В’ячеслав Богуслаєв /Getty Images
Категорія
Найбагатші
Дата

«Відправляємо десятками. Все йде». «Мотор Січ» під час повномасштабної війни постачала двигуни для військових гвинтокрилів РФ? Ось що відомо

5 хв читання

В’ячеслав Богуслаєв Фото Getty Images

Вʼячеслава Богуслаєва, 83, президента та ексвласника одного з найбільших у світі виробників авіадвигунів «Мотор Січ», затримано. Йому загрожує до 15 років тюрми за підозрою у колабораціонізмі. Чи міг український завод постачати до Росії авіадвигуни, які використовуються для вбивства українців? 

📲 Forbes Ukraine у WhatsApp. Підписуйтесь й читайте головне про бізнес та економіку

Співробітники Служби безпеки 22 жовтня затримали президента «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва та начальника департаменту зовнішньо-економічної діяльності підприємства Олега Дзюбу. 

Затриманим оголосили про підозру за двома статтями: 111-1 (колабораційна діяльність) і 111-2 (пособництво державі-агресору). Керівництво заводу звинувачується у незаконних постачаннях авіадвигунів для російських ударних гвинтокрилів типу: 

  • Мі-8АМТШ-ВН «Сапсан»;    
  • КА-52 «Алігатор»; 
  • Мі-28Н «Нічний мисливець». 

24 жовтня Шевченківський районний суд взяв Богуслаєва та Дзюбу під варту. Протягом наступних 60 днів, доки слідчі здійснюватимуть досудове розслідування, вони перебуватимуть в ізоляторі, повідомляє СБУ.

Статті про колабораціонізм і пособництво зʼявилися в Кримінальному кодексі з березня 2022 року, нагадує Станіслав Борис, радник із питань безпеки бізнесу Juscutum. «Незаконними за цими статтями вважаються лише ті дії, які були вчинені після березня цього року, тобто вже у розпалі повномасштабної війни», – каже Борис.  

«Мотор Січ» продовжувала співпрацювати з росіянами після 24 лютого 2022 року, підкреслює СБУ. Служба виклала аудіозаписи нібито телефонних розмов Богуслаєва від березня 2022 року з представником московської компанії «Володимир Клімов – Мотор Січ». На записі Богуслаєв уточнює, через яку країну можна оформити поставки: Хорватію, Киргизію чи Казахстан.

У травні 2022 року Богуслаєв, за даними СБУ, каже представнику російського «Росвертоліт», що «відправляє десятками. Все йде, все нормально». 

Хто такий Вʼячеслав Богуслаєв /Getty Images

Хто такий Вʼячеслав Богуслаєв

Вʼячеслав Богуслаєв – типовий представник «червоних директорів». З 1988-го по 2013 рік він займав посаду генерального директора «Мотор Січ». У 1990-х підприємство було приватизовано. Левову частку акцій мали викупили колишні та теперішні співробітники заводу. Проте фактичний контроль над підприємством отримав Богуслаєв. 

З 2000 року Богуслаєв має російський паспорт, за даними «Радіо Свобода», чотири рази був обраний народним депутатом України від «Партії регіонів», а з 2014 року як самовисуванець. Декілька разів був членом комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони.

«Думаю, це все неправда», – каже колишній голова наглядової ради «Мотор Січ» Анатолій Малиш у відповідь на питання Forbes, чи постачає підприємство свою продукцію до РФ. «А раніше можна було», – додає він. Від більш розгорнутого коментаря відмовився.  

Поставки в Росію заперечує також директор зі звʼязків із громадськістю «Мотор Січ» Руслан Пидорич. У кінці серпня 2014 року Україна заборонила експорт до Росії товарів військового та подвійного призначення. Після цього постачання «Мотор Січ» до РФ знизилося до нуля, запевняє він. 

З 24 лютого Служба експортного контролю України заборонила «Мотор Січ» експорт товарів без погодження служби, Міністерства оборони та ЗСУ, каже Пидорич. «Куди постачалося – таємниця для широкого загалу, але не для цих структур», – каже він.   

Затримання Богуслаєва

Затримання Богуслаєва

Затримання Богуслаєва

Затримання Богуслаєва

Затримання Богуслаєва
«Відправляємо десятками. Все йде». «Мотор Січ» під час повномасштабної війни постачала двигуни для військових гвинтокрилів РФ? Ось що відомо /Фото 1
«Відправляємо десятками. Все йде». «Мотор Січ» під час повномасштабної війни постачала двигуни для військових гвинтокрилів РФ? Ось що відомо /Фото 2
«Відправляємо десятками. Все йде». «Мотор Січ» під час повномасштабної війни постачала двигуни для військових гвинтокрилів РФ? Ось що відомо /Фото 3
«Відправляємо десятками. Все йде». «Мотор Січ» під час повномасштабної війни постачала двигуни для військових гвинтокрилів РФ? Ось що відомо /Фото 4
Попередній слайд
Наступний слайд

Куди експортує «Мотор Січ»   

Росія була найбільшим імпортером продукції «Мотор Січ» до 2017 року, за даними YouControl. З 2017 року перше місце зайняв Китай, а частка Росії скоротилась спочатку до 25% з 70%, а з 2018 року – до 3%. 

