Пандемія загнала ринки праці в глибокий стрес. Спочатку постраждали працівники, що потрапили під хвилю скорочень, тепер мучаться роботодавці, які не можуть заповнити вакансії й утримати співробітників.
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Мета стартапу Handy.AI. – виправити ситуацію. З його допомогою корпорації створюють розумних помічників для персоналу, а месенджери перетворюються в HR-інструмент. Його засновники, Володимир Демʼяненко та Ірина Андрющенко тестують свою ідею в Україні, і вже підписали контракти з «Інтерпайп», Intertop і Sanofi. Наступний крок – вийти на зовнішні ринки.
Для користувача Handy – це ще одне діалогове вікно в месенджері. Всередині – чат-бот із додатковими функціями: Handy вміє обмінюватися цифровими копіями документів із системою «Дія», інтегрується в корпоративні системи обліку персоналу, надсилає персоналізовані повідомлення і вчиться на великих даних.
Платформа, розроблена Демʼяненко, дає можливість конструювати процеси без коду й підключити понад 100 «навичок» – від опитувань до запрошень, онлайн-оплат і вікторин. Завдяки Handy можна налаштувати клієнтську підтримку і проводити соцопитування. Але це швидше приємні доповнення. «Головне завдання – зробити так, щоб компанії і співробітники змінили уявлення один про одного», – говорить Демʼяненко.
До 2014 він розвивав у Північнодонецьку сервіс доставки фермерських продуктів IzSela і займався веброзробкою. Коли почалися бойові дії, вивіз родину та команду – до Казахстану, до свого ділового партнера. У 2015-му влаштувався в Києві, де створив аутсорсингову компанію D2.
Виконуючи замовлення для телевізійного холдингу Віктора Пінчука StarlightMedia, підприємець познайомився з директором із розвитку бізнесу Іриною Андрющенко. «У чому ми точно схожі – обидва вміємо багато працювати», – говорить вона. Наприкінці 2016-го вона залишила медіаконгломерат і придбала частку в компанії Демʼяненко. Її сфера відповідальності: операційне управління, фінанси і продажі. За даними держреєстру, кожному з партнерів належить 47,5%, ще 5% – у Ігора Голберга.
Стратегія D2 – створювати проєкти під ключ і вибирати клієнтів побільше. Щоб засвітитися, кілька проєктів зробили pro-bono, у тому числі додаток для «Укрпошти». Впроваджували підписку для «Нового часу», будували корпоративні сервіси для «Метінвесту», ДТЕК, «Нафтогазу», МХП.
Корпоративний бот Handy визрівав у головах засновників кілька років. Спочатку він називався PeoplePartner.ai і в 2019 році поширювався за передплатою. Вартість ліцензії залежала від кількості підключених співробітників. Модель виявилася не працюючою. Як корпорації зі щорічної плинністю в сотні й тисячі людей розрахувати свій тариф?
Інфографіка Леонід Лукашенко
Handy відмовились від «хмарної» моделі в чистому вигляді та перейшла до гібридної – замовник може розвернути продукт в своєму дата-центрі чи хмарі або комбінувати ці моделі. Наприклад, разміщувати конфіденційні данні на своєму обладнанні, а для обробки використовувати хмару Handy. Ліцензії продаються на платформу та на підключення пакетів із бібліотеки навичок. Тариф залежить від обсягу функціональності, інтеграцій, рівня підтримки і кількості навичок, які хоче підключити замовник. Річний чек починається з десятків тисяч долларів. Базову функціональність розширюють інтеграції зі сторонніми сервісами.
«Ми спочатку промахнулися з позиціонуванням – продавали автоматизацію HR-сервісів, а потрібно було пояснити користь єдиного центру коммунікації для всього бізнесу», – каже Демʼяненко. Важко відбувалося і виділення проєкту з D2. «Володя пішов створювати Handy, а я ще рік передавала процеси топменеджменту», – розповідає Андрющенко. Зараз компанії ділять офіс, частину штату й бюджет: продуктовий бізнес дотується завдяки сервісному. Андрющенко та Демʼяненко, за їхньою оцінкою, вклали в Handy $350 000.
У Interpipe Віктора Пінчука на Handy побудований для співробітників, де можна оформити собі відпустку або лікарняний, а також замовити спецодяг або залишити питання керівництву. Також працює чат-бот. «Одна з переваг – це звично. Співробітники знають, що таке Viber іTelegram, навіть ті, що працюють у цехах», – розповідає начальник управління інформаційних технологій Interpipe Сергій Саєвич. Комплекс UNIT.City Василя Хмельницького зробив розумного асистента для резидентів, завдяки якому можна бронювати послуги та отримувати доступ до знижок.
