Вʼячеслава Богуслаєва, 83, президента та ексвласника одного з найбільших у світі виробників авіадвигунів «Мотор Січ», затримано. Йому загрожує до 15 років тюрми за підозрою у колабораціонізмі. Чи міг український завод постачати до Росії авіадвигуни, які використовуються для вбивства українців?
Співробітники Служби безпеки 22 жовтня затримали президента «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва та начальника департаменту зовнішньо-економічної діяльності підприємства Олега Дзюбу.
Затриманим оголосили про підозру за двома статтями: 111-1 (колабораційна діяльність) і 111-2 (пособництво державі-агресору). Керівництво заводу звинувачується у незаконних постачаннях авіадвигунів для російських ударних гвинтокрилів типу:
- Мі-8АМТШ-ВН «Сапсан»;
- КА-52 «Алігатор»;
- Мі-28Н «Нічний мисливець».
24 жовтня Шевченківський районний суд взяв Богуслаєва та Дзюбу під варту. Протягом наступних 60 днів, доки слідчі здійснюватимуть досудове розслідування, вони перебуватимуть в ізоляторі, повідомляє СБУ.
Статті про колабораціонізм і пособництво зʼявилися в Кримінальному кодексі з березня 2022 року, нагадує Станіслав Борис, радник із питань безпеки бізнесу Juscutum. «Незаконними за цими статтями вважаються лише ті дії, які були вчинені після березня цього року, тобто вже у розпалі повномасштабної війни», – каже Борис.
«Мотор Січ» продовжувала співпрацювати з росіянами після 24 лютого 2022 року, підкреслює СБУ. Служба виклала аудіозаписи нібито телефонних розмов Богуслаєва від березня 2022 року з представником московської компанії «Володимир Клімов – Мотор Січ». На записі Богуслаєв уточнює, через яку країну можна оформити поставки: Хорватію, Киргизію чи Казахстан.
У травні 2022 року Богуслаєв, за даними СБУ, каже представнику російського «Росвертоліт», що «відправляє десятками. Все йде, все нормально».
Хто такий Вʼячеслав Богуслаєв
Вʼячеслав Богуслаєв – типовий представник «червоних директорів». З 1988-го по 2013 рік він займав посаду генерального директора «Мотор Січ». У 1990-х підприємство було приватизовано. Левову частку акцій мали викупили колишні та теперішні співробітники заводу. Проте фактичний контроль над підприємством отримав Богуслаєв.
З 2000 року Богуслаєв має російський паспорт, за даними «Радіо Свобода», чотири рази був обраний народним депутатом України від «Партії регіонів», а з 2014 року як самовисуванець. Декілька разів був членом комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони.
«Думаю, це все неправда», – каже колишній голова наглядової ради «Мотор Січ» Анатолій Малиш у відповідь на питання Forbes, чи постачає підприємство свою продукцію до РФ. «А раніше можна було», – додає він. Від більш розгорнутого коментаря відмовився.
Поставки в Росію заперечує також директор зі звʼязків із громадськістю «Мотор Січ» Руслан Пидорич. У кінці серпня 2014 року Україна заборонила експорт до Росії товарів військового та подвійного призначення. Після цього постачання «Мотор Січ» до РФ знизилося до нуля, запевняє він.
З 24 лютого Служба експортного контролю України заборонила «Мотор Січ» експорт товарів без погодження служби, Міністерства оборони та ЗСУ, каже Пидорич. «Куди постачалося – таємниця для широкого загалу, але не для цих структур», – каже він.
Затримання Богуслаєва
Затримання Богуслаєва
Куди експортує «Мотор Січ»
Росія була найбільшим імпортером продукції «Мотор Січ» до 2017 року, за даними YouControl. З 2017 року перше місце зайняв Китай, а частка Росії скоротилась спочатку до 25% з 70%, а з 2018 року – до 3%.
Проте зросла частка країн, куди «Мотор Січ» раніше не постачала продукцію у великих обсягах. Наприклад, у 2018 році 20–25% постачань прийшлося на Латвію, 15–20% – на Боснію і Герцеговину, 10–15% – на Гонконг, 5–10% – Об’єднані Арабські Емірати.
Для обходу обмежень на торгівлю з РФ «Мотор Січ» використовувала підконтрольні комерційні структури у трьох країнах Близького Сходу, Європи і Східної Азії, каже СБУ. «Після одержання військової продукції «посередники» переправляли її до РФ», – говориться в повідомленні Служби безпеки.
Рекордні доходи від експорту «Мотор Січ» отримала в 2018 році – 23,5 млрд грн. В 2021 році підприємство заробило на експорті до 5,5 млрд грн, свідчать дані YouControl.
Чистий прибуток «Мотор Січ» у 2020 році – 840,8 млн грн за виручки 11,4 млрд грн, за даними YouControl.
Чому Росія залежить від «Мотор Січ»
Росія досі не змогла освоїти власне виробництво авіадвигунів в достатній кількості, каже директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Російський завод «Клімов» намагався замістити продукцію «Мотор Січ», але зазнав невдачі. «Цей завод виробляє двигуни для гвинтокрилів, але повільно й низької якості», – каже Згурець.
Проте і «Мотор Січ» залежить від Росії як найбільшого споживача техніки для радянських військових гвинтокрилів.
«Мотор Січ» намагалася вийти на нові ринки, каже Згурець. Наприклад, у 2021 році, «Мотор Січ» підписала угоду про співпрацю з турецькою Baykar Makina. Український завод мав виробляти двигуни АІ-450 для безпілотних комплексів Akinci і двигуни АІ-25 для перспективного реактивного турецького БПЛА MIUS.
Також «Мотор Січ» брала участь у низці держаних програм, наприклад, створенні власного середнього гвинтокрилу «Отаман», модернізації гвинтокрилу Мі-2 і створенні композитних лопатей для Мі-24, каже Згурець.
Цих проєктів було замало, щоб повноцінно замістити російський ринок, каже екскерівник держкомпанії «Укрспецекспорт» у 2005–2010 роках Сергій Бондарчук.
Цех «Мотор Січ» Фото Getty Images
Китайський інвестор останньої надії
В 2016 році «Мотор Січ» знаходилась на межі закриття, говорив у 2019 році Богуслаєв. Тому він вирішив продати завод китайським інвесторам. Вони, за його словами, обіцяли $250 млн інвестиції, спільний завод у Китаї та вихід на китайський ринок.
На початку червня 2017-го власник китайської компанії Beijing Skyrizon та український виробник авіадвигунів «Мотор Січ» попросили Антимонопольний комітет України (АМКУ) схвалити їхнє злиття. Згідно з поданими документами, громадянин Китаю через підконтрольні структури вже володів 41% акцій «Мотор Січ».
Інвестори з Китаю купили контрольний пакет «Мотор Січ» через офшори за близько $700 млн, заявив у квітні 2021 року голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Майже 53% акцій компанії належать маловідомим компаніям, зареєстрованим у Панамі, Белізі, на Віргінських островах та на Кіпрі. Ще 5% – громадянину Китаю Ван Сіньлею, свідчать дані Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Китайські інвестори зацікавились акціями «Мотор Січ» ще в 2014–2015 роках, згадує в інтервʼю «УП» Томаш Фіала, генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital. «Тоді вони звернулися до нас як до брокера з проханням викупити міноритарні пакети «Мотор Січ». Таким чином, через нас пройшло, може, 15–20% акцій заводу», – каже він.
Купівля акцій відбулася без схвалення АМКУ, і у вересні того ж року СБУ розпочала кримінальну справу за статтями про диверсію та підготовку до злочину, а Шевченківський райсуд Києва заарештував акції компанії, а майно передав в управління Нацагентству з виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА). Проти цієї угоди були також США і Японія. Арешт акцій не дає змоги провести збори акціонерів та отримати дивіденди чи змінити менеджмент.
У відповідь китайські інвестори наприкінці 2020-го направили позов до міжнародного арбітражу, щоб стягнути з України $3,5 млрд. Вони вважають, що Київ порушив угоду про захист інвестицій між Україною та Китаєм від 1992 року.
У листопаді китайські інвестори надали нові докази до міжнародного арбітражного суду в Гаазі, вимоги зросли до $4,5 млрд.
Справа Богуслаєва може допомогти в міжнародному суді, каже Станіслав Борис, радник з питань безпеки бізнесу Juscutum. «Зібрані докази можуть бути долучені до справи проти китайських інвесторів і посилити позицію України», – каже він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