Проте зросла частка країн, куди «Мотор Січ» раніше не постачала продукцію у великих обсягах. Наприклад, у 2018 році 20–25% постачань прийшлося на Латвію, 15–20% – на Боснію і Герцеговину, 10–15% – на Гонконг, 5–10% – Об’єднані Арабські Емірати. 

Для обходу обмежень на торгівлю з РФ «Мотор Січ» використовувала підконтрольні комерційні структури у трьох країнах Близького Сходу, Європи і Східної Азії, каже СБУ. «Після одержання військової продукції «посередники» переправляли її до РФ», – говориться в повідомленні Служби безпеки. 

Рекордні доходи від експорту «Мотор Січ» отримала в 2018 році – 23,5 млрд грн. В 2021 році підприємство заробило на експорті до 5,5 млрд грн, свідчать дані YouControl.

Чистий прибуток «Мотор Січ» у 2020 році – 840,8 млн грн за виручки 11,4 млрд грн, за даними YouControl.

Чому Росія залежить від «Мотор Січ»

Росія досі не змогла освоїти власне виробництво авіадвигунів в достатній кількості, каже директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Російський завод «Клімов» намагався замістити продукцію «Мотор Січ», але зазнав невдачі. «Цей завод виробляє двигуни для гвинтокрилів, але повільно й низької якості», – каже Згурець. 

Проте і «Мотор Січ» залежить від Росії як найбільшого споживача техніки для радянських військових гвинтокрилів.

«Мотор Січ» намагалася вийти на нові ринки, каже Згурець. Наприклад, у 2021 році, «Мотор Січ» підписала угоду про співпрацю з турецькою Baykar Makina. Український завод мав виробляти двигуни АІ-450 для безпілотних комплексів Akinci і двигуни АІ-25 для перспективного реактивного турецького БПЛА MIUS.

Також «Мотор Січ» брала участь у низці держаних програм, наприклад, створенні власного середнього гвинтокрилу «Отаман», модернізації гвинтокрилу Мі-2 і створенні композитних лопатей для Мі-24, каже Згурець. 

Цих проєктів було замало, щоб повноцінно замістити російський ринок, каже екскерівник держкомпанії «Укрспецекспорт» у 2005–2010 роках Сергій Бондарчук. 

Цех «Мотор Січ» /Getty Images

Цех «Мотор Січ» Фото Getty Images

Китайський інвестор останньої надії

В 2016 році «Мотор Січ» знаходилась на межі закриття, говорив у 2019 році Богуслаєв. Тому він вирішив продати завод китайським інвесторам. Вони, за його словами, обіцяли $250 млн інвестиції, спільний завод у Китаї та вихід на китайський ринок. 

На початку червня 2017-го власник китайської компанії Beijing Skyrizon та український виробник авіадвигунів «Мотор Січ» попросили Антимонопольний комітет України (АМКУ) схвалити їхнє злиття. Згідно з поданими документами, громадянин Китаю через підконтрольні структури вже володів 41% акцій «Мотор Січ». 

Інвестори з Китаю купили контрольний пакет «Мотор Січ» через офшори за близько $700 млн, заявив у квітні 2021 року голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

Майже 53% акцій компанії належать маловідомим компаніям, зареєстрованим у Панамі, Белізі, на Віргінських островах та на Кіпрі. Ще 5% – громадянину Китаю Ван Сіньлею, свідчать дані Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Китайські інвестори зацікавились акціями «Мотор Січ» ще в 2014–2015 роках, згадує в інтервʼю «УП» Томаш Фіала, генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital. «Тоді вони звернулися до нас як до брокера з проханням викупити міноритарні пакети «Мотор Січ». Таким чином, через нас пройшло, може, 15–20% акцій заводу», – каже він.

Купівля акцій відбулася без схвалення АМКУ, і у вересні того ж року СБУ розпочала кримінальну справу за статтями про диверсію та підготовку до злочину, а Шевченківський райсуд Києва заарештував акції компанії, а майно передав в управління Нацагентству з виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА). Проти цієї угоди були також США і Японія. Арешт акцій не дає змоги провести збори акціонерів та отримати дивіденди чи змінити менеджмент.

У відповідь китайські інвестори наприкінці 2020-го направили позов до міжнародного арбітражу, щоб стягнути з України $3,5 млрд. Вони вважають, що Київ порушив угоду про захист інвестицій між Україною та Китаєм від 1992 року.

У листопаді китайські інвестори надали нові докази до міжнародного арбітражного суду в Гаазі, вимоги зросли до $4,5 млрд.

Справа Богуслаєва може допомогти в міжнародному суді, каже Станіслав Борис, радник з питань безпеки бізнесу Juscutum. «Зібрані докази можуть бути долучені до справи проти китайських інвесторів і посилити позицію України», – каже він.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд