Це «рожева Монро» написана у 1967-му і її оцінюють у $531 800. /Getty Images
Категорія
Інновації
Дата

10 шматочків «рожевої Монро» Воргола за $532. Чи вигідно інвестувати у токенізовані частини мистецьких творів. Розбір Forbes

Це «рожева Монро» написана у 1967-му і її оцінюють у $531 800. Фото Getty Images

Часткове право власності давно обіцяє демократизувати доступ до мистецтва, а нова компанія Freeport додає до рівняння ще й блокчейн. Але ціна малих інвестицій – це високі комісійні, які можуть зʼїсти потенційні доходи

Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.

Мерлін Монро, кінозірка та ікона стилю, дісталася і до блокчейну завдяки американській компанії Freeport. Відомий художник Енді Воргол створив кілька художніх робіт із Монро, одна з яких належить колишній подрузі митця, Бейбі Джейн Хольцер. Це «рожева Монро», написана у 1967-му, і її оцінюють у $531 800.

Саме її й збираються «подробити» за допомогою технології блокчейн на 10 000 шматочків, а усі любителі мистецтва зможуть купити 10 шматочків, мінімальну кількість для покупки, за $532.

Якщо таке «подрібнення» приживеться, мистецтво стане доступнішим активом для індивідуальних інвесторів. Але така перспектива затьмарюється тим, що цифровий ринок так само неліквідний, як і його аналогова версія. Плюс процес супроводжують комісійні за управління та націнки, які треба перекривати високою вартістю самих цифрових творів, щоб така інвестиція вважалася вигідною.

«Рожева Мерлін» є частиною першої колекції Freeport. Компанія розбиває чотири роботи Воргола на частини, які є взаємозамінними токенами (fungible tokens) на блокчейні Ethereum.

Freeport планує залучити до 4000 інвесторів, які хочуть відхопити собі шматочки цифрових версій «рожевої Мерлін», портретів Джеймса Діна ($199) і Міка Джаґґера ($226,3) чи подвійного портрету Мікі Мауса ($781,8).

Ціни включають 10% націнки на попередні продажі кожної картини, але не тільки. Додатково інвестори платять 10% комісії компанії, 1,5% щорічної комісії за управління активом і 10% комісії на продаж.

Інвестувавши $1000, на саму картину піде менше $800. Коли інвестори купують блокчейн-мистецтво через Freeport, у них зʼявляється право на відсоток від майбутніх прибутків від продажів робіт і цифрових виставок.

На вторинному ринку власникам частинок робіт можна продавати їх іншим інвесторам через блокчейн Ethereum.

Три роботи Воргола знаходяться у колекції Гольцер, а четверта, Мікі Маус, належить колекціонеру Майклу Габеру.

Дрібна рибка у малому ставку

Часткове право власності – це про інвестиції, а не колекціонування мистецтва. Інвестори купують секʼюритизовані частини твору мистецтва (переважно картини) та чекають на дохід, коли твір продадуть.

Наразі час і ціну продажу визначає компанія, яка подробила твір на частини, а інвестори фактично не мають у цьому права голосу. Блокчейн-підхід до цієї схеми передає більше прав інвесторам.

Прихильники цього підходу кажуть, що так демократизується доступ до мистецтва для інвесторів, у яких немає сотень тисяч чи мільйонів доларів на покупку цілого Воргола, Пікассо чи Баскії. Також збільшується пул інвесторів, а це добре для неліквідного класу активів, який вкрай чутливий до змін настроїв і трендів.

З дня свого створення у 2000-му індекс ArtPrice, до якого входять 100 художників-бестселерів за продажами на аукціонах, перевершує індекс Dow Jones. Минулого року художній індекс виріс на 3%, а промисловий впав на 8,7%.

«Якщо є клас активів, який перевершує S&P 500, чому б не дозволити інвестувати у нього більшій кількості людей?» – питається Колін Джонсон, гендиректор Freeport.

Проте тільки твори мистецтва найвищого ешелону показують найкращі на ринку результати. Існує індекс Artprice Global Art, який включає всі продажі на публічних аукціонах. Він минулого року опустився на 18%, а з початку століття піднявся загалом на 5%.

Більше того, інвестиційні радники застерігають, що барометри мистецьких ринків можуть малювати занадто райдужну картину. Індекси «підкручую догори», каже про них Філіп Гоффман, гендиректор лондонської The Fine Art Group, міжнародної фірми мистецьких фінансів.

Індекси на основі аукціонних продажів не включають приватні продажі чи знецінені роботи, які ніколи не потрапили на ринок.

Цифри також залежать від прямих колекціонерів, зауважує Гоффман. Так, у сучасного мистецтва був особливо потужний рік у 2022-му через збільшення дилерських продажів на Заході, а це призвело до зменшення інтересу до інших мистецьких категорій.

Інвестиції у часткове право власності принаймні дає простір для диверсифікації індивідуальним клієнтам, вважає Роберт Рід зі страхової фірми Hiscox. Таким чином «люди можуть розподілити свої ризики», каже він.

І все ж таке мистецтво частинами – це дрібна рибка у малому ставку. Згідно з даним звіту від Art Basel і UBS Global Art Market, воно становить менше 1% від $67,8 млрд світових продажів творів мистецтва у 2022-му.

А дослідницька фірма ArtTactic повідомила, що за останні пʼять років було продано такого дробленого мистецтва на близько $625 млн. Більшість транзакцій надійшли від приватних інвесторів через Masterworks.

Для порівняння: дані Асоціації індустрії цінних паперів і фінансових ринків показують, що щодня з рук у руки переходять акції приблизно на $600 млрд.

Дохідність таких інвестицій залишає бажати кращого. Твори мистецтва вважаються довгостроковою інвестицією, а на доходи доводиться чекати роками, якщо не десятиліттями. В середньому покупці володіють роботами Воргола 16,4 роки і вони їм приносять 2,1% річних, кажуть дані ArtTactic.

Власники дробленого мистецтва майже не контролюють те, коли у них зʼявляться доходи на їхні мистецькі інвестиції. Жодна компанія, яка продає мистецтво частинами, наразі не пропонує дивіденди, а навпаки ще й вимагає щорічну комісію за управління активами.

Деякі компанії такого виду, які не продають мистецтво на блокчейні, пропонують вторинний ринок, де свої частини мистецьких творів можна перепродати. Наприклад у випадку з Masterworks, яка є першою компанією, що почала пропонувати часткову власність на твори мистецтва у 2017-му, інвестори лише кілька разів отримали доходи від таких своїх інвестицій.

«Це радше забавка для тих, у кого є зайві $1000», – вважає Гоффман.

Та й сама модель достатньо мудрована. Поки компанія не продала всі частини конкретного твору мистецтва, продавець зберігає на нього право власності, а гроші інвесторів зберігаються на рахунку ескроу.

Якщо говорити про Freeport, коли всі частини роботи продано, під кожен твір створюється компанія з обмеженою відповідальністю в Делавері, пояснює Forbes Джонсон. Далі інвестори володіють акціями новоствореної компанії.

Як і у випадку з провальним проєктом на Kickstarter, потенційні інвестори отримують гроші назад, якщо не буде розпродано всі частини художньої роботи до встановленої дати. Для робіт Воргола дедлайн наступає 4 липня, хоч за словами Джонсона його можна продовжити.

Getty Images

«Рожева Монро» написана у 1967-му і її оцінюють у $531 800. Саме її й збираються «подробити» за допомогою технології блокчейн на 10 000 шматочків, а усі любителі мистецтва зможуть купити 10 шматочків, мінімальну кількість для покупки, за $532. Фото Getty Images

Часткове право власності

Ідея часткового права власності не використовується виключно у мистецтві. Її застосовували до нерухомості, приватних літаків, розкішних яхт і навіть до коней, адже вона давала змогу володіти активом без необхідності платити за нього повну вартість.