Для найбільшого роботодавця країни, «Укрзалізниця» Handy стала заміною корпоративному медіа, газеті «Магістраль». «Ми зʼясували, що більше 80% залізничників користуються смартфонами», – розповідає директор Департаменту сталого розвитку та внутрішніх комунікацій УЗ Ігор Котелянець. На зміну друкованій пресі прийшов чат-бот для Viber і Telegram-канал «Букса». У ньому залізничники дізнаються новини компанії, отримують юридичні та медичні консультації, записуються на вакцинацію. На цьому проєкті монополіст непогано заощадив: не тільки отримав його безкоштовно, але й перестав витрачатися на газету. До її закриття на видання щорічно витрачали понад 10 млн грн, повідомили у компанії.
Володимир Демʼяненко, співзасновник Handy.AI Фото Олександр Чекменьов
Відмінна риса Handy – у зручному адміністративному інтерфейсі і легкості проєктування процесів під різноманітні задачі. Так, ДТЕК Академія використала Handy для онбордингу й супроводу працівників, які проходять обов’язкові курси охорони праці. «Методологічні напрацювання та контент були на нашій стороні, а Handy допомогли упакувати це в зручний формат чат-бота», – говорить ректор ДТЕК Академія Валерія Заболотна. Ритейлеру Intertop додаток спростив пошук співробітників – збір заявок від претендентів на вакансії та розподіл здобувачів між магазинами.
Handy йде в ногу з часом. На ринку все більш затребувані low-code і no-code рішення, – програми, написати які може будь-який кмітливий бізнес-аналітик або менеджер. За оцінкою IDC, кількість low-code розробників до 2025-го буде зростати на 40% щорічно. Ринок таких рішень у 2021 році досягне $5,8 млрд, підрахували аналітики Gartner.
Серед клієнтів Handy – українські офіси Sanofi, забудовник «Ковальска» та группа «Метінвест». Щоб рушити на Захід, проєкту потрібні інвестиції. Демʼяненко планує у вересні залучити $1,5 млн.
«У них велика стратегічна перевага – клієнти з гучними іменами, – розповідає засновник консалтингової фірми Very Good Advisors Володимир Пироженко. – Це допоможе завоювати довіру інвесторів». Пироженко бере участь у підготовці посівного раунду, оцінюючи Handy близько $5 млн.
Першим закордонним ринком має стати Польща, слідом – Німеччина. У кожній новій країні Handy буде відкривати відділ продажів і клієнтської підтримки. Розробка залишається в Україні. Ще однією допомогою має стати партнерство зі світовими хмарними вендорами: Microsoft і Amazon готові допомогти з продажами, тому що такі сервіси завантажують їхню інфраструктуру.
Легкої прогулянки не буде. «Здебільшого компаній немає проблем з доступом до даних, – говорить Демʼяненко. – Проблема в тому, що інформація абсолютно не структурована». Його команді належить виконати велику роботу з кібербезпеки, щоб вписатися в суворе європейське регулювання.
Паралельно Андрющенко тестує іншу гіпотезу. У корпораціях Handy – цифровий помічник співробітника, який допомагає йому комфортніше себе почувати й ефективніше працювати. Що якщо масштабувати такий інструмент на всю країну? «Вийде інструмент прямої цифрової демократії», – каже вона. На такій ідеї заснована соціологічна платформа Liberty Report, яка дозволяє швидко проводити дослідження і опитування аудиторії через чат-бот. Найбільший замовник і партнер проєкту (володіє контрольним пакетом ТОВ «Ліберті Репорт») – телеведучий Савік Шустер. Liberty постачає його даними про переваги глядачів і проводить голосування в прямому ефірі.
Ірина Андрющенко, співзасновниця Handy.AI Фото Олександр Чекменьов
Liberty Report працює не тільки на Шустера. Крім інтернет-соціології, компанія надає змішані дослідження, коли опитування в месенджерах комбінують із телефонними довідками та очними опитуваннями. Чеки – від $1000 за звіт, каже Андрющенко. У 2020 році виторг Liberty Report склав 950 000 грн, чистий збиток – близько 180 000 грн.
Але головна ставка – на Handy. Пандемія змінила співвідношення сил між співробітниками й компаніями. Бізнесу гостро не вистачає людей, особливо синіх комірців. Через конкуренцію, що загострилася, компанії змушені переглядати підхід до управління персоналом. «Нам потрібно не тільки транслювати інформацію, а й взаємодіяти зі співробітниками», – каже Котелянець із «Укрзалізниці».
За рік середня номінальна заробітна плата в Україні зросла на 23,6% і вперше перевищила $500, повідомила в червні Державна служба статистики.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
