторгнення ринок скла на рік був близько 28 млн кв.м, каже Соколов, у грошах це 4 млрд грн (або $150 млн). Понад 75% такого скла завозили з Росії та Білорусі, вказує він. Попри скорочення ринку удвічі, ціни на скло зросли на 80%, зазначає гендиректор Pro-Consulting. 

Зараз квадратний метр флоат-пластини товщиною 4 мм у середньому коштує 180–190 грн, а скла з напиленням – 280–290 грн, каже Олег Кесслер, учасник Асоціації вікон та фасадів та керівник проєкту «Віконний консалтинг». 

Також змінилась структура країн-імпортерів. За перші сім місяців 2023 року в Україну імпортували близько 5,65 млн кв. м флоат-скла, свідчать дані Державної митної служби. Майже 68% – з Польщі, ще по 7% – з Туреччини та Чехії. 

Але якщо зважати на походження скла (а не країну-імпортера), то мінімум третина сировини походить із Білорусі, каже Кесслер. За його даними, 56% загального обсягу займають компанії «Гомельскло» (Білорусь) та Şişecam (Туреччина). 

Заборони на імпорт продукції з Білорусі немає. Торік в Україну імпортували литого та прокатного скла на понад $759 000, свідчать дані Держмитниці. Білорусь забезпечила майже третину імпорту, ще 20% припадало на Польщу, а 15% – на Мексику. Цьогоріч Білорусь зникла із прямих імпортерів скла, натомість зросла частка Польщі. 

«Гомельський виробник відкрив торгове представництво в Польщі (у Білостоці. – Forbes), звідки скло можна легально ввозити в Україну», – пояснює Єремєєва. Популярність білоруського скла має прозаїчну причину – низькі ціни завдяки субсидіям та дешевому газу, пояснює Кесслер. Але з білоруським склом вже виникають проблеми, каже він. Нещодавно європейські виробники ініціювали посилення митного контролю плоского скла, що імпортується на ринок ЄС з Білорусі, оскільки те не лише проходить через країни Євросоюзу транзитом, а й реалізується на цих ринках за демпінговими цінами.  

Країна вибитих вікон. У жовтні в Україні очікується дефіцит скла. У чому проблема? /Фото 1

Скло яких компаній найактивніше купувала Україна в січні – липні 2023 року

Час для власного заводу

Останнім часом завозити скло в Україну складно, каже Єремєєва, головна причина — блокування морської логістики України. «За два-три тижні буде дефіцит скла на місяць чи півтора», – каже Єремєєва. Майже всю сировину Stekloplast купував у турецької Şişecam та завозив через дунайські порти. Останні тижні Росія обстрілює портову інфраструктуру Дунаю. 

7 вересня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло Şişecam Group до переліку міжнародних спонсорів війни. «Поки незрозуміло, як саме це рішення відобразиться на постачанні скла в Україну», – каже Кесслер. Але якщо турецьке та білоруське скло «випаде», європейські постачальники не зможуть відразу компенсувати нам цю частину ринку, пояснює Кесслер. 

Вирішити проблему може власне виробництво скла. Для цього потрібні кварцовий пісок, сода, доломіт, вапняк та газ – матеріали, які у нас є в достатній кількості, пояснює гендиректор Pro-Consulting. 

Наразі єдиний такий завод в Україні будує City One Development (COD) Валерія Кодецького – експартнера Василя Хмельницького. За €100 млн COD планує побудувати завод у Березані Київської області та вже випереджає заплановані темпи, повідомила Forbes пресслужба будівельної компанії. «Забито палі під будівлю першого цеху, тривають технологічні та будівельні процеси. Частково закуплено виробниче обладнання, зокрема вогнетривкі печі для варіння скла», – йдеться у відповіді COD на запит Forbes. Завод має запрацювати у 2024 році. 

Після завершення війни з відбудовою країни попит на скло та вироби із нього значно зросте, прогнозує Соколов із Pro-Consulting. За його розрахунками, для відновлення частково зруйнованих будівель знадобиться мінімум 25 млн кв. м скла. «Завод, який буде розташований в Україні, отримає більшість замовлень», – вказує він. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні