Окрім «відкритого неба» та підтримки асоційованого тріо України, Грузії та Молдови, на цьогорічному Саміті Україна–ЄС багато говорили про розвиток Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна–ЄС (ПВЗВТ). Які результати для України
У Спільній заяві учасників Саміту йдеться про вплив імплементації Угоди на обсяги двосторонньої торгівлі та зростання ролі ринку ЄС для українського експорту товарів та послуг. З 1 січня 2016 року угода про зону вільної торгівлі допомогла відновленню й зростанню українського експорту до ЄС після кризи 2014–2015 років.
За розрахунками KSE, експорт товарів до ЄС зріс на 60% (2019 vs 2015) і на 24% (2019 vs 2013). Частка ЄС в експорті товарів збільшилася з 27% у 2013-му до 41% у 2019 році.
Найбільше зростання показали соняшникова олія, продукти тваринного походження (молочна продукція, мед, яйця, м’ясо птиці), а також готові харчові продукти. ЄС став ключовим ринком для української органічної продукції. Крім того, відбулося зростання експорту до ЄС електрокабельної продукції, побутової техніки, меблів, скляної продукції, а також комп’ютерних послуг.
Спільна заява підтвердила початок переговорів про подальшу лібералізацію торгівлі товарами в тарифній частині. Угода передбачає таку можливість через п’ять років після початку її застосування.
Ключовий пріоритет для України – промисловий безвіз
Хоча на сьогодні ЄС та Україна вже скасували більшість ввізних мит, для частини чутливих позицій застосовуються тарифні квоти або ввізні мита. Україна здійснює поставки в рамках 32 тарифних квот ЄС. Наразі мита зберігаються для окремих позицій харчової продукції, транспортного й електричного обладнання.
За окремими квотами Україна експортує значно більше, ніж встановлений обсяг. Очевидно, що країна буде намагатися досягнути підвищення найбільш затребуваних квот, таких як мед, оброблені томати, фруктові соки, м’ясо птиці, крупи та борошно.
Спільна заява підтвердила прогрес України в регуляторному наближенні до права ЄС у частині ПВЗВТ. Від цього прогресу залежить спрощення експортних процедур і збільшення доступу на ринок ЄС.
Україна очікує на проведення оцінки та рішення ЄС щодо промислового безвізу та поступового відкриття ринків публічних закупівель ЄС. При цьому нам важливо не втратити прогресу і не допустити зменшення конкуренції та прозорості системи публічних закупівель.
У Спільній заяві також згадується «перегляд шляхів удосконалення імплементації ПВЗВТ». Удосконалення може стосуватися сфер торговельної угоди поза тарифною лібералізацією, зокрема, зменшення нетарифних бар’єрів і лібералізації торгівлі послугами.
– Ключовий пріоритет – промисловий безвіз для доступу промислової продукції на ринки України та ЄС та інтеграції українських виробників у промислові виробничі ланцюги ЄС.
Це включає укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA) для взаємного визнання сертифікатів відповідності між Україною та ЄС. На першому етапі – у трьох пріоритетних секторах українського експорту до ЄС (включають електричне та електронне обладнання, в тому числі шнури та кабелі, електричні прилади, освітлювальне обладнання). На сьогодні Україна пройшла попередню оцінку готовності до Угоди ACAA щодо відповідності законодавства нормам ЄС та проходить другий етап щодо належного функціонування національної інфраструктури якості.
– Визнання еквівалентності санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ) – забезпечить спрощення експорту та відкриття ринків для харчової та сільськогосподарської продукції.
– Подальша лібералізація торгівлі послугами, у тому числі усунення перешкод для транскордонного надання послуг, заснування компаній для надання послуг в іншій країні чи тимчасової присутності за кордоном фізичних осіб, які надають послуги.
– Укладення спеціальних угод у сфері автомобільного, залізничного та внутрішнього водного транспорту для лібералізації транспортних перевезень, як це відбулося з підписанням Угоди про Спільний авіаційний простір (САП). На сьогодні найбільш очікуваною є угода з ЄС у сфері автомобільного транспорту, яка дасть змогу врегулювати питання нестачі дозволів для українських перевізників і лібералізувати міжнародні вантажні перевезення між Україною та ЄС, зокрема, транзитні.
– Приєднання України до системи спільного транзиту та забезпечення взаємного визнання статусу авторизованих економічних операторів для спрощення митних процедур з ЄС.
– Поступове взаємне відкриття ринків публічних закупівель на основі рішення про відповідність законодавства України до законодавства ЄС.
Єдиний цифровий ринок з ЄС та «зелений перехід»
Були завершені переговори щодо оновлення додатку торговельної угоди про телекомунікаційні, поштові та кур’єрські послуги, а також міжнародний морський транспорт. Це підготовка до запуску режиму внутрішнього ринку в цих секторах, що означає взаємне скасування обмежень щодо заснування юридичних осіб та надання транскордонних послуг. Тобто українські компанії зможуть без обмежень надавати послуги на ринку ЄС.
Сектор телекомунікаційних послуг (тобто наші мобільні оператори, інтернет-оператори і провайдери) може стати першим претендентом на досягнення взаємного режиму внутрішнього ринку з ЄС. Сторони обговорили прогрес у реалізації робочого плану щодо електронних довірчих послуг. Виконання плану та наближення до законодавства та стандартів ЄС дасть змогу укласти угоду про взаємне визнання цих послуг, запустити транскордонну цифрову торгівлю та сприяти інтеграції України в Єдиний цифровий ринок ЄС.
Подальша лібералізація торгівлі пов’язується в Спільній заяві з необхідністю повністю дотримуватися зобов’язань сторін в рамках ПВЗВТ. Це стосується вирішення торговельних «подразників» – виконання постанови Арбітражної групи (визнає правомірним застосування обмеження на експорт для захисту цінних та рідкісних порід дерев, проте для інших порід дерев мораторій на експорт необробленої деревини має бути скасовано), а також забезпечення повної відповідності стандартам СОТ у разі використання обома сторонами процедур торговельного захисту (антидемпінгових і спеціальних розслідувань).
Важливе питання, яке наша країна піднімала під час Саміту, – зменшення квоти дозволів окремими країнами на автомобільні вантажні перевезення для України. За статтею 136 Угоди про асоціацію сторони не можуть погіршувати умови доступу на ринок одна для одної порівняно з тими, які були на початку дії Угоди. Тому Україна ініціювала діалог із ЄС і сподівається підписати спеціальну угоду щодо лібералізації автомобільних вантажних перевезень.
Також українських експортерів хвилює ініціатива ЄС щодо застосування механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM) у рамках Європейського зеленого курсу. Наразі потрібно шукати збалансовані рішення, які сприятимуть «зеленому переходу» України і при цьому не матимуть значного негативного впливу на двосторонню торгівлю. Заява вже підтвердила початок діалогу про цей перехід, а також підтримку ЄС у цьому питанні.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