У другій половині 2010-х зʼявилося кілька компаній, які пропонували часткову власність на твори мистецтва, серед яких Feral Horses, Maecenas і LookLateral. Проте брак регуляторних механізмів призвів до мінімального інтересу інвесторів.

У 2018-му Masterworks продала свою першу художню роботу за моделлю часткового права власності, зареєструвавши її в Комісії із цінних паперів і на мистецькій інвестиційній платформі Maecenas.

Тоді інвестори придбали 31,7% роботи Воргола під назвою «14 малих електричних стільців» за $1,7 млн – традиційна валюта та крипто. Втім дві третини від 49% токенізованих частин роботи, які запропонували криптоінвесторам, залишилися непроданими.

Перший продаж повністю токенізованих частин твору мистецтва відбувся у жовтні 2021-го, коли цюріхський Sygnum Bank уклав угоду з компанією Artemundi, яка пропонує часткову власність на мистецтво. Партнери створили мистецькі секʼюритизовані токени (AST) картини Пабло Пікассо «Дівчинка у береті» (1964-го).

Минулого місяця Sygnum і Artemundi оголосили, що цю картину продали за нерозголошену суму, яка дала інвесторам близько 15% річних доходів на їхні інвестиції у твір. Дохід також залежав від того, як довго інвестор володів токенами.

Інвестори, які хочуть співпрацювати з Freeport, повинні створити акаунт на сайті, вказавши свою електронну адресу, дату народження та домашню адресу. Далі можна заплатити за обрані токени дебетовою карткою, кредиткою (буде 2,5% комісії) чи переказати гроші на рахунок. 

Коли пропозиція закривається і токени створюють на базі Ethereum, блокчейн-партнер компанії, Vertalo, створить для клієнтів, які хочуть самостійно контролювати інвестиції, гаманці без ключів.

Така система дозволяє Vertalo зберігати набір фраз, які потрібні для доступу до гаманців, щоб користувачі не плуталися у приватних ключах, якщо у них є їх кілька. Також токени можна буде зберігати і на сторонніх гаманцях.

Блокчейн, Воргол і антиістеблішмент

Любителі блокчейну стверджують, що ця технологія і токенізація допоможуть уникнути крадіжок та підробок, від яких особливо страждає мистецтво. Історія власності й транзакцій, які зберігаються на блокчейні, непідробна. Хоча надійність таких записів залежить від того, хто їх робить.

NFT-інвестори купують токенізовані частини мистецьких творів ще з часів піку крипторинку у 2021-му, але роблять це переважно через децентралізовані автономні організації (ДАО).

Такі організації, як AssangeDAO, PartyDAO і FlamingoDAO, фактично є союзами інвесторів, і вони купили одні з найдорожчих NF-токенів, ціна яких досягала $53 млн.

Ключова різниця між ДАО та компанією, яка пропонує часткове право власності на художню роботу, полягає у тому, хто ухвалює рішення про продаж. ДАО віддає це рішення у руки своїх членів, на відміну від компаній. Саме Freeport, приміром, вирішує все, що стосується продажу «пошматованих» картин Воргола.

Роботи Воргола можуть бути саме тим, що обʼєднає світ мистецтва та блокчейну завдяки тому, що художник має історію неприязні до істеблішменту. Хто, як не прихильники блокчейну, який є втіленням антиістеблішменту, зрозуміють виняткового митця.

Та й збільшення вартості його робіт від часу їхнього першого виходу на ринок у 1961-му теж буде важливим фактором. Як і те, що його твори є одними з найбільш ліквідних у світі.

За даними ArtPrice, у 2022-му 2159 картин Воргола продано на аукціонах на загальну суму $590,2 млн. А My Art Broker повідомляє, що за перші три місяці 2023-го робіт Воргола продано на ще $22 млн.

Твори Воргола, які пропонує Freeport, може й не найпопулярніші, але їхня доступність може привернути увагу покупців.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні