У січні 2026-го українські аграрії експортують у середньому 92 500 т зерна на день – на 17% менше, ніж у перший місяць 2025-го, за даними аналітичного відділу Forbes Ukraine. Серед причин – посилення обстрілів портової інфраструктури ворогом, затримки збору врожаю, подорожчання залізничної логістики. Як компанії адаптуються до нових реалій та чи встигне Україна вивезти врожай?
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Торік РФ завдала понад 1100 ударів по українській залізниці та майже сотню комбінованих атак по портовій інфраструктурі. Морськими шляхами за кордон іде до 90% експорту. «Інтенсивність ударів за рік зросла понад удвічі», – повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба в інтерв’ю Forbes Ukraine на початку січня.
«Тривоги могли тривати до 20 годин на добу», – каже директор департаменту зовнішньої торгівлі групи «Агротрейд» Андрій Бут. У листопаді на Одещині пролунало 119 повітряних тривог, у грудні – 135, за даними сервісу Аir alarms.
Доки український бізнес живе під обстрілами, на традиційних для України ринках нарощують позиції конкуренти: пшеницю до Азії постачають РФ та Австралія, кукурудзу та сою в Єгипет і Європу – США, каже комерційний директор «ТАС Агро» Антон Жемердєєв. У липні продовольчу пшеницю в портах Великої Одеси продавали за $230–232/т, зараз – $210–212/т через втрату ринків реалізації, і як наслідок, нижчий попит на продукцію з України, каже Жемердєєв.
Як українські компанії адаптуються до нових реалій та чи стане проблемою вивіз врожаю через обстріли портів?
Не лише обстріли
У грудні 2025-го агрохолдинг ІМК відправив на експорт майже вдвічі менше кукурудзи, ніж за той самий місяць торік – 63 500 т, каже СЕО ІМК Олександр Вержиховський. Результати перших двох тижнів січня теж не радують: вдалось експортувати 30 000 т проти майже 50 000 т за аналогічний період 2025-го.
Ключова причина сповільнення – посилення обстрілів портової інфраструктури. За останній квартал 2025-го Росія пошкодила 20 торгових суден і знищила 47 портових об’єктів, за даними Мінрозвитку.
Проблеми з вивезенням кукурудзи відчувались ще до посилення обстрілів. На кінець вересня аграрії обмолотили лише близько 5% площ під кукурудзою, що значно менше від середньорічних показників, йдеться у відповіді пресслужби Мінекономіки на запит Forbes Ukraine. Торік Україна експортувала 17,9 млн т кукурудзи на $3,9 млрд, за даними відомства.
Ключова причина затримки – несприятливі погодні умови, пояснили в Мінекономіки. Через високу вологість зерна потрібне було додаткове сушіння, що сповільнило темпи відвантажень і збільшило логістичні витрати, зазначили в пресслужбі міністерства.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Пізній збір вплинув на відвантаження на початку сезону, в жовтні й листопаді, каже Бут з «Агротрейду».«У грудні в гру вступила погана погода, постійні обстріли й повітряні тривоги», – пояснює він.
Затримка збору кукурудзи негативно вплинула на всю логістичну систему: у порти одночасно надходило багато пшениці, соняшнику та кукурудзи – утворювались черги. «Залізничні маршрути були перевантажені, й частина експортерів змушена була переорієнтовувати потоки на інші шляхи експорту», – йдеться у відповіді Мінекономіки.
Динаміка експорту зерна протягом повномасштабного вторгнення
Альтернативні шляхи та перегляд стратегії. Як аграрії дають раду в нових реаліях
Через обстріли РФ, тривоги, простої транспорту та зміни логістичних ланцюгів аграрії зазнають суттєвих втрат, каже Жемердєєв із «ТАС Агро». Витрати на логістику зросли на 25–35% залежно від напрямку, за його оцінками. Крім того, зʼявились додаткові витрати у звʼязку з простоями автозалізничноготранспорту – це $1–5/т витрат, то для суден – це $7–10/т, порахував топменеджер.
Чи змінюють шляхи вивозу врожаю через посилення обстрілів? Альтернативою заблокованим морським портам у 2022 році був експорт через Дунай, проте пошкоджені залізничні шляхи й відверто гірша економіка продажу костерними партіями у 7000–10 000 т у 2026-му робить цей варіант невигідним, каже Жемердєєв. Вивозити аграрну продукцію сушею через західні кордони – здебільшого теж не варіант, пояснює він.
«Може працювати для не-ГМО сої, ріпаку та певним нішевим позиціям, проте аж ніяк не для кукурудзи та пшениці», – додає Жемердєєв.
Альтернативні маршрути через порти Румунії або сухопутні через західний кордон чи порти Дунаю значно дорожчі, каже Вержиховський з ІМК. Вартість залізничної логістики зросла на 40% через падіння оборотності вагонів, порахував він.
Через обстріли зросла також і вартість страхування суден у Чорному морі, що теж здорожчує експорт українського збіжжя, говорить Вержиховський. «Повноцінної альтернативи глибоководним портам немає», – каже він.
Як діють аграрії? «Почали вивозити кукурудзу ще в жовтні, щоб не заходити з великими залишками в другу половину сезону», – пояснює Бут з «Агротрейду». Якщо безпекова ситуація дозволить працювати принаймні такими темпами, як зараз, навесні група наростить експорт завдяки кращій погоді, пояснює він. «Катастрофи не бачу», – додає Бут.
«ТАС Агро» відвантажили 80% врожаю 2025-го. Це випередження на 15% порівняно з минулим роком, каже комерційний директор компанії Антон Жемердєєв. Завдяки чому? Компанія почала переглядати стратегію продажів ще в жовтні – після того, як РФ обстріляла вузлові станції Чернігівської області, однієї з ключових для групи. «У нас були контракти з терміновими строками, перейшли на більш тривалі – щоб завчасно планувати логістику», – пояснює він.
«Агробізнес в Україні технологічніший, ніж у Європі», – Олег Заплетнюк, «ТАС Агро»
- Категорія
- Компанії
- Дата
