SVB /Getty Images
Категорія
Інновації
Дата

Легкий переляк. Українським стартапам крах SVB коштував нервових вихідних. Чи це всі наслідки для індустрії

4 хв читання

SVB Фото Getty Images

Американські регулятори взялися рятувати збанкрутілі за останні два дні Signature Bank та Silicon Valley Bank (SVB). Крах останнього поставив під питання життя сотень стартапів. Чому це мало зачепило українську tech-спільноту і які висновки

«Поки всі відбулися легким переляком», – констатує у понеділок, 13 березня, генеральний партнер венчурного фонду Flyer One Ventures (F1V) Віталій Лаптенок. Два вихідних напередодні глобальна стартап-індустрія провела мов на голках через банкрутство Silicon Valley Bank (SVB).

До кінця дня 9 березня вкладники винесли $42 млрд депозитів із банку, що чотири десятиліття обслуговував інноваційні компанії із Кремнієвої долини і всього світу. Паніку спричинила заява керівництва фінустанови про необхідність продати акцій на $2,25 млрд.

Найпесимістичніші аналітики порівнювали банкрутство SVB із крахом Lehman Brothers, що запустило глобальну фінансову кризу у 2008-му. «Це стане одним із найбільш яскравих прикладів того, як індустрія сама зрізала гілку, на якій сиділа», – цитує CNBC інвестора фінтех-компанії Restive Ventures Раяна Фолві.

Однак SVB виявився завеликим, щоб впасти. 12 березня американське казначейство, ФРС та Федеральна корпорація зі страхування вкладів (FDIC) виступили зі спільною заявою про порятунок банку. «Вкладники матимуть доступ до всіх своїх грошей, починаючи з понеділка, 13 березня», – йдеться у повідомлені. Аналогічні заходи стосуються й збанкрутілого нью-йоркського Signature Bank з активами на $110 млрд, якого потяг за собою улюблений банк стартаперів.

Заблоковані напередодні дня виплати зарплат рахунки загрожували крахом сотням клієнтів SVB, що не встигли вивести депозити або мали на рахунках більше «застрахованих» $250 000. Наслідки для українських інноваційних компаній навіть за найгіршого сценарію, вочевидь, були б менш болючими. Чому це не надто приємний привід для оптимізму?

Як падіння SVB зачепило українські стартапи

«Поки я нарахував 25 українських стартапів, які тримали рахунки у SVB і постраждали різною мірою», – писав у суботу у Telegram ветеран української техноіндустрії та засновник стартапу UnicornNest Денис Довгополий.

Під ударом міг опинитися рекламний сервіс Influ2, який Forbes у 2021-му оцінював у $20–40 млн. Співзасновник компанії Дмитро Лисицький користувався послугами SVB із 2006-го, ще із часів продажу свого попереднього проєкту – аутсорсера Source Valley. Серед можливих жертв – ще один учасник рейтингу найуспішніших українських стартапів – 3DLook Вадима Роговського. «Нас це не зачепило – ми з самого початку розсудливо підходили до питання відкриття рахунків», – каже засновник. Рахунок у SVB був для стартапу одним із трьох у США, частину коштів вдалося оперативно вивести, а залишок покривався страховкою.

Оцінити кількість пов’язаних із SVB стартапів складно, обережніший у оцінках Лаптенок. «У нашому портфелі ми практично не бачимо, щоб у когось були рахунки у SVB», – каже він. На початок 2023-го F1V інвестував $35 млн у 55 компаній із сумарною оцінкою близько $400 млн.

Мати принаймні одну з юридичних осіб у США – звична практика для українських технокомпаній, що цілять у американський чи глобальний ринки. Одна з найпопулярніших юрисдикцій – штат Делавер, податковий магніт для інновацій. Проте рахунки у системному для Кремнієвої долини банку – інша справа.

SVB міг потягти за собою 30%, або ж близько 1000 стартапів, що пройшли через Y Combinator (YC) – один із найвідоміших світових акселераторів. Серед його нечисельних українських випускників – сервіс для пошуку дизайнерів Awesomic. «Ми не мали рахунку в SVB, ми для них дуже «ризиковий клієнт», бо маємо транзакції з Україною», – каже CEO Awesomic Роман Севастьянов.

«Рахунок там для українського стартапу – швидше рідкість, ніж правило», – каже Довгополий. Більшості стартапів і фондів з України банк закрив рахунки у дві хвилі – у 2015-му та 2019–2021 роках, додає він.

«До четверга думала, що нам дуже не пощастило, – написала у Facebook CEO RaccoonCare Світлана Мальвана. – Тепер думаю, що, можливо, нам дуже пощастило». SVB, попри звичну практику, все ж відкрив рахунок RaccoonCare, проте згодом обмежив сервіси. Які ризики є після «банкопаду»?

Хто міг стати жертвами SVB

Circle – розробник стейблкоїна USDC, компанія тримала у SVB $3,3 млрд із $40 млрд резервів, що забезпечували прив’язку монети до долара США.

Roblox – американська ігрова платформа, зберігала у SVB близько 5% із $3 млрд.

Etsy – платформа для онлайн-торгівлі, стикнулася із проблемами з виплатами деяким продавцям.

Roku – розробник бюджетних плеєрів для потокових відеосервісів. Мав $487 млн, або ж 26% всіх коштів, на рахунках у SVB.

Чи зміняться правила гри після краху SVB

Українські стартапи постійно мають питання з compliance американських банків через країну походження, каже CEO фонду Digital Future Дмитро Білаш, тож проблема не нова. «Це ускладнює роботу, бо підприємці витрачають зайві час і гроші на legal», – каже він.

Банкрутство SVB зачепило не лише США. 13 березня один із найбільших гравців Великої Британії HSBC заявив, що купує британський підрозділ збанкрутілого банку за символічний £1. Він обслуговував 30–40% британських стартапів, за оцінкою BBC. Тим часом на холдингову компанію – SVB Financial Group – активно шукають покупця. Серед претендентів – американські JPMorgan та PNC, пише із посиланням на джерела Axios.

Будь-які фінансові проблеми у США – це погано для України та українців, каже Білаш. «Це ризик зміщення уваги з глобальних проблем на локальні кризи», – каже він.

Очевидний наслідок – інвестори будуть ще обережніше вкладатися в українські стартапи, і підіймати раунди стане складніше, вважає Лаптенок. Менш очевидний – молоді компанії підтягнуть фінансову грамотність і будуть диверсифікувати рахунки та фінансові інструменти. «Управління фінансами у стартапі ставитиметься із самого початку існування, а не від підняття великого раунду», – каже Довгополий.

Awesomic розділяє принцип «не тримати всі яйця у одному кошику» й змінювати фінансові політики не збирається. «Гірше, ніж війна, не буде», – каже Севастьянов. Із 24 лютого 2022-го Awesomic витрачає тільки те, що заробив. У такому режимі CEO планує протриматися до 2024 року у розрахунку на зменшення відсоткової ставки та повернення епохи дешевих грошей.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
В новому журналі Forbes Ukraine: список NEXT 250 перспективних компаній малого та середнього бізнесу

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні