Категорія
Найбагатші
Дата

Костянтин Жеваго збіднів на $1 млрд, а тепер може бути екстрадований в Україну, де на нього чекає суд. У чому звинувачують мільярдера і чим він володіє 

Костянтин Жеваго вже три роки не зʼявляється в Україні. /Колаж Анна Наконечна

Костянтин Жеваго вже три роки не зʼявляється в Україні. Фото Колаж Анна Наконечна

27 грудня французькі поліцейські за запитом ДБР затримали мільярдера Костянтина Жеваго, 48, у французькому Куршевелі. ДБР готує документи для його екстрадиції в Україну, де проти нього відкрито кримінальну справу щодо розтрати і легалізації $113 млн через банк «Фінанси та Кредит». У чому ще звинувачують Жеваго, як бізнесмен розсварився з Офісом президента та в якому стані його бізнес-імперія пройшла 10 місяців війни. 

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

«Після намагань оскаржити правомірність затримання фігурант погодився піти разом із представниками компетентних органів Франції», – йдеться у повідомленні ДБР щодо арешту Костянтина Жеваго в одному з готелів гірськолижного курорту Куршевель у французьких Альпах. 

ДБР готує документи для його екстрадиції в Україну, де він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, зазначила радниця з комунікацій бюро Тетяна Сапʼян в ефірі телемарафону. 27 грудня суд міста Шамбері має ухвалити рішення щодо екстрадиційного арешту Жеваго, сказано у повідомленні ДБР.  

«Тепер ДБР має довести, що звинувачення обґрунтовані, – каже Ярослав Юрчишин, заступник голови антикорупційного комітету ВР. – Остаточне рішення про екстрадицію може бути прийнято протягом кількох місяців чи навіть років».

«Наразі зʼясовуємо інформацію», – відповіла Forbes прессекретарка бізнесмена Надія Сторчева. 

ДБР, згідно з повідомленням бюро, останні місяці співпрацювало з правоохоронцями різних країн, зокрема органами юстиції, жандармерії та поліції Франції, в рамках кримінального провадження щодо розтрати і легалізації $113 млн через банк «Фінанси та Кредит», який збанкрутував у 2015-му.

Про справу банку «Фінанси та Кредит» /УНІАН

Про справу банку «Фінанси та Кредит»

Щоб прочитати повністю, натисніть «Читати більше»

Про можливу причетність Жеваго до виведення коштів з його банку «Фінанси та Кредит», що збанкрутував у 2015 році, ДБР оголосило у серпні 2019-го. Цей епізод, імовірно, лише частина претензій, які держава може висунути Жеваго за мотивами банкрутства його банку. Фонд гарантування виплатив вкладникам установи 9 млрд грн; загальні збитки банку, за оцінкою фонду, – 15,5 млрд грн, з них 12,7 млрд – з вини менеджменту.

Довести причетність самого Жеваго до виведення коштів із банку тривалий час було складно. Він публічно звинувачував у махінаціях за своєю спиною менеджмент, зокрема колишнього СЕО «ФіК» Володимира Хливнюка.

На той момент уже було зрозуміло, що бізнесмен скоро втратить депутатську недоторканність: Жеваго не зміг виграти вибори та увійти до поточного складу Верховної Ради. Тоді бізнесмен залишив країну і більше не повертався. 

Співрозмовники Forbes у НБУ та Фонді гарантування сумнівалися, що Жеваго міг не знати про те, що відбувається з банком. По-перше, $113 млн, виведення яких розслідувало ДБР, відбувалося через австрійський Meinl Bank та ліхтенштейнський Bank Frick&Co. «ФіК» співпрацював з ними із середини нульових, клієнтом однієї з установ була кіпрська Nosterno Ltd, бенефіціаром якої (принаймні на момент угод) був багаторічний помічник Жеваго Руслан Демченко.

По-друге, «ФіК» активно кредитував бізнес підприємця («АвтоКрАЗ», компанії корпорації «Артеріум», завод «Росава» та інші). Після банкрутства банку структури, що асоціюються з Жеваго, викупили у банку кілька його великих боргових зобовʼязань.

В Україні на фінальному етапі також справа щодо ймовірного ухилення від податків Полтавського та Єристівського ГЗК, які входять до компанії Ferrexpo, розповів Forbes на умовах анонімності співрозмовник у керівництві правоохоронних органів. «БЕБ готує підозри», – каже він. Комбінати нібито занизили податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами на 10 млрд грн.

Тримачі акцій Ferrexpo стримано відрагували на новини про арешт Жеваго. Котирування акцій знизилися лише на 3% станом на 16:20, свідчать дані Лондонської фондової біржі.

На початку грудня 2022-го Forbes опублікував статтю про справи бізнесу Жеваго в Україні і тиск на нього з боку правоохоронних органів. Цей текст про причини конфлікту між Жеваго і президентом Володимиром Зеленським, а також про можливі наслідки для його бізнес-імперії.

______

Костянтин Жеваго, 48, мажоритарний власник гірничодобувної групи Ferrexpo, вже три роки не зʼявляється в Україні. Покинути країну змусила кримінальна справа про шахрайство в його колишньому банку «Фінанси та Кредит», який збанкрутував у 2015-му. 

У 2019‑му Генпрокуратура оголосила Жеваго в міжнародний розшук у справі про розтрату і легалізацію 2,5 млрд грн через банк. Відтоді бізнесмен керує залізорудною імперією дистанційно. 

У 2021-му Forbes оцінив статки Жеваго у $2,4 млрд, тоді він посів третє місце у списку найбагатших людей України. В грудні 2022-го Forbes переоцінив його статки в $1,4 млрд. 

Серед причин переоцінки – повномасштабне вторгнення Росії в Україну та блокада флотом РФ українських портів. 

Привернув увагу ОП

Останні роки бізнесмен живе між Лондоном та Дубаєм. У серпні 2022-го журналісти УП помітили його в Монако, де він відпочивав на власній яхті з назвою «Z» вартістю $70 млн. 

Маркування яхти літерою, яка є неофіційним символом російського вторгнення в Україну, не має ніякого відношення до війни, писав раніше Forbes. «Назва відповідає першій літері англійської транслітерації прізвища родини Жеваго (Zhevago)», – повідомила в червні 2022-го пресслужба бізнесмена. Він не планує змінювати назву.  

Розслідування журналістів привернуло увагу Офісу президента до бізнесу Жеваго та спровокувало низку перевірок на його підприємствах, кажуть два співрозмовники в ОП та правоохоронних органах. «Зеленський моніторить розслідування журналістів, а потім порушує питання або на РНБО, або в особистих розмовах з очільниками правоохоронних органів», – каже співрозмовник в ОП на правах анонімності.

Керівництво країни думає над націоналізацією головного активу Жеваго – Полтавського ГЗК. Цю ідею підтримує частина Офісу президента, але фінального рішення поки немає, каже співрозмовник Forbes в ОП. «В Офісі є люди, які виступають проти цього», – зазначає він. 

Восени 2021-го Жеваго отримав пропозицію сплатити $60 млн в обмін на вирішення його проблем, повʼязаних із банком ФіК, каже на правах анонімності бізнесмен, наближений до Жеваго. За його даними, пропозиція була погоджена на рівні керівництва ОП. Жеваго відмовився.

У грудні 2022-го Forbes переоцінив статки Жеваго в $1,4 млрд

У грудні 2022-го Forbes переоцінив статки Жеваго в $1,4 млрд

Ризики націоналізації Ferrexpo

Головний актив Костянтина Жеваго – Полтавський ГЗК, який разом із Єристівським ГЗК входить до компанії Ferrexpo.

ПГЗК – власник найбільших запасів залізняку в Європі. На відміну від інших українських гірничо-збагачувальних комбінатів, він фокусується на виробництві якісних котунів – продукції з високою доданою вартістю. Тому підприємство вважається одним із найпривабливіших інвестиційних обʼєктів на ринках, що розвиваються. 

У 2020-му частка ПГЗК у виторгу Ferrexpo становила 76%. У першому півріччі 2022 року дохід Ferrexpo знизився на 31%, до $936 млн, чистий прибуток – на 88%, до $82 млн. У січні–вересні виробництво Ferrexpo впало на 68%, до 0,8 млн т, через логістичні обмеження.

У вересні Північний апеляційний господарський суд визнав недійсною купівлю за $27 млн гірничорудною Ferrexpo 40,19% акцій Полтавського ГЗК у компаній, які входять до групи VS Energy. На момент угоди в 2002-му бенефіціарами VS Energy були російські бізнесмени та політики Олександр Бабаков, Євген Гінер та їхні партнери.  

Станом на сьогодні російські акціонери VS Energy формально вийшли майже з усіх українських активів, а їхнє місце зайняли люди з громадянством ЄС.

Суперечка між Жеваго і VS Energy за Полтавський ГЗК тягнеться з 2005-го, коли росіяни вирішили, що продешевили, й оскаржили угоду в суді. В 2015-му Вищий господарський суд став на бік Ferrexpo. 

Черговий акт судової драми розгорнувся через пʼять років і продовжується наразі. У травні 2021-го Господарський суд Києва відмовив визнати недійсним договір купівлі-продажу 40,19% акцій ПГЗК. Проте наступна інстанція – Північній апеляційний господарський суд – стала на сторону позивача. 

Ferrexpo захищатиме свої інтереси, включно з оскарженням цього рішення у Верховному Суді, повідомили в компанії. 

«Держава чекає на остаточне рішення Верховного Суду щодо суперечки за частку ПГЗК, – каже співрозмовник із партії «Слуга народу». – Ми думаємо, що вони [VS Energy] переможуть у суді, після чого можна буде націоналізувати актив через звʼязки з РФ».

Раніше зробити цього не можна, оскільки акції Ferrexpo котируються на біржі в Лондоні. «Відтак постраждають іноземні інвестори», – зазначає посадовець.

З іншого боку на компанію тиснуть правоохоронці. В листопаді БЕБ провело обшуки в офісах Полтавського та Єристівського ГЗК. Комбінати нібито занизили податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами на 10 млрд грн.

Інший актив Жеваго вже відчужено на користь держави. 6 листопада пʼять великих промислових підприємств були передані у державну власність. Серед них – завод «АвтоКрАЗ» Жеваго, який займається виготовленням великовантажних автомобілів. Незадовго до війни підприємство могло увійти до складу «Укроборонпрому» як виробник шасі для техніки ЗСУ, але задум не спрацював, зазначає на умовах анонімності співрозмовник, дотичний до Кабміну. Наразі підприємство перебуває у стані банкрутства.

«Артеріум»

Корпорація «Артеріум» володіє двома заводами в Україні: «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Понад 90% компанії належить Жеваго. Forbes оцінює його частку у $210 млн. Компанія є лідером на українському роздрібному ринку антибіотиків. Понад 11% проданих в Україні антибіотиків у 2020–2021 роках припадали на «Артеріум».

У 2020-му виторг компанії становив 3,65 млрд грн, за даними YouControl. З них майже 20% припало на антибіотики – 693,7 млн грн. У 2021 році Forbes оцінював «Артеріум» у більш як $300 млн. Через війну оцінка знизилась до $210 млн. 

24 листопада ДБР провело обшуки на підприємствах корпорації. Компанію підозрюють у колабораційній діяльності, роботі на користь РФ. 

Без будь-яких документів, виламуючи двері кабінетів, провели обшуки та вилучення документів, розповіли Forbes подробиці обшуку в пресслужбі компанії. 

«Представники ДБР… здійснювали психологічний тиск на працівників підприємств. Наприклад, один з них попросив співробітницю дати ножиці, а потім – свій палець, погрожуючи таким чином фізично», – каже керівниця пресслужби «Артеріуму» Оксана Стефанова. 

З 24 лютого «Артеріум» покинув ринок Росії та Білорусі, припинив поставки продукції, реєстрацію лікарських засобів та не проводить клінічних досліджень на території цих країн, запевняє Стефанова. 

Представництва корпорації в цих країнах ліквідовані, «Артеріум» не сплачує жодних податків до бюджету країни-агресора, додає вона. 

Технічно організувати експорт в РФ не проблема, каже на умовах анонімності топменеджер одного з українських представництв міжнародної фармкомпанії. «Продаєш на посередника в Казахстані, Сербії чи іншій країні, яка не є членом ЄС, де менше контролю, і яка є лояльною до Росії, а далі ця продукція йде в РФ», – пояснює він. 

Продукція заводів «Артеріуму» все ще продається в РФ. Зокрема, «Уролесан» та «Титриазол» можна купити через російський ресурс eapteka.ru.  

В Росії та Білорусі можe продаватись залишки продукції «Артеріум» з довоєнних поставок, повідомила пресслужба компанії після публікації тексту. Крім того, на території цих країн може бути продукція, що маркована торговельною маркою «Артеріум», але виготовлена місцевими компаніям без згоди.

«Українське законодавство забороняє вступати у будь-які відносини з підприємствами та установами цих країн, тому ми не маємо ані достовірної інформації про присутність тих чи інших препаратів, зокрема з можливим використанням наших ТМ, ані способу впливати на такі події, якщо вони мають місце», – повідомили в пресслужбі компанії. 

Костянтин Жеваго збіднів на $1 млрд, а тепер може бути екстрадований в Україну, де на нього чекає суд. У чому звинувачують мільярдера і чим він володіє  /Фото 1

Продукція заводів «Артеріуму» все ще продається в РФ

Костянтин Жеваго збіднів на $1 млрд, а тепер може бути екстрадований в Україну, де на нього чекає суд. У чому звинувачують мільярдера і чим він володіє  /Фото 2

Продукція заводів «Артеріуму» все ще продається в РФ

Попередній слайд
Наступний слайд

Кеш, перевалка, футбольний клуб 

Жеваго належать футбольний клуб «Ворскла», який Forbes оцінює у $18 млн, Кременчуцький завод технічного вуглецю ($20 млн), дивіденди від Ferrexpo та інші ліквідні активи на $550 млн. 

Він також є співвласником терміналу для перевалки руди «ТІС-Руда». Його частка у 49,9% оцінюється у $25 млн. До російської навали Жеваго використовував порт для експорту котунів із Полтавського ГЗК. Співвласник українського портового оператора ТІС Андрій Ставніцер так описує співпрацю з Жеваго: «Ні за що не погодився б повторити з ним бізнес». 

«На наглядових радах [Жеваго] виймає мозок через вухо і не може заспокоїтися, доки не отримає те, чого хоче, – каже Ставніцер. – Мені здається, для нього принципово важливо, щоб усі навколо програли, не важливо – виграв він сам чи ні». 

Forbes звернувся із запитом до прессекретарки Костянтина Жеваго, але відповіді не отримав. «Наразі не можу надати вам коментар», – повідомила прессекретарка бізнесмена Надія Сторчева. 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні