У січні 2026-го українські аграрії експортують у середньому 92 500 т зерна на день – на 17% менше, ніж у перший місяць 2025-го, за даними аналітичного відділу Forbes Ukraine. Серед причин – посилення обстрілів портової інфраструктури ворогом, затримки збору врожаю, подорожчання залізничної логістики. Як компанії адаптуються до нових реалій та чи встигне Україна вивезти врожай?
Торік РФ завдала понад 1100 ударів по українській залізниці та майже сотню комбінованих атак по портовій інфраструктурі. Морськими шляхами за кордон іде до 90% експорту. «Інтенсивність ударів за рік зросла понад удвічі», – повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба в інтерв’ю Forbes Ukraine на початку січня.
«Тривоги могли тривати до 20 годин на добу», – каже директор департаменту зовнішньої торгівлі групи «Агротрейд» Андрій Бут. У листопаді на Одещині пролунало 119 повітряних тривог, у грудні – 135, за даними сервісу Аir alarms.
Доки український бізнес живе під обстрілами, на традиційних для України ринках нарощують позиції конкуренти: пшеницю до Азії постачають РФ та Австралія, кукурудзу та сою в Єгипет і Європу – США, каже комерційний директор «ТАС Агро» Антон Жемердєєв. У липні продовольчу пшеницю в портах Великої Одеси продавали за $230–232/т, зараз – $210–212/т через втрату ринків реалізації, і як наслідок, нижчий попит на продукцію з України, каже Жемердєєв.
Як українські компанії адаптуються до нових реалій та чи стане проблемою вивіз врожаю через обстріли портів?
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Не лише обстріли
У грудні 2025-го агрохолдинг ІМК відправив на експорт майже вдвічі менше кукурудзи, ніж за той самий місяць торік – 63 500 т, каже СЕО ІМК Олександр Вержиховський. Результати перших двох тижнів січня теж не радують: вдалось експортувати 30 000 т проти майже 50 000 т за аналогічний період 2025-го.
Ключова причина сповільнення – посилення обстрілів портової інфраструктури. За останній квартал 2025-го Росія пошкодила 20 торгових суден і знищила 47 портових об’єктів, за даними Мінрозвитку.
Проблеми з вивезенням кукурудзи відчувались ще до посилення обстрілів. На кінець вересня аграрії обмолотили лише близько 5% площ під кукурудзою, що значно менше від середньорічних показників, йдеться у відповіді пресслужби Мінекономіки на запит Forbes Ukraine. Торік Україна експортувала 17,9 млн т кукурудзи на $3,9 млрд, за даними відомства.
Ключова причина затримки – несприятливі погодні умови, пояснили в Мінекономіки. Через високу вологість зерна потрібне було додаткове сушіння, що сповільнило темпи відвантажень і збільшило логістичні витрати, зазначили в пресслужбі міністерства.
Пізній збір вплинув на відвантаження на початку сезону, в жовтні й листопаді, каже Бут з «Агротрейду».«У грудні в гру вступила погана погода, постійні обстріли й повітряні тривоги», – пояснює він.
Затримка збору кукурудзи негативно вплинула на всю логістичну систему: у порти одночасно надходило багато пшениці, соняшнику та кукурудзи – утворювались черги. «Залізничні маршрути були перевантажені, й частина експортерів змушена була переорієнтовувати потоки на інші шляхи експорту», – йдеться у відповіді Мінекономіки.
Динаміка експорту зерна протягом повномасштабного вторгнення
Альтернативні шляхи та перегляд стратегії. Як аграрії дають раду в нових реаліях
Через обстріли РФ, тривоги, простої транспорту та зміни логістичних ланцюгів аграрії зазнають суттєвих втрат, каже Жемердєєв із «ТАС Агро». Витрати на логістику зросли на 25–35% залежно від напрямку, за його оцінками. Крім того, зʼявились додаткові витрати у звʼязку з простоями автозалізничноготранспорту – це $1–5/т витрат, то для суден – це $7–10/т, порахував топменеджер.
Чи змінюють шляхи вивозу врожаю через посилення обстрілів? Альтернативою заблокованим морським портам у 2022 році був експорт через Дунай, проте пошкоджені залізничні шляхи й відверто гірша економіка продажу костерними партіями у 7000–10 000 т у 2026-му робить цей варіант невигідним, каже Жемердєєв. Вивозити аграрну продукцію сушею через західні кордони – здебільшого теж не варіант, пояснює він.
«Може працювати для не-ГМО сої, ріпаку та певним нішевим позиціям, проте аж ніяк не для кукурудзи та пшениці», – додає Жемердєєв.
Альтернативні маршрути через порти Румунії або сухопутні через західний кордон чи порти Дунаю значно дорожчі, каже Вержиховський з ІМК. Вартість залізничної логістики зросла на 40% через падіння оборотності вагонів, порахував він.
Через обстріли зросла також і вартість страхування суден у Чорному морі, що теж здорожчує експорт українського збіжжя, говорить Вержиховський. «Повноцінної альтернативи глибоководним портам немає», – каже він.
Як діють аграрії? «Почали вивозити кукурудзу ще в жовтні, щоб не заходити з великими залишками в другу половину сезону», – пояснює Бут з «Агротрейду». Якщо безпекова ситуація дозволить працювати принаймні такими темпами, як зараз, навесні група наростить експорт завдяки кращій погоді, пояснює він. «Катастрофи не бачу», – додає Бут.
«ТАС Агро» відвантажили 80% врожаю 2025-го. Це випередження на 15% порівняно з минулим роком, каже комерційний директор компанії Антон Жемердєєв. Завдяки чому? Компанія почала переглядати стратегію продажів ще в жовтні – після того, як РФ обстріляла вузлові станції Чернігівської області, однієї з ключових для групи. «У нас були контракти з терміновими строками, перейшли на більш тривалі – щоб завчасно планувати логістику», – пояснює він.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
«Агробізнес в Україні технологічніший, ніж у Європі», – Олег Заплетнюк, «ТАС Агро»
- Категорія
- Компанії
- Дата
