Валерій Кодецький вкладає великі гроші в ринок, який впаде в цьому році мінімум у два рази. Але йому вдасться заробити, якщо він правильно спрогнозував, коли закінчиться війна.
До 2025 року City One Development Валерія Кодецького, 53, побудує два заводи з виробництва скла, повідомив він «Інтерфакс-Україна». Запуск першого виробництва під Києвом, у Березані, заплановано на 2024 рік – сума інвестицій €100 млн.
Другий завод буде розташовано на правому березі Дніпра, в центральній Україні. «Вже є майданчик, готуємо технічні документи. Він вироблятиме скло з різним напиленням», – каже Кодецький. Доповнить скляні потужності Кодецького купівля заводу з виробництва склопакетів у Румунії. «Ці три заводи створять єдиний повʼязаний цикл, а наша продукція буде представлена і в Україні, і в Європі», – каже він.
Кодецький відмовився поговорити з Forbes, тому лишаються невідомими перелік партнерів та джерела фінансування проєктів.
Валерій Кодецький – виходець із Київської інвестиційної групи, яку Василь Хмельницький, 56, та Андрій Іванов, 57, заснували наприкінці 1990-х. Із заснування в 2006 році до кінця 2017-го був керуючим партнером і генеральним директором UDP, в якій Хмельницькому належала мажоритарна частка. Після продажу частки в UDP розвиває власний девелоперський бренд City One Development. Як співінвестор та девелопер разом із компанією UDP розвиває проєкти ЖК «Новопечерські Липки» та «Бульвар Фонтанів», а також самостійно – «Святобор Park Resort». За даними ЛУН, у процесі будівництва знаходяться 11 будинків. Компанія наразі будує 600 000 кв. м житла, повідомляється на сайті City One Development.
Валерій Кодецький. Фото: novolipki.com
Скільки потрібно скла
В Україні працює 50–60 виробників склопакетів і 300–350 виробників вікон, порахував виконавчий директор Асоціації учасників ринку вікон та фасадів Олексій Бубнов. П’ять виробників склопакетів, серед яких Steko, «Екіпаж», «Віконд», мають власне виробництво вікон. Загалом на їхню частку, за словами Бубнова, припадає приблизно 50% українського ринку. Вітчизняні виробники склопакетів і вікон працюють на імпортному склі.
До повномасштабного вторгнення Україна імпортувала близько 80% скла з Росії та Білорусі, каже засновник Школи професійного девелопменту UrbanLand Ігор Райков. Війна й торговельне ембарго проти РФ, запроваджене Україною в квітні, зупинили ці постачання.
Повномасштабне вторгнення російської армії до України зламало налагоджені схеми постачань скла – українські імпортери переорієнтувались на закупівлю скла в інших країнах. Новим основним торговим партнером стала Польща, розповідає Олександр Соколов. Також збільшуються об’єми імпорту з Болгарії, Туреччини та Азербайджану.
До війни потреба українського ринку в склі складала 28–30 млн кв. м, – каже генеральний директор компанії Glas Trösch Ukraine Сергій Сорокун. В інтервʼю «Інтерфакс-Україна» Кодецький зазначив, що розраховує закрити очікуваний гострий дефіцит скла, який формується внаслідок російської агресії.
Якщо держава запустить програму відбудови житла, зруйнованого російською армією, попит зросте в декілька разів, каже виконавчий директор Асоціації учасників ринку вікон та фасадів Олексій Бубнов
Згідно з даними плану Fast Recovery, розробленого Офісом президента, термінового відновлення на деокупованих територіях потребують 29 108 приватних будинків та 6674 багатоповерхові будинки.
Стрімке падіння
Доки державна програма відбудови не запущена, попит на скло і вікна падає. Основна причина – різке скорочення обсягів будівництва та подорожчання скла.
За даними Держстату, в першому півріччі 2022-го в експлуатацію прийнято 2,42 млн кв. м житла – майже в 2,5 раза менше, ніж за такий самий період 2021 року. «Обсяги будівництва впали в 100 раз», – метафорично каже засновник KAN Development #Ігор Ніконов.
За словами директора EVB Анатолія Чегусова, поновили будівництво вісім із десяти українських замовників його компанії, але темпи будівництва скоротилися втричі. Серед великих гравців частково відновили будівництво «Ковальська», KAN, «Столиця», Edelburg Development, каже співвласник девелопера «Футура Хата» Роман Валесюк.
Комерційний директор виробника профілю «Века Україна» Алекс Вілл прогнозує падіння продажів вікон в Україні вдвічі, у 2022 році – до 2,5 млн вікон.
Наразі у прифронтових районах ринок вікон складає 10% від довоєнного рівня, каже співвласниця компанії Stekloplast Наталія Єремєєва. Трохи подалі від фронту – 20–30%, у західних областях – 50%. «Доки триває гаряча фаза війни, а заморозки тільки починаються, багато людей не поспішають ставити нові вікна», – каже генеральний директор Pro-Consulting Олександр Соколов. До того ж питання виплат за пошкоджене майно лише обговорюється, і не всі мають змогу замінити вікна власним коштом, додає він.
Велике подорожчання
Вартість листового скла з початку року виросла майже на 75% – з €4 до €7 за квадратний метр, каже Бубнов. «У першій декаді вересня скло має подорожчати ще на 20%», – додає Ніконов.
З 24 лютого роздрібні ціни на скло зросли практично вдвічі, а на склопакети – на 50%, каже Сорокун із Glas Trösch Ukraine. Купити й встановити одне стандартне вікно (один двокамерний склопакет з одним енергозберігаючим склом) коштує 4000–5000 грн, каже Наталія Єремєєва.
Ціни зросли через здорожчання природного газу. Якщо раніше вартість скла в собівартості вікна складала 30%, то зараз 40-45%. Решта припадає на профіль, армування і фурнітуру, каже Бубнов.
За цей рік вартість листового скла подорожчала майже на 75% – з €4 до €7 за квадратний метр. Фото Getty Images
Чи потрібен завод в Україні
«В умовах війни будувати новий склозавод – це суперризик», – вважає Наталія Єремєєва. Успішність проєкту будівництва склозаводу Кодецького залежить від строків закінчення війни, оскільки технологія виробництва потребує наявність гарантованого доступу до природного газу, пояснює Бубнов.
Газ — найважливіша складова технології
Ціна газу становить 60–70% собівартості скла, каже Ігор Ніконов. Зазвичай скло виготовляють там, де є доступ до дешевого ресурсу, – каже Райков.
До 2013 року будівельне скло виробляли в Лисичанську, проте через високі ціни на природний газ він зупинив виробництво. За минулі роки основні міжнародні виробники скла побудували власні заводи в Росії та Білорусі, каже Бубнов, а Україна опинилася в повній залежності від імпорту.
Схоже Кодецький розраховує зайняти звільнену від російського і білоруського скла нішу, поки на ринку не зʼявилися конкуренти. «Після війни ми будемо мати не одного інвестора, який захоче побудувати в Україні виробництво скла», – говорить Бубнов. Анатолій Чегусов очікує, що новий завод зможе забезпечити до 50% потреби українського ринку в склі, а частину продукції експортувати.
«Через санкції на російське скло українські виробники мають хороші шанси вийти на іноземні ринки», – каже Чегусов. Період окупності нового виробництва, за його словами, складе не менше п’яти років.
Telegram-канал Forbes, ультимативний гід у світі українського бізнесу. Приєднатись
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
